Готельно-туристичний комплекс «Буковель»

метки: Буковель, Курорт, Комплекс, Важкості, Відпочинку, Антропогенный, Лижників, Повітря

Географо-економічна характеристика території

В адміністративному відношенні готельно-туристичний комплекс «Буковель» знаходиться на території Яремчанської міськради (Поляницька сільрада) Івано-Франківської області

Скуштувати страви гуцульської кухні, посмакувати чаєм з цілющих гірських трав можна в колибі «Буковель».

Любителі італійської кухні можуть відвідати піцерію «Фелічіта». На території комплексу також є кілька закладів швидкого харчування.

Відпочиваючим пропонується сауна з двома парними, басейн, фітнес-центр, масаж та турбосолярій.

Туристичний комплекс «Буковель» пропонує чудовий літній відпочинок, це можливість не тільки гарно відпочити, а й оздоровитись. Цьому сприяє чистота повітря, зелені хвойні ліси, багата рослинність, мінеральна вода «Буковель». Можна покупатись в озері з чистою прохолодною водою, отримати гарну гірську засмагу.

Влітку до послуг туристів : оглядові підйомники, екскурсії та походи, гірські велосипеди, більярд, дартс, пейнтбол, роллерпарк, дитяча ігрова кімната.

З 2008 року Буковель почав розвиватися як лікувальний і бальнеологічний центр. Зараз на курорті діє центр, який обладнаний сучасним діагностичним та медичним обладнанням. Він спеціалізується на допомозі людям з проблемами опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів.

На території курорту розміщено безкоштовний бювет, в якому подається природня мінеральна вода, корисні властивості якої затверджені Одеським Інститутом Бальнеології та Курортології. Вода пройшла перевірку та сертифікацію. Крім того, курорт відомий своїми Буковельськими чанами, які функціонують на основі мінеральної води та фіто відварів.

Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси

Кліматичні умови місцевості повністю відповідають високогірній зоні. Це помірно-континентальний клімат з особливостями високогірного. Для нього характерні холодні зими і відносно прохолодне літо. Річна сумарна радіація складає близько 100-110 ккал/см ² . В сумі за рік ефективне випромінювання перевищує 32 ккал/см² , що становить близько 40% увібраної радіації. Радіаційний середньорічний баланс складає близько 40-45 ккал/см² . Період з негативним значенням радіаційного балансу продовжується з другої декади листопада до середини лютого. Крім радіаційного режиму, клімат території формується під впливом циркуляції повітря у атмосфері та в залежності від орографічних особливостей.

Проектирование карпового хозяйства с использованием теплых сбросных ...

... на юго-восток от посёлка Дедовичи рядом с деревней Новая Слобода. Первые метры – небольшой ручей, за ... Псковской области деликатесная рыба снеток [14]. Дедовичи – административный центр и крупнейший населённый пункт Дедовичского района. Население – 9,7 ... водоемах-охладителях; прудовое рыбоводство, использующее для водоснабжения теплые воды ТЭС и АЭС; индустриальное рыбоводство садкового и бассейнового ...

Загальні умови атмосферної циркуляції визначаються пануючим західним переносом у середній тропосфері та положенням території, що підпадає під вплив азовського, ісландського і сибірського центрів атмосферної активності. Відмічені фактори обумовлюють західну орієнтацію повітряних течій у нижній тропосфері. Протягом року переважає перенесення повітряних мас з Атлантичного океану. В результаті формуються два типи повітряних мас помірних широт — континентальний і морський. Частота їх прояву становить 47% і 30% відповідно по відношенню до загальної кількості всіх типів. Важливу роль у формуванні особливостей клімату відіграють також орографічні особливості та рельєф регіону. Чітке простягання прилягаючої частини Карпатської складчастої системи з північного заходу на південний схід та значні висоти (1500-2000 м) обумовлюють характерний перерозподіл повітряних мас в нижній частині тропосфери та перерозподіл атмосферних опадів. Покриті лісами круті схили є природними конденсаторами вологи. Тому, в регіоні випадає значно більша кількість опадів, ніж на суміжних територіях Прикарпатського та Закарпатського крайових прогинів. Крім цього, відмічається чітка сезонність переважаючих напрямків вітрів. Влітку (липень) — це північно-східні, а взимку (січень) — південно-західні. Швидкість вітрів помірна (близько 3-7 м/с) і тільки іноді сягає до 25 м/с і більше.

В цілому, клімат району помірно-континентальний. Зима — помірно-холодна з морозами від (-8)°С до (-15)°С (в суворі зими температура опускається до (-32)°С і навіть до (-36)°С. Літо — помірно-тепле, переважно з ясною погодою. Денні температури: (+15)°С до (+25)°С, рідше спостерігається перевищення цих меж до (+35)°С. Літні опади — у вигляді дощів із грозами.

