Міністерство освіти і науки України
Харківський торговельно-економічний інститут
Київського торгово-економічного університету
Кафедра туризму і соціальних наук
Курсова робота
з курсу”Туристичні ресурси України”
«ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
Харків 2010
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Загальні відомості
1.2 Географічне положення
1.3 Історія краю
1.4 Особливості природи
1.5 Населення
1.6 Економіка
РОЗДІЛ ІІ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Ресурси розвитку рекреаційного туризму
2.2 Ресурси розвитку пізнавально-екскурсійного туризму
2.3 Ресурси розвитку активного туризму
2.4 Ресурси розвитку подієвого туризму
2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму
2.6 Ресурси розвитку зеленого туризму
2.7 Ресурси розвитку екологічнго туризму
РОЗДІЛ ІІІ ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1 Туристичний ринок
3.2 Санаторно-курортне господарство
3.3 Готельне господарство
3.4 Ресторанне господарство
3.5 Розважальні заклади
3.6 Транспортне забезпечення
РОЗДІЛ ІV РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНИХ ПРОПОЗИЦІЙ
4.1 Лікувально-оздоровчий тур
4.2 Пізнавальний тур
4.3 Активний тур
4.4 Романтичний тур
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
ДОДАТОК А “Перелік усіх об’єктів природно-заповідного фонду”
ДОДАТОК Б “Перелік усіх історико-культурних пам’яток”
ДОДАТОК В “Перелік усіх об’єктів туристичної індустрії”
ВСТУП
В процессе формирования рыночного центра в Украине проводится реформа туристической отрасли. Визначення туризму провідним напрямком розвитку економіки, спрямування державної політики на стимулювання туристичної сфери дає змогу підприємствам туристичної галузі підвищувати ефективність господарювання, розширення ринкової пропозиції з урахуванням вимог вітчизняних та закордонних туристів. Он имеет практическую связь с индустрией туризма современными методами управления, что имеет особую актуальность.
Об’єктом курсової роботи є туристичні ресурси Львівької області. Особенностью тематики курсов является формирование и учет туристических ресурсов Львовской области, ее географического развития, потенциальных резервов, очень многообещающее и перспективное мероприятие.
Туризм Закарпатської області
... л/с), а в середньогірї цей показник складає 400-700 тис. мі. На одного жителя області середньорічний стік становить понад 7 тис. мі, тоді як у середньому ... 1.2 Особливості природного середовища За характером рельєфу територія області поділяється на дві частини: гірську (Українські Карпати) і рівнинну(Закарпатська низовина). На гори припадає близько 4/5 території. Гірські хребти ...
С помощью метода курса робототехники є анализ характеристик туристических ресурсов Львовской области. Для досягнення мети визначено та розв’язано такі завдання:
1. Дам характеристику Львовской области в контексте формирования туристических ресурсов региона.
2. Виявити и охарактеризовать окрестности туристическими ресурсами Львовской области.
3. Дослідити сучасний розвиток індустрії туризму Львівщини.
4. Разработка инновационных туристических маршрутов, наиболее важных для представления туристических особенностей региона.
Теоритичною та методологічною основою дослідження є наукові праці українських та зарубіжних авторів закони України, які мають відношення до галугі туризму, зокрема “Закон України про туризм”, а також статистичні дані Головного управління статистики у Львівській області, какртографічні матеріали, періодична література, підручники і навчальні посібники тощо, в яких відображається характеристика Львівської області та ресурси інтернету. Специальная викорыстання при написании робота для курсов набором картографическим методом.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ
1.1 Загальні відомості
Львівська область розташована в західній частині України. Як адміністративна одиниця вона утворилася 4 грудня 1939 року у складі УРСР. Її площа складає 21,8 тисяч кв. км. (3,6% від загальної території України).
Чисельність населення – 2560 тис. осіб (5,4% від загального населення України), міського — 1548 тис. людина (60,8%), сільського – 1012 тис. осіб (39,2%).
Щільність населення – 117 жит./км 2 .
Символіка області
Рис. 1.1. Герб |
Рис.1.2. Прапор |
|
Герб Львовской области — золотой лев на синем поле, що пидиймется на скелете. Золотой лев на синем поле стал гербом Львова посередине. Львівськеополчення піднімало прапори із зображенням лева, що підіймається на скелю, під час Грюнвальдськой битви (1410).
|
Прапор є символом, що відображає історію й традиції області. Прапор являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 3: 2 синього кольору, в центрі якого зображення герба області — коронований лев жовтого (золотого) кольору без скелі. |
В адміністративному відношенні Львівська область поділяється на 20 районів і має 43 міста (в т.ч. 7 міст обласного підпорядкування), 34 селища міського типу й понад 1850 сільських населених пунктів.