Сніжний покрив лежить стабільно протягом всієї зими. Товщина його в передгір’ї складає 25-30 см, а в зоні об’єкту, що досліджується, до 1,5-2,0м і більше. Протягом року характерні довготривалі тумани. Весна нестійка з частою переміною погоди та поверненням холоду і опадів. Навесні та восени характерні заморозки. Середньорічна температура складає (+7)°С (-8)°С, а часті перезволожені вітри обумовлюють додаткову і навіть надлишкову природну зволоженість з середньорічною кількістю опадів близько 900-1200 мм/рік, в окремі роки до 1500 мм/рік. Середня кількість днів із вітром швидкістю 15-20 м/с в середньому за рік протягом останніх 10 років складає 83, з можливим коливанням від 49 до 128 днів .Із вітром швидкістю 20-40 м/с — 56 днів з можливим коливанням від 35 до 95 днів. Із вітром швидкістю більше 40 м/с — 8 днів з можливим коливанням від 4 до 14 днів. У районах Передкарпаття за рік випадає 600-800 мм опадів. У горах їх приріст на кожні 100 м підняття становить 11% від кількості опадів на рівні 300 м н.р.м. Таким чином, зволоження досліджуваної території — надмірне.

В межах території спостерігається таке явище, як снігові лавини. Лавини, які руйнують криволісся, верхню межу лісу і бувають небезпечними для людей. Лавинонебезпечні зони розташовуються на різних ступенях висоти. За характером руху і в залежності від морфологічних особливостей підстилаючої поверхні розрізняють зсуви (снігові зсуви), лоткові і стрибаючі лавини. курорт буковель кліматичний традиція

Туристический и рекреационный потенциал озера Байкал

... развития туризма и отдыха. Поэтому целью данной курсовой работы было выбрано раскрытие туристско-рекреационного потенциала территории озера Байкал, которое я считаю одним из самых интересных и перспективных мест для ... случаются и сильные; так, в 1862 году при десятибалльном Кударинском землетрясении в северной части дельты Селенги ушёл под воду участок суши площадью 200 кмІ ...

Виникнення снігових лавин є наслідком взаємодії ряду взаємопов’язаних природних факторів та антропогенного впливу на структуру природних екосистем. Схід лавин і лавинонебезпечний період обумовлені внутрішніми процесами перекристалізації снігової товщі в зв’язку з тим, що в сніговому покриві відбуваються глибокі структурні зміни, які викликають утворення лавинних горизонтів ковзання.

На території, що розглядається, сходження лавин може відбуватися на схилах крутизною від 25° до 55°. Частіше всього кут нахилу схилу від 30° до 40°. Ця відносно невелика крутизна сприяє значному накопиченню снігу на них. Висота снігового покриву в місцях відриву лавин — від 2 до 4 м, на окремих ділянках перевищує від 8 до 10 м, досягаючи в окремих випадках навіть 20 м.

Лавинні снігозбори на території, знаходяться переважно у верхній частині гірських масивів, для яких характерне довготривале залягання (5-7 місяців на рік) потужного снігового покриву. Причому за зиму тут випадає близько 500 мм твердих опадів, яких достатньо для утворення рівномірного снігового покриву висотою 1,0-1,5 м при щільності 0,4 г/см ³ .

Водні рекреаційні ресурси

Найбільше штучне озеро України

Влітку 2014 року Буковель відкрив найбільше штучне озеро країни:

• площа 6,8 га
• розміри 750 х 140 м.
• пляж протяжністю 2 км.
• глибина до 15 м.

Озеро стало наймасштабнішим проектом курорту вартістю майже 150 млн. грн.

Береги озера облаштували шезлонгами, пляжними зонами відпочинку і кафе. А на самому озері розгорнули весь спектр водних розваг:

• водні лижі
• вейкбординг
• каякінг
• катамарани
• гідроцикли
• аквабатут, водна гірка
• дайвінг-школа

Для безпеки відпочиваючих на всіх атракціонах працюють досвідчені інструктори, на пляжі акредитовані рятувальники, а зони для купання і водних розваг розмежовані

Рис.2.1 Велике озеро Буковелю.

Рис.2.2 Мале озеро Буковелю з екологічною системою підігріву.

Лісові рекреаційні ресурси

Різноманітність фізико-географічних умов сприяли формуванню багатого видового складу рослин, серед яких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних. Панівним типом рослинності є ліси, які займають 84 % площі. Вони утворюють гірський лісовий пояс буково — ялицево-смерекових (27 %), смереково-ялицево-букових (3,3 %) та чистих смерекових (44,5 %) лісів. Найбільшу цінність з них становлять ялицеві (31 га) та смерекові (787 га) праліси. У трав’яному покриві лісів за участю бука звичними є аконіт молдавський, підлісник європейський, зубниця залозиста, сугайники австралійський та карпатський, живокіст серцевидний, багаторядник шипуватий, голокучники дубовий та робертів. На узліссях навесні з’являються дзвіночки підсніжника білосніжного, білоцвіту весняного, сині квітки сольданели гірської. З чагарників у лісах росте жимолость пухнаста, вовче лико, іноді зустрічається аґрус відхилений, шипшина повисла.

Традиційним супутником буково-ялицево-смерекових та ялицево-смерекових лісів з деревних порід є клен-явір. З підняттям у гору — тут переважає смерека. Під густим шатром смерекового лісу трав’яний покрив надзвичайно бідний. Схили в цих лісах вкриті переважно оксамитовим килимом моху, який обплетений нитками плаунів колючого та булавовидного. Крім того, трапляються чорниця, брусниця, щитник австрійський, ожина лісова та інші. У верхній частині смуги смерекових лісів поширена сосна кедрова європейська — релікт раннього голоцену. Смереково-кедрові та кедрово-смерекові ліси поширені в межах висот 965-1580 м над рівнем моря, найвищі місця росту (1630 м) сосни кедрової насадження з участю кедра займають невеликі площі. У смузі гірського лісового поясу значно поширені післялісові луки. Характерною особливістю їх є наявність великої кількості злаків. Подекуди окремими острівцями ростуть невисокі чагарники — ялівці звичайний та сибірський. Рано навесні на проталинах снігу першими з’являються синьо-фіолетові квітки шафрану Ґейфелового. Влітку луки вкриваються барвистим килимом різнотрав’я із перстачу золотистого, ахірофоруса одноквіткового, арніки гірської, нечуйвітру оранжево-червоного, дзвоників ялицевих, скорзонери рожевої, волошки карпатської. В інших, більш вологих місцях ростуть золотаві квітки купальниці європейської, орхідей, яких на території заповідника налічується 9 видів.

Історія розвитку туризму в Україні. Види, форми, класифікація туризму

... безпеки та співробітництва в Європі, визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на ...

Восени ростуть відкасник безстебловий та сині квітки тирличу ваточникового. Лісовий пояс вище 1300-1400 м над рівнем моря змінюється субальпійським з суворими кліматичними умовами, в яких формується смуга криволісся із заростей сосни гірської, що займають близько 339 га, рідше вільхи зеленої. Вони виконують важливу ґрунтозахисну та водно регулюючу роль: перешкоджають утворенню і сходу снігових лавин, запобігають ерозії, зсувам тощо. Вище від заростей сосни гірської розташовані кам’янисті розсипи, зайняті мохово-лишайниковою рослинністю.

На досліджуваній території зустрічаються і види рослин, що занесені до Червоної книги України (1996): плаун колючий, баранець звичайний, сосна кедрова, астранція велика, тирлич безстебловий, тирлич весняний, беладонна звичайна, арніка гірська, лілія лісова, пізньоцвіт осінній, цибуля ведмежа, білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний, шафран Ейфеля, коральковець тричі надрізаний, зозулині сльози яйцевидні, зозулині сльози серце листі, коручка пурпурова, коручка темно-червона, коручка широколиста, булатка довголиста, булатка червона, надбородник безлистий,

левкорхіс білуватий, билинець комарниковий, любка дволиста, траунштейнера куляста, зозулинець шоломоносний, пальчатокорінник м’ясочервоний, пальчатокорінник травневий, пальчатокорінник серценосний, пальчатокорінник плямистий.

Територія багата на рідкісні та зникаючі види рослин і тварин. Тут росте 402 види вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 75 родин, 236 родів. Значна частина видів рідкісні, ендемічні і реліктові. Особливу групу (20 видів, або 5 %) становлять види, які занесені до Червоної книги України. Найбільш рідкісними з них є зозулинці чоловічий та шоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, язичок зелений, лунарія оживаюча. Значна частина видів флори заповідника (19) є регіональне рідкісними: аконіт строкатий, дзвоники пильчасті, стародуб альпійський, відкасник безстебловий та інші. Про значний вік флори та її самобутність свідчить наявність реліктових та ендемічних видів. Зокрема, з реліктів зустрічаються гропянка агатороздільна, страусове перо звичайне, блехнум колосистий, баранець звичайний, вовче лико звичайне. Ендемічних видів 18, серед них королиця круглолиста, тоція карпатська, волошки мармароська і карпатська, гвоздика карпатська, фіалка відхилена та інші види.

Туризм, як багатогранне суспільне явище: сутність, державне регулювання, ...

... інших видів діяльності, було сформульоване професорами Бернського університету (Швейцарія) Хунзикером і Крапфом і пізніше було прийняте Міжнародною асоціацією наукових експертів з туризму. Ці вчені визначили туризм як ряд явищ ... району країни до іншого, або з однієї країни до іншої; під туризмом розуміють всі види пересування, не пов'язані зі зміною місця проживання і роботи. Вчені-правознавці ...

Тваринний світ тісно пов’язаний з висотними рослинними поясами. Тут умовно можна виділити три фауністичні комплекси. В нижньому змішуються фауністичні елементи широколистяних та хвойних лісів, долинами річок сюди проникають рівнинні, а з населених пунктів — синантропні види. На середніх та верхніх гіпсометричних рівнях лісового поясу переважають види, характерні для хвойних лісів. У найбіднішому за видовим різноманіттям субальпійському поясі трапляються гірські види, не характерні для інших поясів: полівка снігова, щеврик гірський, тинівка альпійська. Тут живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи. У фауні хребетних тварин налічується 149 видів, які належать до 6 класів. З круглоротих водиться лише мінога угорська, яка зрідка трапляється в р. Бистриці Надвірнянській та її притоках. Іхтіофауна представлена 10 видами риб. Домінуючим видом у річках є форель струмкова — красива риба з яскравими червоними та чорними плямами.