Таблиця 1.1
“Адміністративно-територіальний устрій”
| Ра-йони | Всього міст | у т.ч. міста державного,республікан-ського та обласного значення | Райони в містах | Селища міського типу | Сільські ради | Сільські населені пункти | |
| Львівська область | 20 | 43 | 7 | 6 | 35 | 631 | 1852 |
| Львів (міськрада) | — | 2 | 1 | 6 | 2 | — | — |
| Борислав (міськрада) | — | 1 | 1 | — | 1 | — | — |
| Дрогобич (міськрада) | — | 2 | 1 | — | — | — | — |
| Самбір | — | 1 | 1 | — | — | — | — |
| Стрий | — | 1 | 1 | — | — | — | — |
| Трускавець | — | 1 | 1 | — | — | — | — |
| Червоноград (міськрада) | — | 2 | 1 | — | 1 | — | — |
| Райони: | |||||||
| Бродівський | 1 | 1 | — | — | 1 | 23 | 101 |
| Буський | 1 | 1 | — | — | 2 | 24 | 80 |
| Городоцький | 1 | 2 | — | — | 1 | 29 | 77 |
| Дрогобицький | 1 | — | — | — | 2 | 45 | 74 |
| Жидачівський | 1 | 2 | — | — | 3 | 28 | 113 |
| Жовківський | 1 | 3 | — | — | 2 | 39 | 160 |
| Золочівський | 1 | 2 | — | — | 1 | 32 | 107 |
| Кам’янка-Бузький | 1 | 1 | — | — | 3 | 20 | 74 |
| Миколаївський | 1 | 2 | — | — | 1 | 25 | 57 |
| Мостиський | 1 | 2 | — | — | — | 31 | 110 |
| Перемиш-лянський | 1 | 2 | — | — | — | 27 | 87 |
| Пустомитівський | 1 | 1 | — | — | 1 | 39 | 105 |
| Радехівський | 1 | 1 | — | — | 1 | 31 | 69 |
| Самбірський | 1 | 1 | — | — | 2 | 35 | 107 |
| Сколівський | 1 | 1 | — | — | 2 | 31 | 53 |
| Сокальський | 1 | 4 | — | — | 1 | 32 | 101 |
| Старосамбірський | 1 | 3 | — | — | 2 | 39 | 110 |
| Стрийський | 1 | 1 | — | — | 1 | 39 | 70 |
| Турківський | 1 | 1 | — | — | 1 | 31 | 65 |
| Яворівський | 1 | 2 | — | — | 4 | 31 | 132 |
(за даними Головного управління статистики у Львівській області)
1.2 Географічне положення
Львівська область розташована на крайньому заході країни. Межунская область: зимой и зимой — из Волынской и Ровенской областей, вначале и впервые — из Тернопольской и Ивано-Франковской областей, в Польше — из Закарпатья — западной области. Довжина області з півночі на південь складає 240 км, із заходу на схід — 210 км. [11]
Мы положительно относимся к географическому положению Львовщины, которая по территории международного сообщества продвигает Украину из Польши, Словакии, Угорщины, Румунии. Частная часть района расположена на границе Волынской Высочины, Малого Полесья и Подольской Высочины, что недалеко от долины Днестра со стороны Передкарпатья. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Будем дружелюбны к развитию правительства Сильского и отдыха.[13]
1.3 Історія краю
Історики припускають, що Львів був заснований князем Данилом Галицьким для Лева Даниловича, його сина. Перша письмова згадка про місто датована 1256 роком. Отомстите литературе и Галицко-Волынской статуэтке в контексте описания живущих в столице Галицко-Волынского государства Холмах.
После смерти Данила князь Лев был перенесен во Львов как столицу Галицко-Волинского государства. В прошлом году в 1303 году Львовская епархия Була была преобразована в митрополичью окраину Константинопольского Патриархата.
В 1340 г во Львове они были захвачены Польским королевством, протестующие бояре избавились от польской власти и основали независимую боярскую республику. В 1349 году Казимеж III Великий овладел Львовом, дав городу статус столицы Русского королевства, автономной административной единицы Польши. У 1356 році місту було дароване Маґдебурзьке право. У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи знову захопили місто, яке стало адміністративним центром Руського воєводства
В 1572 году во Львов отправился первый правитель Иван Федоров, который истолковал первые книги на Украине. Тим на час станет оплотом Православия: вот православное братство, та греко-словенская школа. В 1661 году был принят коллегиум Узуйтова, матери Львовского университета. У першій половині XVII ст. Львів стає найбільшим містом України (з населенням 25-30 тис. чоловік)
В конце периода Львов, пережив плавание Богдана Хмельницкого, в 1672 году был выкуплен турками, обоими союзниками Дорошенка, и только снова шведскими войсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив цар Петро I.
В 1772 году Львов перешел на склад Австрийской империи, ставший столицей земли короны — Королевства Галиции и Лодомерии. Австрийка Влада знала Миски Мури, за которого вышла замуж до точки развития и роста. Так вот, во Львове лампа погасла и лампа погасла, ее сначала бросили в огненном селе на небольшой костер, а построили ее впервые в Европе. Місто було центром українського та польського визвольних рухів.
Первый час Первой мировой войны во Львове оплачивает Российская Империя. В возрасте 31 года на 1 опавшем листе в 1918 году рядом с этим местом появилась череда опавших листьев, которая вдохновила на создание в столице под Львовом Захидноукраинской Народной Республики. Впервые новоиспеченный друг богатой Посполитой озвучил ЗУНР: Львов на 21 лист затопили польские Виски, город стал административным центром Львовского воеводства.
В 1939 году, согласно пакту Молотова-Риббентропа, Львов перешел на склад Радянского Союза и в саму Радянскую Украинскую Социалистическую Республику. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. 27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.
Під час приналежності міста до Радянського Союзу тут діяв потужний національно-визвольний рух. У 1991 року Львів увійшов до складу Незалежної України.
1.4 Особливості природи
Природні умови області різноманітні. Основная часть территории предназначена для въезда в район Лисостепу, во время праздников — листовая зона, а зимой — Карпаты. Почти 80% территории области — сельская, занятая разделенным Волино-Подольским храмом, который вырастет на Волинском и Подольском плато. На території області беруть свій початок ряд важливих водних артерій Центрально-Східної Європи — Дністер, Західний Буг та Сян. Ґрунти — переважно темно-сірі підзолисті та лучні. Клімат помірно-континентальний. Природа считает, что регионы дружат с правительством Сильского по развитию и отдыху.
На території області знаходяться родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4-й родовища лікувально-мінеральних вод типу „Нафтуся». Область відома курортами Трускавець, Моршин, Східниця.
Область складається з п’яти природних районів — гірські Карпати на півдні, прилегла до них Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) — в центральній частині. Мале Полісся й Волинська височина — на півночі. Найвищими гірськими вершинами є гори Розлуч ( 935 м над рівнем моря), Парашка ( 1271 м ), Пікуй ( 1406 м ).
[15, 13]
Середня висота рельєфу області сягає 376 м над рівнем моря.
Центральную часть территории района площадью 7000 км 2 занимает Верхнебузько-Стирская Ривнина, сейчас находится Подольская Высочина, на пивнице — Волынская Высочина у вигляда Сокальской Пазмы. Поверхность характеризуется пологими бугорками.
Для зимнего отдыха из Львова есть Розточка — арка горбатого писточина с прилегающей высотой 350 м над берегом моря.