Серед земноводних найчисленнішою є жаба трав’яна. Вона зустрічається по всій території. В калюжах та заплавах потоків живуть тритони альпійський і карпатський, кумка жовтобрюшка. У нижній та середній частинах лісового поясу зрідка зустрічається саламандра плямиста. Всього на території відмічено 8 видів земноводних. Герпето-фауна заповідника бідна — всього 5 видів: безнога ящірка веретільниця, вуж звичайний, гадюка звичайна, ящірки прудка і живородна, що є домінуючими видами. Фауна птахів налічує 85 видів. У нижніх гіпсометричних рівнях трапляються птахи, характерні для широколистяних лісів Карпат: різні види строкатих дятлів, мухоловок, малинівка, в’юркові та інші. В чистих хвойних лісах гніздяться жовна чорна і дятел трипалий, чиж, шишкар ялиновий, снігур, тинівка лісова, корольок жовтоголовий, рябчик. Біля верхньої межі лісу та па лісових галявинах зустрічаються глухар, дрізд гірський, щеврик лісовий. У субальпійському поясі живуть тинівка альпійська, горихвістка чорна, щеврик гірський. На берегах численних потоків гніздяться оляпка та плиска гірська, а на нижніх ділянках течії плиска біла та перевізник. З денних хижих птахів і сов можна зустріти канюка звичайного, осоїда, яструба великого і малого, боривітра звичайного, сову сіру та довгохвосту. Фауна ссавців представлена 47 видами. Звичними є олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка звичайна. Мешкає тут 18 видів дрібних ссавців — мишоподібних гризунів. З хижаків водяться ведмідь бурий, рись звичайна, лисиця, видра річкова, норка європейська, тхір звичайний, два види куниць, зрідка заходять вовки. З фауни 20 видів є рідкісними і занесені до Червоної книги України, а саме: харіус європейський, тритони карпатський та альпійський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, глухар, пугач, сова довгохвоста, тинівка альпійська, бурозубка альпійська, кутора мала, полівка снігова, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна.

Історико-архітекторні ресурси

Район характеризується оригінальними та унікальними традиціями, культурою, звичаями, обрядами а також великою кількістю визначних пам’яток культури та історії. На Надвірнянщині є 146 пам’яток різних епох — від часів кам’яної доби до пам’ятників, споруджених у наші дні. Є також пам’ятки археології — від часів палеоліту до Київської Русі. В околицях Добротова, Делятина, В.Майдану, Заріччя, Ланчина знаходяться сліди стоянок і поселень кам’яної доби і бронзи, поблизу Надвірної — цінна пам’ятка часів стародавньої Русі ХІІ-ХІІІ століття — Городище. Особливий інтерес викликають 21 пам’ятка архітектури, які включені до реєстру пам’яток. Серед них — руїни Пнівского замку, що є надзвичайно цінною і віковою пам’яткою оборонної архітектури ХVІ-ХVІІ

Однак розвиток туризму в районі не набув ще достатнього рівня і поки що не відповідає вимогам внутрішніх і міжнародних стандартів. Це особливо пов’язані наступними факторами . — складним доступом до району як місця відпочинку, а саме, відсутністю належної інформації про район як місце відпочинку, місцеві туристичні атракції,умовпроживання ; умови проживання- поганими умовами пересування, а саме недостатньою забезпеченістю автомобільними дорогами відповідної якості та відповідними транспортними послугами;

• недостатньою забезпеченістю туристичною інфраструктурою;
• відсутністю матеріально-технічної бази;
• низькими стандартами обслуговування;
• відсутністю ефективного збуту та реклами туристичних продуктів;
• недосконалістю законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму.
• недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави.

Курортологічні ресурси

«Буковель» — це туристичний комплекс, котрий включає в себе гірськолижні траси різної категорії складності, обладнані підйомниками, 25 двоповерхових котеджів, ресторан, бар, сауну, лижну школу, пункти прокату спорядження, медпункти, рятувальну службу, системи осніження, системи освітлення трас, місця для паркування автомобілів тощо.

Ці рекреаційні заклади об’єднані єдиним архітектурно-планувальним рішенням, загальною просторовою композицією і організацією обслуговування.

Оскільки комплекс «Буковель» розташований в Карпатах, в місці з ідеальними умовами для розвитку гірськолижного відпочинку, то основним профілем діяльності комплексу є обслуговування туристів, які захоплюються гірськими лижами та іншими видами зимового відпочинку. Однак «Буковель» працює цілорічно. Влітку також пропонується багато різноманітних послуг, котрі забезпечують гарний відпочинок та оздоровлення.

Туристичний комплекс «Буковель» збудований кілька років тому на голому місці, а вже зараз Буковель приймає до 10 тисяч туристів, надаючи різноманітні послуги як зимою, так і літом, водночас розробляючи нові проекти та вдосконалюючи інфраструктуру.

На сьогоднішній день збудовано гірськолижну інфраструктуру для комфортного відпочинку на трасах Буковелю. Збудовано 20 км гірськолижних трас, з яких 95% облаштовано снігонапилюючими системами. Всі траси облаштовані системами безпеки.

Витяги та гірськолижні траси обладнано на трьох горах, що оточують комплекс. На гору Буковель ведуть два 750-метрові витяги — бугельний і двокрісельний з транспортною потужністю 700 чол./год. Дві двокілометрові траси шириною 120-150 м з перепадом висот 210 м розраховані на любителів та початківців. Крім того, на схили Буковелю можна піднятися з допомогою двох мультиліфтів довжиною 280 м і 250 м. Незначний перепад висот дозволяє тут освоювати ази гірськолижного спуску.

Двокрісельний витяг довжиною 2300 м і транспортною потужністю 1000 чол./год. веде на гору Бульчиньоха (1455 м), яка має довгий пологий схил. Траса від верхньої станції на цій горі тягнеться на 2,5 км і не відзначається складністю. Інший витяг, бугельний, на 1000 м, веде до середини спуску, на кілометровій трасі можуть кататися новачки.

А от траса з гори Чорна Клева (1241 м) призначена лише для досвідчених гірськолижників та спортсменів. Її довжина приблизно чотири кілометри, перепад висот понад 340 м. На Чорній Клеві встановлено чотири крісельний витяг довжиною 1700 м, його потужність 2400 чол./год. (додаток А).

Поблизу нижніх станцій підйомників розташовані прокатні пункти, котрі обладнані камерами схову, роздягальними, душовими кабінами, санвузлами, ski-сервісними центрами. В прокаті є:

• гірські лижі (всього понад 2000 комплектів);
• сноублейди Salomon;
• шлеми Salomon;
• бігові лижі (ROSSIGNOL, понад ЗО комплектів, для класичного та вільного ходу );
• сноуборди (Salomon, Rossignol ,понад 200 комплектів, з яких 70 комплектів підліткові);
• сноутюби (SUNKID (Австрія)- надувні камери з пластиковим дном — 40 шт., з яких 20 шт. — дитячі);
• сноумобілі (двомісні).

На території комплексу знаходиться лижна школа, де кожен може знайти для себе відповідну групу і курс навчання. Тут працюють досвідчені інструктори, котрі розробляють індивідуальні програми навчання для кожного.

Найкращим місцем для дітей до дванадцяти років є дитячий майданчик загальною площею 4000 кв.м. З дітьми працюють інструктори, які навчають їх елементарної техніки катання на лижах. Завдяки уважному догляду за дітьми на майданчику, батьки можуть спокійно кататись і не хвилюватись за своїх майбутніх лижників.

Туристичний комплекс «Буковель» пропонує чудовий літній відпочинок, це можливість не тільки гарно відпочити, а й оздоровитись. Цьому сприяє чистота повітря, зелені хвойні ліси, багата рослинність, мінеральна вода «Буковель». Можна покупатись в озері з чистою прохолодною водою, отримати гарну гірську засмагу.

Влітку до послуг туристів : оглядові підйомники, екскурсії та походи, гірські велосипеди, більярд, дартс, пейнтбол, роллерпарк, дитяча ігрова кімната.

Туристичний комплекс «Буковель» пропонує своїм гостям ряд екскурсій для ознайомлення з пам’ятками історії, культури, архітектури, релігії та природи Івано-Франківщини:

«Івано-Франківськ. Відгомін століть», «Манявський Скит», «Яремче — візитка Карпат», «Музей писанки» (Коломия), «Верховина — Криворівня», «Яремче — Ворохта», «Таємниці Древньої Галичини», «Рогатин — колиска Роксолани»

Основними проблемами, які негативно впливають на екологічний стан території, внаслідок функціонування ТК «Буковель» є антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище, значна кількість побутових відходів та забруднення атмосферного повітря, поверхневих вод.

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище з кожним роком зростає, що викликає значні видимі і приховані зміни довкілля. Сьогодні в Україні відбувається загострення екологічної ситуації: антропогенне перетворення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, збіднення біорізноманіття та ряд інших екологічних проблем.

Під антропогенним рекреаційним навантаженням розуміється загальна природна відпірність природного середовища на деградацію внаслідок рекреаційного руху. Визначає її максимальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не викликаючи девастації і деградації природного середовища. Н.С.Казанська, в залежності від типу лісу, визначає об’єм рекреаційної місткості для дрібно-горбистих, полого-хвилястих і плоских рівнин, складених суглинками з дерново-підзолистих, місцями оголеними ґрунтами для довготривалого відпочинку від 4 до 18 чол./га або 400/1800 чол./км ² , для плоских рівнин, складених пісками, — від 2 до 3 чол./га або 200/1300 чол./км^2. .Подібні дані дають і інші дослідники, наприклад, Чижова, 1973 р., Филипович, 1973 р., визначають норми навантаження для рівнинних та гірських ландшафтів від 7 до 25-30 чол./га або 700-3000 чол./км² . Такі норми навантаження дуже завищені, що підтверджується аналізом стану природного середовища в рекреаційних зонах, наприклад, в Карпатському природному національному парку.

Таким чином норми антропогенного навантаження на ландшафти рекреаційних зон є диференційовані. При цьому в Карпатському регіоні виділяють три групи ландшафтів — низовинні, височинні (передгірські), гірські. Норми навантаження залежить, крім типу ландшафту і від пори року. Опірність території взимку є значно нижче, тому норми навантаження взимку є меншими. Нормативи антропогенного навантаження на різні типи ландшафтів приведені в таблиці 2.1.

Ці показники є максимальними і дають загальне уявлення про норми антропогенного навантаження на різні типи ландшафтів. Конкретні показники антропогенного навантаження для кожної, окремо взятої території, визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов.