Надсяння – частина території, яка лежить у басейні р.Сян. Он расположен в Яворовской долине, опущенной на 250 м над уровнем моря и в Сяно-Днестровской долине с высотами на 320 м над уровнем моря.
Придністровська рівнина простяглась вздовж русла р. Дністер, місцями дуже заболочена.
Прикарпатье — вузка смуха вдовж Карпат, як характеризуется хрупкими и прожорливыми формами рельефа. Окремі висоти досягають тут 400 м .
Українські Карпати знаходяться у південній частині області.
Гребни Гирски идут параллельными линиями от первого захода до первого заноса до 60 км в конце и 65 км в ширину.
Хребти розчленовані глибокими долинами рік Дністра, Стрия та їх приток.
Климат региона глобальный и континентальный, характеризуется небольшими перепадами температур между летом и зимой и высокой степенью изменчивости. Для клімату Львівщини характерні часті відлиги взимку, висока хмарність, обложні дощі, інтенсивність яких досягає 0,10-0,30 мм/хв., та викликані ними літньо-осінні паводки.
Кількість опадів перевищує величину випаровування.
Над територією області панівним є повітря помірних широт або полярне. Преобладают в трех западных направлениях: в зимний период — западном и западно-западном, наконец — западном и западно-западном.
Середньорічна швидкість вітру становить 4 м/сек., середньорічні температури повітря дорівнюють 5,2 – 8,00 С. Для нескольких зимних месяцев характерен большой перепад температур.
Середня температура на Львівщині складає 4°C у січні і + 18°C у червні. Очень интересно — около 660 мм, с явным дефицитом вологи, который простирается совсем немного. Хмарність — 66 % днів на рік.
В течение 2006 года количество пометов увеличилось на 827,9 мм, что на 24% больше на среднеспелый. Найбільша кількість опадів припадає на липень-серпень (90- 140 мм за місяць), найменша – на січень-лютий (24- 40 мм за місяць).
Середньорічна кількість опадів складає 597 — 1070 мм [3].
Банальность крутого снежного покрова на территории области колеблется от 1,5 до 2,5 месяцев, в горах — от 3 до 4 месяцев. Висота снігового покриву на початку зими – 3- 5 см ., потім 6- 10 см ., збільшуючись у січні від 20 до 30 см , а в лютому до 31- 50 см . В другой половине березового ареала территория района зарастает снежным покровом.
Тривалість періоду сніготанення коливається в середньому від 20 до 30 діб.
1.5 Населення
За даними Державного комітету статистики на 1 січня 2008 року в Львівської області проживало 2,5598 млн. чоловік, у тому числі 1,548 млн. чоловік міського і 1,0118 млн. сільського населення. У 2007 році Львівська область за загальною чисельністю населення знаходилася на 4-му місці, тоді як по кількості громадян, що мали право голосу, — на 21-му.
За січень-серпень 2009 року населення Львівщини зменшилось на 2897 осіб і на 1 вересня його кількість становила 2550,0 тис. осіб [2].
Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення – 1,7 тис.осіб так і за рахунок міграційного – 1,2 тис.осіб.
Природне скорочення населення порівняно із січнем-серпнем 2008 року зменшилося на 3,2 тис.осіб, або з 2,9 до 1,0 особи на 1000 населення. Природний приріст населення зафіксовано у м.Дрогобич (48 осіб), м.Новий Розділ (52 особи), м.Стрий (1 особа), м.Трускавець (19 осіб), м.Червоноград (36 осіб), Жовківському (41 особа), Пустомитівському (17 осіб) та Яворівському районах (250 осіб).[3]
Рис 1.3. Динаміка кількості населення тис. осіб (за даними головного управління статистики у Львівській області)
Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення – 1,7 тис.осіб так і за рахунок міграційного – 1,2 тис.осіб.
Природне скорочення населення порівняно із січнем-серпнем 2008 року зменшилося на 3,2 тис.осіб, або з 2,9 до 1,0 особи на 1000 населення. Природний приріст населення зафіксовано у м.Дрогобич (48 осіб), м.Новий Розділ (52 особи), м.Стрий (1 особа), м.Трускавець (19 осіб), м.Червоноград (36 осіб), Жовківському (41 особа), Пустомитівському (17 осіб) та Яворівському районах (250 осіб).
В середине сезона 2009 г в области родилось 20073 ребенка, а в 2008 г родилось еще 1274 особи. Найвищий рівень народжуваності у Турківському районі (15,3 особи на 1000 населення), найнижчий – у м.Дрогобич. [2]
Львівська область є другою в країні по кількості міст. Міське населення складає 58,9 %, сільське — 41,1 % всього населення області. В 2007 году быстрорастущее население Львовской области увеличилось на 1197 человек. Львовская область — самая урбанизированная территория на въезде в Украину, и при этом заняла лидирующую позицию среди всех регионов Украины по абсолютной численности населения Силска. Область належить до числа найбільш щільно заселених на Україні. Середня щільність населення складає понад 120 чол/кв. км., середня щільність сільського населення — понад 50 чол/кв. км. Наиболее населенные районы — город Львов и Новый город, а также районы в середине Днестра и Стрии. В основном низкая плотность населения более распространена в горных районах, а также в сельских районах региона. Большая часть области — Львов провозгласил себя центральным городом агломерации области, где проживает 35% населения всего региона. Столичная агломерация Дрогобыцко-Бориславская представлена в частных регионах, ядро которых составляют Дрогобыч, Борислав, Трускавец и Стебник. Здесь много зон отдыха, в них, в окружении промышленных предприятий, большая доля тех, кто работает в сфере обслуживания. На півночі області, на території Сокальського району сформувався комплекс населених пунктів, орієнтованих на видобуток і збагачення вугілля, у складі Червонограда, райцентру — міста Сокаль, міст Сосновка, Великі Мости, Белз і двох суміжних селищ.
По національному складу населення є однорідним. Из 90% населения области украинцы, в области проживает около 250 тысяч человек. Найбільш багато чисельною меншістю є росіяни (близько 200 тис.), абсолютна більшість яких проживають у великих містах області, а половина — в Львові. Крім того, в області живуть поляки (в основному — Львів, Самбір, Мостіський район), євреї (Львів).