Таблиця-2.1 — Норми антропогенного навантаження на різні типи ландшафтів

Типи ландшафтів	Норми антропогенного навантаження, чол./км 2
	в літній період	в зимовий період
Низовинні	80 — 120	30-40
Височинні	100 -150	40-60
Гірські	150 — 200	60-100

Норми навантаження служать базою для визначення місткості рекреаційних територій, а значить їх економічної ефективності. Дотримання цих норм дозволить зберегти навколишнє середовище. Сповільнити шкідливий вплив діяльності людини на природні екосистеми.

Головними джерелами забруднення атмосферного повітря у зв’язку з фукціонуванням ГТК «Буковель» є котельня і транспорт.

На території туристичного комплексу знаходиться автостоянка. Вихлопні гази транспортних засобів накопичуються у нижніх шарах атмосфери, тобто шкідливі речовини знаходяться в зоні дихання людини. Це призводить до погіршення стану здоров’я не лише відпочиваючих, а й місцевого населення.

На досліджуваній території стаціонарним джерелом забруднень повітря

котельня, яка призначена для обігріву приміщень туристичного комплексу під час опалювального сезону. Котельня працює на вугіллі. За зимовий сезон (шість місяців опалювального сезону) в атмосферне повітря викидається близько 4т шкідливих речовин.

При функціонуванні ГТК «Буковель» скидається велика кількість стічних вод. Така діяльність призводить до забруднення поверхевих вод на території комплексу, і поза його межами.

Крім того, для експлуатації туристичних закладів потрібна велика кількість прісної води, внаслідок чого її брак відчуває природне середовище і його мешканці.

З метою визначення рекреаційного навантаження по кожній рекреаційній зоні, призначеній для зимових лижних занять, на основі фактичних даних майстер — плану, розраховуємо кількість лижників на одиницю площі за формулою 2.6:

К=L/S (2.6)

де L- кількість лижників в даній зоні;

• S- площа даної зони;

Лижники в свою чергу поділяються на підгрупи за вмінням кататись: початківець (10%), новачок (К _н ) — 15%, нижче середнього — 20%, середній (К_с ) — 25%, вище середнього — 15%, професіонал (К_п ) — 10%, спортсмени — 5% (рис.2.1)

Рисунок 2.1 — Поширення категорій лижників

Кількість лижників різних категорій на рекреаційних зонах, що можуть перебувати на одиниці площі за формулою 2.6 складає (рис. 2.2):

Зона А

К _н = 820/10,9 = 75,2 люд/га;

К _с = 3570/59,4 = 60,1 люд/га;

К _п = 1190/53,4 = 22,2 люд/га;

Зона В

К _н = 0 люд/га;

К _с = 300/5 = 60 люд/га;

К _п = 860/38,8 = 22,75 люд/га;

Зона С

К _н = 1030/13,7 = 75,1 люд/га;

К _с = 2570/43 = 59,7 люд/га;

К _п = 610/27,6 = 22,1 люд/га;

Зона D

К _н = 620/8,3 = 77,6 люд/га;

К _с = 1070/17,7 = 60,45 люд/га;

К _п = 210/5,2 = 23,07 люд/га;

ЗонаЕ

К _н = 0 люд/га;

К _с = 1390/23,1 = 60,1 люд/га;

К _п = 310/13,7 = 22,62 люд/га;

Зона F

К _н = 0 люд/га;

К _с = 2370/39,6 = 59,8 люд/га;

К _п = 590/26,3 = 22,4 люд/га;

Зона G

К _н = 0 люд/га;

К _с = 4290/71,5 = 60 люд/га;

К _п = 760/34,1 = 22,2 люд/га

Враховуючи середню масу лижника (80 кг) вираховуємо загальна масу навантаження на одиницю площі за формулою 2.7

К=L·М/ S (2.7)

де L- кількість лижників, в даній зоні;

М — маса одного лижника, 80 кг

S — площа даної зони;

Зона А

К _н = 820·80/10,9 = 6080кг/га;

К _с = 3570·80/59,4 = 4808 кг/га;

К _п = 1190·80/53,4 = 1782,7кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 12670,7кг/га

Рисунок 2.2 — Кількість лижників різних категорій на рекреаційних зонах

Зона В

К _н = 0 люд/га;

К _с = 300·80/5 = 4800 кг/га;

К _п = 860·80/3 7,8 = 1820,1 кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 6620,1 кг/га

ЗонаС

К _н = 1030·80/13,7 = 6014,5 кг/га;

К _с = 2570·80/43 = 4781,3 кг/га;

К _п = 610·80/27,6 = 1768 кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 12563,8 кг/га

Зона D

К _н = 620·80/8,3 = 5975 кг/га;

К _с = 1070·80/17,7 = 4836,1 кг/га;

К _п = 120·80/5,2 = 1846,1 кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 12657,2кг/га

ЗонаЕ

К _н = 0 кг/га;

К _с = 1390·80/23,1 = 4813,8 кг/га;

К _п = 310·80/13,7 = 1810,2 кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 6624 кг/га

Зона F

К _н = 0 кг/га;

К _с = 2370·80/39,6 = 4787,8 кг/га;

К _п = 590·80/26,3 = 1794,6 кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 6581,8 кг/га

Зона G

К _н = 0 кг/га;

• Кс = 4290·80/71,5 = 4800 кг/га;

К _п = 760·80/34,1 = 1782,99 кг/га;

Загальна маса навантаження на дану зону становить 6582,99 кг/га

Таким чином, в даному підрозділі по кожній зоні визначено навантаження за вмінням кататись на лижах в кількості людей на одиницю площі і розраховано рекреаційне навантаження в кілограмах на одиницю площі та загальну масу навантаження на кожну зону.