Для населения Львовщины характерен еще более высокий уровень религиозной активности, который был установлен предварительными социологическими исследованиями в Радянский период. В 2007 році в Львівської області налічувалася найбільша кількість релігійних общин серед всіх областей України — 2734, серед них УГКЦ — 1468 (1-е місце серед інших областей), УПЦ (КП) — 429 (перше місце), УАПЦ — 361 (перше місце), Римсько-католицька церква — 129 (перше місце), п’ятидесятники — 79, баптисти — 76, УПЦ — 57, свідки Єгови — 55, адвентисти сьомого дня — 22, християни віри євангельської — 10, іудеї — 6, мусульмани — 1 [1-2].
Процесс убыли населения Львовской области обусловлен естественной быстротой заселения, а также миграцией населения. Віковий склад населення, як і в цілому по західних регіонах, відрізняється підвищеною долею осіб молодших за працездатний вік. У 2007 році в області зареєстровано 21 823 шлюбів і 6 558 розлучень. Рівні шлюбності і розлученості, відповідно, складали 8,5 і 2,6 проміле. В поселках города существует большое разнообразие любви, которая в шелковом обществе обычно составляет 9,6 и 6,8 единиц на 1000 человек. В середине 2009 года количество шлавов было зафиксировано на 0,3% больше, чем за аналогичный период прошлого рока. А кількість розлучень зменшилась – на 2,8%. Середня кількість народжених дітей на одну жінку в 2007 році склала 1,4. Середня тривалість життя (розрахована в 2006—2007 роках) склала 70,7 років, при цьому 65,09 років для чоловіків і 76,6 років для жінок. У 2007 році в області народилося 27,5 тис. чоловік, померло — 34,9 тис. чоловік. Смертність населення зменшується. Порівняно із січнем-серпнем 2008 року кількість померлих знизилась на 8,2% і становила 21,8 тис.осіб. На 100 випадків смертей припадає 92 живонароджені дитини. Найвищий рівень смертності у Перемишлянському районі, найнижчий – у м.Новий Розділ (відповідно 19,2 та 8,5 померлих на 1000 населення).
Зменшується інтенсивність міграції населення. В середине 2009 г в породе, которая практически аналогична периоду перед скалой, количество выпуклостей в районе, которое вибуличь изменилось на 253 и 638 особей. Найбільша кількість смертей викликана хворобами системи кровообігу — 22 137 особа (63,4 %), новоутвореннями — 3960 (11,3 %), зовнішніми причинами захворюваності і смертності — 2298 (6,6 %), хворобами органів дихання — 1 468 (4,2 %), хворобами органів травлення — 1 268 (3,6 %), деякими інфекційними і паразитарними хворобами — 607 (1,7 %)
1.6 Економіка
По остальным ракетам региона наблюдаются положительные изменения, тенденции экономического роста смыкаются, конкурентоспособность экономики растет. Частка області в загальнодержавному обсязі промислового виробництва становить майже 3%. За цим показником Львівщина займає 9 місце серед областей України. За счет темпов роста количества промышленной продукции в целом по Украине область была заимствована в 3 раза.
Більше половини промислового виробництва області забезпечують харчова промисловість, переробка сільськогосподарської продукції, машинобудування, виробництво та розподілення (транспортування) енергоносіїв.
По данным начальника управления статистики Львовской области, в 2008 году область находилась на восьмом месяце центра регионов Украины по объему внесенной на территорию Украины денежной суммы, а также по сумме денежных средств на 1 жителя ушло 12 месяцев.
1.6.1 Первинний сектор
К сырьевому сектору экономики относят: сильское достоинство, лисовое господство, дополнительную распущенность и рибное господство.
Сильское государство, в качестве специализации ехать на вирошуванный цукровый жук, лев-довгунця, зерновые культуры и виробницти яловичини, мясо птицы. В галузевій структурі сільського господарства області переважає тваринництво (близько 60 % валової продукції сільського господарства).На сьогоднішній день в області створено і функціонує 1317 селянських (фермерських) господарств, які мають у користуванні 23,4 тис. га землі (пересічний розмір фермерського господарства становить близько 18 га сільськогосподарських угідь).
В частном секторе агропромышленного комплекса на долю области приходится 82% всей валовой продукции. Основними зерновими культурами регіону є озима пшениця (20 % посівних площ), ярий ячмінь, технічні культури – цукровий буряк, льон-довгунець. На значних площах вирощують картоплю. Создание Львовщины привлекает молоко и прямое мясо. Найбел для расширения и создания розвиненными галузами животноводства, свиноводства. Дополнительные Галузами є птахивничество, вивчарство, бджильницство, ребализм, шовкивництво. За січень–травень 2009р. в усіх категоріях господарств вироблено 54,7 тис. т м’яса (реалізовано худоби і птиці на забій у живій вазі), 249,0 тис. т молока, 256,3 млн. шт. яєць від птиці усіх видів. Відносно січня–травня 2008р. зросло виробництво м’яса (на 4,2%) та яєць (на 4,8%), проте скоротилося виробництво молока (на 6,0%).
Станом на 1 червня 2009р. у сільськогосподарських підприємствах було в наявності кормів усіх видів 18,4 тис.т кормових одиниць, що на 20,9% більше, ніж на 1 червня 2008р. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припало по 1,6 ц кормових одиниць кормів усіх видів (на початок червня 2008р. – 1,5 ц кормових одиниць).
Лісопромисловий комплекс Львівської області охоплює лісове господарство, лісозаготівельну, деревообробну і целюлозно-паперову промисловість, які базуються, в основному, на лісових ресурсах області (крім целюлозно-паперової).
Підприємства деревообробної, у тому числі меблевої, промисловості зосереджені у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Добромилі, Старому Самборі, Стрию, Самборі, Сколе, Кам’янці-Бузькій; целюлозно-паперової – у Жидачеві; Гніздичеві; Львові.
На Львівщині вирубують щороку 1,2 млн. кубометрів деревини, що становить 43% від її річного приросту. Натомість у Швеції, Польщі та Австрі цей показник становить 72%
Львівська область багата на лісові ресурси. Показник лісистості області становить 25 %, в той час як середній по Україні – 14 %. Основними лісоутворюючими породами є сосна (23 % площі лісів), ялина (20 %), бук (17 %), дуб (16 %).
С 2008 года рок в районе месяца по месяц месяца основывался на темпах роста добовны виробництва. У ІІІ і ІV кварталах не було досягнуто відповідного рівня 2007 року. В результаті обсяг промислового виробництва у 2008 році проти попереднього року зріс лише на 0,8% (у 2007 році приріст склав 12,9 %).
У січні-серпні 2009р. відносно січня-серпня 2008р. випуск промислової продукції у Львівській області зменшився на 24,8%. Снижение выпуска продукции зафиксировано по основным видам производственной деятельности. Частка добувної промисловості у загальнопромисловому обсязі реалізації становила 5,2%.[21,22]
Рибна промисловість в області не розвинена.
1.6.2 Вторинний сектор
Вторичный сектор экономики связан с: промышленностью, бизнесом и транспортом в целом.
Транспорт: Транспортная система Львовской области представлена частным, автомобильным, нефтепроводным, ветровым и речным транспортом. Довжина залізничних колій загального користування становить близько 1310 км, середня густота залізничної сітки в регіоні – 60 км на 1000 км2. Львовскую область протекает 5 основных железнодорожных линий: Киев — Львов — Стрый — Чоп, Львов — Самбор — Ужгород. Самые популярные вузы — Львов, Красное, Стрый, Червоноград, Самбор.
Вантажні перевезення. За вісім місяців 2008 року усіма видами транспорту перевезено (відправлено) 21,8 млн. т вантажів, що на 0,2% більше обсягу січня-серпня 2007 року. [4]
Відправлення вантажів Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця» за вісім місяців 2008 року становили 16,5 млн. т і зменшились порівняно з аналогічним періодом 2007 року на 4,3%. Выращиваются обсяги зерна и продуктов помола, химические и минеральные товары, бручи черных металлов, цемент, каменная древесина, черные металлы. Вода меньше, чем було, направляется за счет полезных ископаемых, кокса, сигнальных материалов, нафты и продуктов нафты.
Автотранспортом області (з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами) за вісім місяців 2008 року перевезено 5,2 млн. т вантажів, що на 17,7% більше відносно аналогічного періоду 2007 року.
Пасажирські перевезення. За вісім місяців 2008 року транспортними підприємствами перевезено (відправлено) 252,8 млн. пасажирів (на 6,1% більше обсягу відповідного періоду 2007 року).
Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця» відправлено 44,5 млн. пасажирів, що на 1,2% більше, ніж за вісім місяців 2007 року. Автопідприємства, які здійснюють пасажирські перевезення (з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами), перевезли за вісім місяців 2008 року 149,4 млн. пасажирів, що більше на 9,8%, ніж за відповідний період 2007 року.
Региональным воздушным транспортом было перевезено на 42,3% меньше пассажиров, чем за весь месяц 2007 года.[3]
Електротранспортом області перевезено 58,9 млн. пасажирів (на 1,4% більше, ніж у січні-серпні 2007 року), зокрема тролейбусами перевезено 25,1 млн. осіб (на 5,9% більше), трамваями — 33,8 млн. осіб (на 1,7% менше).[2]
Промисловість: у Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промиловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).
В структурах промышленной отрасли области наиболее изрезанным вагоном могут быть харчова, промышленная пиловна, машиностроение и металлообработка, электроэнергия. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом в области на самостоятельный бюджет используют 728 промышленных предприятий, функционируют 1679 малых промышленных предприятий. Основные экономические центры области: Львов, Дрогобыч, Стрый, Борислав, Новый Роздол, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура
Будівництво: У 2007 році житловий фонд з розрахунку на одного мешканця становив 209 м², було введено у експлуатацію 18,3 тис. м² житла, а обсяг інвестицій у житлове будівнийтво становив 457,4 тис. грн.
Ціна оренди житла у Львові становить 5-8 євро в місяць за м², ціна купівлі/продажу 1 м² житла становить 700—1500 євро. Офісні приміщення здають в оренду за 9-17 євро за місяць за 1 м², а продають/купують за 1400—1800 євро за м².[21]
У період з січня 2008 року по січень 2009 року на Львівщині відбулося значне падіння у галузі будівництва — 50%
1.6.3 Третинний сектор
К сектору сторонней экономики относятся: сфера торговли, сфера услуг, система образования, охрана здоровья, туризм, культура, финансы, сфера информационных и муниципальных технологий.
Сфера услуг Львовской области представлена бытовыми услугами, услугами и услугами местного транспорта, услугами городского самоуправления.
Обсяг платних послуг на душу населення рівний аналогічному показникові на загальнодержавному рівні і становить 96 грн. на душу населення. Слід відзначити, що сфера послуг є єдиною областю господарської діяльності, в якій не відбулося спаду виробництва, навпаки, абсолютні обсяги її виробництва постійно зростали.
Туризм: ця галузь економіки є дуже важливою для Львівської області, оскільки область багата на туристично-рекреаційні ресурси, що приносять значні прибутки до обласного бюджету.
Культура : за даними Головного управління статистики Львівської області в 2008 році займала серед регіонів України третє місце по кількості театрів (після міста Києва і Дніпропетровської області), четверте місце — по кількості вищих учбових закладів (після Київської, Донецької, Харківської областей) і по кількістю студентів на 10 тисяч чоловік населення (після Києва, Харківської області і Севастополя).
У 2008 році в області за даними управління статистики діяли наступні установи культури: 17 музеїв, 11 театрів, 1374 бібліотеки, 1397 установ клубного типа, 13 концертних організацій. З освітніх установ в 2008 році в області функціонували: 53 вищих заклади утворення I—IV рівнів акредитації, 1469 загальноосвітніх учбових заклади 62 професійно-технічний заклад та 487 дошкільних установ.