В розділі визначено рекреаційне навантаження, кількість відпочиваючих в літній та зимовий період, яку може прийняти туристичний комплекс, з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище та максимального збереження краси Карпатських гір. Основним завданням планувальної організації зон масового відпочинку є збереження природних зон в продуктивному стані, запобігання втрати здатності до самовідновлення природних ресурсів (рослинного та тваринного світу).

Розробка засобів з раціонального використання рекреаційних ресурсів та охорони рекреаційних територій

Основними екологічними проблемами території, на якій розміщений ГТК «Буковель» є значна кількість побутових відходів, забруднення атмосферного повітря та поверхневих вод.

Для вирішення проблеми очищення стічних вод рекомендується встановити встановити станції біологічного очищення стічних вод.

Очищення стічних вод — це руйнування або видалення з них певних речовин, знезараження і видалення патогенних організмів.

Біологічне очищення стічних вод набуло в наш час великого поширення при очищенні господарсько-побутових стоків. В основі біологічного очищення стічних вод лежить використання мікроорганізмів, що поглинають забруднювачі вод.

Біологічне очищення стічних вод засноване на життєдіяльності мікроорганізмів, прикріплених до полімерного завантаження. Методи, які використовуються в таких системах очищення стічних вод, поділяють на три основні типи: механічний, хімічний і біологічний.

Механічне очищення стічних вод є технологічним процесом, завдяки якому із стічних вод видаляються нерозчинені домішки.

Хімічне очищення стічних вод означає застосування різних коагуляцій (речовин, введення яких в рідку систему викликає зчеплення частинок один з одним).

Біологічне очищення стічних вод — це метод, при якому відбувається витягання із стоків органічних речовин за допомогою мікроорганізмів. Органічні речовини, що надходять в забруднену воду послідовно мінералізуются біоценозами мікроорганізмів.

Для ТК «Карпати» доцільно застосувати установки очищення стічних вод типу «БОСИЙ» (Біологічне Очищення Стоків) (рис.3.2).

Рис.3.1 — Установка біологічного очищення стічних вод типу «БОСИЙ»

Такі установки призначені для біологічного очищення господарсько-побутових стічних вод, систем побутової каналізації; коттеджних, дачних селищ; кемпінгів, пансіонатів, лікарень, готелів, ресторанів, житлових будинків.

Вживана на установках біологічного очищення стічних вод типу «БОСИЙ» технологія, дозволяє підтримувати багатий і різноманітний біоценоз, який на 99% забезпечує біологічну дезинфекцію мулу і стоку. Для виконання підвищених вимог до дезинфекції стоку установки біологічного очищення стічних вод типу «БОСИЙ» обладнані блоком знезараження УФ — променів.

Системи біологічного очищення господарсько-побутових стоків типу «БОСИЙ» мають ряд переваг в порівнянні з типовими системами очищення стічних вод:

• високий ступінь очищення стокі;
• відсутність полів мулу;
• компактність;
• можливість збільшення продуктивності очищення;
• чистий біологічний процес;
• висока стійкість до навантажень;
• мінімальна кількість зайвого мулу;
• проста і надійна експлуатація (необхідний тільки сервіс компресора);
• мінімальні витрати на будівництво — вмонтовується на заздалегідь підготовлений фундамент;
• відсутність запаху;
• автономна каналізація;
• низьке енергоспоживання;
• утворення органічних добрив.

На основі даних методик методики визначено ступінь стійкості природних ландшафтів туристичного комплексу «Буковель» до рекреаційних навантажень.

Таблиця 2.4 — Класи стійкості ділянок до рекреаційного навантаження в гірських умовах для території гірськолижного комплексу «Буковель»