Львів є одним найважливіших центрів освіти України. У Львові розташовано Наукове товариство імені Шевченка, 8 інститутів Національної Академії Наук України, понад 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, 29 вищих навчальних закладів, 100 середніх навчальних закладів (серед яких 7 шкіл-інтернатів), 8 музичних і 26 спортивних шкіл.
Сфера комунікаційних технологій: у Львівській області налічується понад 355 тис. телефонних апаратів загального користування (4,5 % від наявних апаратів загального користування в Україні), в тому числі 302 тис. апаратів у міських поселеннях. Доцільним буде зазначити, що забезпеченість населення області основним домашніми телефонними апаратами зросла із 31 на 100 сімей у 1997 р. до 36 на 100 сімей у 2001 році. Та, не дивлячись на це, в регіоні налічується понад 134 тис. незадоволених заяв на встановлення домашніх телефонних апаратів .
Досить розвиненою у Львівській області є сфера курортних і екскурсійно-туристських послуг. Так, в регіоні діє 62 санаторії та пансіонати з лікуванням (“Каштан”, “Янтар”, “Рубін”, “Кришталевий палац” у Трускавці), численні бази відпочинку. Функціонує три турбази, туристські готелі, туристичні кемпінги. Діють Львівське обласне туристичне виробниче об’єднання, 6 бюро подорожей та екскурсій. Територією області проходять 14 туристичних маршрутів загальнодержавного значення.
В області також є добре розвиненою фінансова галузь. На Львівщині функціонує біля ста різних представників банківських організацій не рахуючи їхні філії. Також у 1991 році у Львові було створено Створено Клуб банкірів і фінансистів. Головною метою створення Клубу стало створення належних умов для розвитку банківської системи в регіоні, консолідація, співпраця банків, їх взаємодія з регіональними органами державної та виконавчої влади, НБУ, Асоціацією українських банків та іншими громадськими організаціями, інтереси яких перехрещуються з інтересами банків. Всього до списку Клубу увійшло 31 банківська установа. Зокрема, такі банки, як Львівське облуправління Ощадбанку, Управління НБУ у Львівській обл., Львівська філія АКБ «Укрсоцбанк».
За 9 місяців 2009 року обсяг операцій з купівлі та продажу іноземної валюти банківськими установами області становив у еквіваленті ( відповідно) 2,4 млрд. доларів США (з них 307 млн. доларів США — готівка), та 751 млн. доларів (в тому числі 194 млн. доларів США – готівка), – повідомили Західну інформаційну корпорацію у Львівському обласному управлінні НБУ.
Порівняно з попередніми роками простежується тенденція до зростання обсягів операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. На готівковому ринку обсяг купівлі основних валют істотно перевищував обсяг її продажу, на безготівковому– тільки щодо долара США.
Починаючи із середини вересня населення почало масово скуповувати готівкову іноземну валюту. Задля зниження ажіотажного попиту НБУ почав здійснювати активні заходи, серед яких зміна з 1 жовтня рівня обов’язкового резервування, продаж банкам готівкової іноземної валюти, щоденні перевірки пунктів обміну іноземної валюти та операційних кас банків, в тому числі із залученням правоохоронних органів, роз’яснювальна робота через засоби масової інформації про тимчасовість зазначеного явища.
Рівень комп’ютеризації : на 1 січня 2009 року на балансі підприємств, установ та організацій Львівської області нараховувалось майже 129 тис. одиниць комп’ютерної техніки, що на 13 тис. більше кількості комп’ютерів на 1 січня 2008 року. Третина комп’ютерів мали доступ до мережі INTERNET
Майже чверть техніки перебувала на балансі освітніх закладів, 15% – у державних установах, по 10% – на підприємствах промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку, оренди, інжинірингу та підприємствах, що надають послуги підприємцям, 9% – у фінансових установах.
Найбільш забезпеченими комп’ютерною технікою були фінансові установи – у середньому по 82 одиниці техніки на 1 підприємство, підприємства транспорту і зв’язку – по 33, освітні заклади – по 25, державні установи – по 16 одиниць комп’ютерної техніки; найменш забезпеченими були підприємства сільського і рибного господарства – у середньому по 4 одиниці техніки у розрахунку на 1 підприємство.
Найбільші газети у Львові за тиражами — це «Високий Замок», «Експрес», «Львівська газета», «Ратуша», «Суботня пошта», «Новий погляд», «Газета по-львівьки», «Поступ» та інші. У місті видаються часописи «Четвер» та культовий «Ї». Поляки міста продовжують традицію видання найдавнішої, що виходить по сьогодні газети в Україні та Польщі — «Gazety Lwowskiej».
Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі «12 канал». Приватним телебаченням у Львові є ТРК «Люкс» та «НТА».
Найпопулярнішими радіо у місті є «Львівська хвиля», «Наше радіо», «Радіо Люкс FM» й «Еко-FM».
Серед інформаційних агенцій у Львові працюють «Західна інформаційна корпорація» (ЗІК), «Zaxid.net», «Гал-info», «Львівський портал» та «Об’єктивно».
Рис. 1.4. Адміністративно-територіальний поділ Львівської області
РОЗДІЛ II
ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ
2.1 Ресурси розвитку рекреаційного туризму
За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о).
9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% — на ресурси санаторно-курортного лікування . У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%).
Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення.
В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу «Нафтуся» розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47,2 .м3, добу), Східниця (64,6 м3/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел «Нафтусі» із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м3/добу.
В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт Моршин (79,0 м3/добу).
Сумарні розвідані та прогнозні ресурси лікувальних розсолів складають понад 600 м3/добу, з яких на даний час використовується лише приблизно 1 м3/добу.
На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти Великий Любінь (запаси вод — 57,6 м3. добу), Немирів (320 м3/добу), Шкло (5,0 м3/добу).
Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу.
Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт. Одеську (220 м3/добу), с. Балучині (158 м3/’ добу), смт. Новому Милятині (138 м’/добу), с. Солуки (86 м3/добу).
Загальні прогнозні їхні запаси складають близько 27000 м’/добу.
В області виявлено також вуглекислі мінеральні води (с. Климець, с. Боберка).