№ п/п	Ділянка траси до витягу або ділянка житлової забудови закладів відпочинку	Крутизна схилів	Клас стійкості
1	Траса до витягу №1-1 (середньої важкості)	26°	3
2	Траса до витягу №1-2(середньої важкості)	32,1°	4
3	Траса до витягу № 1 -3 (середньої важкості)	30°	3
4	Траса до витягу №2-1 (середньої важкості	32,1°	4
5	Траса до витягу №2-2 (середньої важкості)	26°	3
6	Траса до витягу №3-1 (легка)	13,8°	1
7	Траса до витягу №3-2 (легка)	16°	2
8	Траса до витягу №3-3 (легка)	15°	2
9	Траса до витягу №3-3 (середньої важкості)	28°	3
10	Траса до витягу №4-1 (середньої важкості)	30°	3
11	Траса до витягу №4-2 (середньої важкості)	38°	4
12	Траса до витягу №4-3 (середньої важкості)	36°	4
13	Траса до витягу №4-4 (середньої важкості)	32°	4
14	Траса до витягу №5-1 (легка)	12,5°	1
15	Траса до витягу №5-1 (середньої важкості)	31°	4
16	Траса до витягу №5-2 (легка)	16°	2
17	Траса до витягу №6-1 (легка)	17°	2
18	Траса до витягу №7-1 (легка)	12,5°	1
19	Траса до витягу №8-1 (середньої важкості)	22°	3
20	Траса до витягу №8-2 (середньої важкості)	24°	3
21	Траса до витягу №9-1 (легка)	16°	2
22	Траса до витягу №9-1 (середньої важкості)	25°	3
23	Траса до витягу №9-2 (легка)	17,2°	2
24	Траса до витягу №9-2 (середньої важкості)	29°	3
25	Траса до витягу №9-3 (легка)	18°	2
26	Траса до витягу №9-3 (середньої важкості)	28°	3
27	Траса до витягу №10-1 (легка)	12,5°	1
28	Траса до витягу № 10-2 (легка)	16°	2
29	Траса до витягу №10-2 (середньої важкості)	26°	3
30	Траса до витягу №10-3 (легка)	13°	1
31	Траса до витягу №10-3 (середньої важкості)	25°	3
32	Траса до витягу № 11 -1 (середньої важкості)	29°	3
33	Траса до витягу №13-1 (легка)	15°	2
34	Траса до витягу №13-2 (легка)	20°	3
35	Траса до витягу №13-2 (складна)	46°	5
36	Траса до витягу №14-1 (легка)	14°	2
37	Траса до витягу №14-2 (середньої важкості)	21°	3
38	Траса до витягу №16-1 (середньої важкості)	27°	3
39	Траса до витягу № 16-2 (легка)	20°	3
40	Траса до витягу №18-1 (середньої важкості)	28°	3
41	Траса до витягу №18-2 (складна)	48°	5
42	Траса до витягу №19-1 (середньої важкості)	28°	3
43	Траса до витягу №19-2 (складна)	49°	5
44	Траса до витягу №20-1 (складна)	50°	5
45	Траса до витягу №22-1 (легка)	15°	2
46	Траса до витягу №23-1 (легка)	25°	3
47	Траса до витягу №24-1 (легка)	24°	3
48	Траса до витягу №25-1 (середньої важкості)	25°	3
49	Траса до витягу №25-2(складна)	46°	5
50	Траса до витягу №25-3(середньої важкості)	26°	3
51	Траса до витягу №26-1 (складна)	47°	5
52	Траса до витягу №26-2 (складна)	48°	5
53	Траса до витягу №26-3 (легка)	20 й	3
54	Траса до витягу №26-3 (середньої важкості)	26°	3
55	Траса до витягу №28-1 (середньої важкості)	19°	2
56	Траса до витягу №28-2 (середньої важкості)	20°	3
57	Житлова забудова «Буковель А»	—	1
58	Житлова забудова «Буковель В»	—	1
59	Житлова забудова «Буковель С»	—	1
60	Житлова забудова «Буковель ТУ	—	1

Рекреаційна ситуація є високою, оскільки вся територія комплексу має хороші показники стану дерево-кущової рослинності. Пересування в літній період можливе у всіх напрямках, по гірських схилах починаючи від г. Буковель (1127м над рівнем моря), вверх на гору Чорна Клева (1241м), і аж на саму високу гору комплексу г.Довгу (1372м)

Ступінь прохідності добрий, ділянки підвищених місць з сухим добре дренованим ґрунтом, пересування не забруднене. Ділянка оглядається більш ніж на 40 м.

Трав’яний і моховий покрив мало пошкоджений, ярусність збережена. Тут переважають дерева доброго та задовільного стану (70-90%).

Площа стежок і доріг займає менше 10%, тому коефіцієнт рекреації Кр дорівнює 0,1.

Визначено рекреаційну оцінку території користуючись такими показниками: класу естетичної оцінки, класу пішохідної доступності та додаткової оцінки.

Територія відноситься до 1 класу пішохідної доступності, оскільки готелі і заклади харчування розташовані неподалік від гірськолижних трас на відстані 250 м по горизонталі.

Географо-естетичні критерії оцінки ландшафту визначають ступінь естетичної цінності компонентів ландшафту ГТК «Буковель» дано в таблиці 2.5.

В систему оцінок входить додаткова оцінка, що відноситься до 1 класу, враховуючи далекоглядні краєвиди, що захоплюють дух, та елементи благоустрою.

Таблиця 2.5 — Географо-естетичні критерії оцінки ландшафту

№	Критерії	Бал
1	Гармонія природних та антропогенних об’єктів	1
2	Наявність на ділянці мальовничих урочищ, затишних куточків де приємно відпочивати, насолоджуватись красою природи	1
3	Наявність на ділянці визначних пам’яток, таких, як химерні скелі, водоспади, вікові дерева, скупчення чарівних рослин, квітів, пам’ятки історії і культури.	1
4	Наявність на ділянці оглядових майданчиків, з яких відкриваються гарні краєвиди	1
5	Виразність рельєфу місцевості	2
6	Виразність водних об’єктів	0
7	Різноманітність і чергування рослинних угруповань	2
8	Різноманітність тваринного світу ділянки	0
Сумарний бал за критеріями	8