Лікувальні торф’яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м3, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ.
На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту — Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль.
Крім бальнеологічних ресурсів Львівщина має інші природні рекреаційні Ресурси (ландшафтні, лісові, водні та ін.).
Серед них особливий інтерес представляють гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту, зокрема, Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деякі інші.
З лісових ресурсів для розвитку рекреації та туризму найбільш придатні ліси «ерщої групи, які в області займають 271,1 тис. га, з них: ліси зелених зон — 137,7 тис. га, курортні ліси — 11,1 тис. га, ліси спеціального цільового призначення —.6 тис. га, заповідні ліси — 2,1 тис. га та інші.
Природно-заповідний фонд області станом на 1.01.2002 р. складався з 335 об’єктів загальною площею 112,9 тис. га (5,2% території області) і представлений всіма категоріями заповідності. Найціннішими з них є заповідник «Розточчя», національні природні парки «Яворівський» та «Сколівські Бескиди».
Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та Яворівському районі.
Таким чином, природний рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується бальнеологічних ресурсів, які навіть в Трускавці використовуються на 50 %, в інших курортах — на 2-10%. Лікувальні мінеральні води інших родовищ в кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та інші).
Історико-культурні рекреаційні ресурси. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду — від Княжої доби до середини XX століття.
Пам’ятки архітектури — найбільш цінні туристичні об’єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25 % від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 — загальнодержавного значення. Основна частина об’єктів -2313 — зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі.
На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, «Нагуєвичі» в Дрогобицькому районі, «Тустань» у Сколівському районі, державний музей-заповідник «Одеський замок» в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам’яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут «Золота підкова».
Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис., осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9,2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування 3,4 тис. осіб.
Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах — Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель. [11, 18]
2.2 Ресурси розвитку пізнавально-екскурсійного туризму
Кожен історичний регіон може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам’ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов’язані з найвидатнішими подіями.
Пріоритетним видом туризму на Львівщині є пізнавально-екскурсійні подорожі. Розроблено та впроваджено уніфіковані туристичні маршрути: “ Золота Підкова Львівщини ” та “ Сакральний шлях ” у Буському та Пустомитівському районах; “ Сакральний шлях ” у Сокальському районі; “ Фортеці Львівщини ” в Мостиському районі; “ Місцями партизанської слави воїнів УПА ” в Дргобицькому та Старосамбірському районах; по річці Дністер; для автомобілів з підвищеною прохідністю у Львівській області “ Туризм 4х4 ”; “Шляхом бравого вояки Швейка” та ін. Розробляється уніфікований туристичний маршрут “Транскордонний шлях” (Рава-Руська-Угнів-Белз-Варяж-Сокаль).
Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області налічують 3934.
У Львівській області знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинні галереї та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник «Личаківський цвинтар»(один з найстаріших в Європі. Личаківський цвинтар виник у 1786 році. Кладовище призначалось для Середмістя і IV дільниці Львова. Оскільки в Середмісті мешкали найбільш заможні львівські міщани, а віддаленість цвинтаря від регулярної забудови забезпечувала можливість постійного розширення, то нове кладовище отримало статус репрезентаційного головного некрополя Львова, який зберігся до наших днів), Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр «Воскресіння».[8]
До найважливіших об’єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”(залишки наскельної фортеці ІХ–ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у Жовкві, монастирський комплекс у Крехові, давньоруські городища Х–ХІІІ ст. у Звенигороді та Стільському; Олеський замок ХІІІ–ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам’ятки Львова – Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам’ятки в стилі готики, бароко – костьоли кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є: 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких – у місті Львові.
Місто Львів Львівської області займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам’яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам’ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина міста внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Місто Лева завжди славилося своїми парками. Окрасою міста є Стрийський парк, пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення, закладена у 1880-1890 рр. та 10 парків — пам’яток місцевого значення: парк Високий Замок, парк. ім Б. Хмельницького, парк Залізна Вода та ін.
Жовківщина багата пам’ятками історії, архітектури та культури. За кількістю пам’яток вона займає друге місце в області після Львова. Всього у районі: археологічних пам’яток — 27, пам’яток архітектури — 49, історичних — 82. Серед Жовківських пам’яток найбільш видатними є ансамбль костелу і монастиря домініканців у стилі барокко (1653р.), Парафіяльний костел св. Лаврентія «Фара» (1606р.), Жовківський замок (1594-1606рр.), ренесансна синагога (1692-1700рр.).
дерев’яна Святотроїцька церква, дерев’яна церква Параскеви (1723р.), у Крехові, ансамбль Крехівського монастиря (17-18 ст.), найдавніша на Галичині дерев’яна церква Св. Духа (1502р.) у с. Потеличі. Усі ці архітектурні пам’ятки мають загальноєвропейське значення, що робить їх об’єктами не тільки вітчизняного, а й міжнародного туризму.[7]
В архітектурне обличчя нинішнього Золочева органічно вписуються пам’ятки старовини. Це замковий комплекс, Золочівський двір (поч. XV cт), — церкви: Воскресенська (1624-1627) та Миколаївська (кінець 16 ст., перебудова 1765 р.), костел (1730р.)
Перемишлянський район має значні ресурси: оздоровчі, спортивні та екскурсійно — туристичні. Об’єктами туризму є пам’ятки архітектури XV ст.: костел Станіслава у с. Дунаїв, замок у с. Свірж, пам’ятка оборонної архітектури XV- XIХ ст. — монастир – фортеця.
Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу — вiд Княжої доби до середини XX століття:
1).
Державний iсторико-культурний заповiдник «Тустань» Сколiвського району — створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам’ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування — наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ — ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.
2).
Державний музей-заповiдник «Олеський замок» Буського району створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею «Олеський замок» — вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку).
В iнтер’єрах замку ХIII — XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання).
На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII — XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте «Битва пiд Вiднем». Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.
3).
Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi — створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам’яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам’яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) — один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев’янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.).
Заповiдник пiдпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї.
4).
Золочівський замок — унікальний зразок ренесансного фортифікаційного будівництва. Відроджується завдяки реставрації. Цікавий якого розпочато створення японського саду. В недалекому майбутньому тут презентуватимуть відвідувачам чайну церемонію зі всіма належними атрибутами.
5).
Замок в Підгірцях — вважався одним з найгарніших замків у міжвоєнній Польщі. Чудовий силует та добре збережені фортифікаційні мури. Гарне довкілля із залишками старого саду, старовинною бароковою каплицею. В зв’язку з реставрацією передбачено лише огляд замку ззовні та прогулянка по внутрішньому подвір’ю і відкритій галереї.
6).
Замок у с. Свірж — найбільш романтичний із «Золотого кільця». Розташований над мальоничим озером з чудовими краєвидами довкола. Добре збережений перекидний міст через рів додає колориту старовинним замковим мурам. Саме тут знімали фільм «Д’Артаньян і три мушкетери» (епізод з отруєнням Констанци Буанасьє).
Львівська область має дуже багату історико-культурну спадщину, яка зберігається в музеях області. Серед музеїв та музейних комплексів Львівської області працюють наступні: Львівський історичний музей (м. Львів, пл. Ринок, 6) з його філіалами, Музей «Дрогобиччина» ( м. Дрогобич, вул. Гоголя, 42) з його філіалами.
2.3 Ресурси розвитку активного туризму
Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів що дає змогу для розвитку майже всіх видів активного туризму, а саме: пішохідний(можливий як гірський так і рівнинни), лижний, водний, велосипедний, автомобільний, конний та повітряний. Вийняток становить лише вітрильний вид активного туризму, так як область не має виходу до моря, а ріки, які течуть через область не достатньо повноводні.
Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 – 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області – г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.).
На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На південному – заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750м. та Сколівських Бескид – 1200 – 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) – найвищою точкою Львівської області.[5]
Гірські вершини Львівщини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. Є місця для катання на лижах — лижні бази, санаторії звичайно розташовані в місцях, придатних для катання на лижах і сноубордах.
Найбільшим гірськолижним курортом Львівщини є Славське. На його території площею 64 кв. км мешкає 3,7 тис. населення, розташовано 25 туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славсько — це просто рай для лижників Славсько — один із самих популярних гірськолижних курортів українських Карпат. У Славському прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення, функціонують крісельні і бугельні підйомники.
Для гірськолижного відпочинку використовуються гори Тростян, Погар, Менчул і Політехнік. Гора Тростян, висотою близько 1236 м, по складності гірськолижних трас цілком може суперничати з відомими Альпійськими горами. Гора Тростян знаходиться на відстані 2 км від центра села Славско. До нижньої станції крісельної дороги, довжиною 2750 м., туристи можуть доїхати на таксі.
Гора Політехнік розташована при в’їзді в Славско. Ухил гори, довжиною від 600 до 1000 м., шириною — 100-150 м., з перепадом висот — 150-200 м., досить положистий, без різких перепадів. До послуг аматорів-гірськолижників — два бугельних підйомники довжиною 600 і 1000 м. чеського виробництва.
З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв’язане з господарським впливом.
Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор — притока Дністра — впадає в Чорне море, а з лівого — річка Вирва належить до басейну Сану — притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.[15]
2.4 Ресурси розвитку подієвого туризму
Суттєвим фактором у приверненні уваги до туристичних можливостей Львівщини є представлення її в експозиціях спеціалізованих туристичних виставок в Україні та за кордоном, організація різноманітних обласних та всеукраїнських пісенних, танцювальних та інших конкурсів, проведення всіляких спортивних змагань та інше.
Туристично привабливі акції є необхідним атрибутами для проведення цікавих туристичних маршрутів. Участь та проведення різноманітних фестивалів і акцій підвищує рівень поінформованості про область та його туристичні можливості, що сприяє збільшенню туристичних потоків.
Так, Львівська облдержадміністрація взяла участь у міжнародних туристичних виставках: Міжнародному спеціалізованому форумі “Україна: відпочино, індустрія гостинності” та IX міжнародній виставці-ярмарку “ТурЕКСПО-2008” у м. Львів; Міжнародній туристичній виставці “ Україна, подорожі, туризм ” та XV міжнародному туристичному салоні “ Україна-2008” у м. Київ; VIміжнародній асамблеї туристичного бізнесу в м. Одеса; VII Міжнародній туристичній виставці-ярмарку “ Тур’євроцентр-Закарпаття 2008” у м. Ужгород; VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово; міжнародній туристичній виставці в м. Супрасль(Республіка Польща); Ягелонському ярмарку в м. Люблін (Республіка Польща); туристичному ярмарку в м. Пшеворськ (Республіка Польща); Західноукраїнській туристичній виставці-фестивалі в м. Тернопіль та ін.
За останні роки Львівщина поступово утверджує імідж фестивального регіону. Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на міжнародні фестивалі: етнофестивалі “ Підкамінь ” , “Белзька земля ”, “Буг”, “ Звенигород”, “ Верхобуж ” трьох культур; джазові фестивалі “ Джаз без… ” та “ Флюгери Львова ”; фестиваль мистецтв “ Фортмісія ”; театральний фестиваль “ Золотий лев”; фестиваль класичної музики “ Віртуози ”; фестиваль симфонічної музики “ Контрасти ”; фестиваль ковалів “ Замкові брами ”; фольклорні фестивалі хорового мистецтва, фестивалі пива. За часи незалежності України великої популярності серед туристів набули святкування Різдва та Великодня. [10]
2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму
Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.
Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні. На Львівщині 2913 релігійних організацій з юридичним статусом, 18 духовних закладів, 1113 недільних шкіл, 23 церковних засобів масової інформації. На території області 999 церков і дзвіниць, з них 398 — національного значення, 601 — місцевого значення.[16]
Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:
1) Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою пам’яткою.Церквабула однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці «золотого перетину». В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму.На початку XX ст. при монастирі був створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).
2) Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий собору (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761—1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір’я з двома брамами в подвір’ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).
3) Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам’ятки мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у 19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.
4) Храм Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) у Сколе. Це старовинна бойківська дерев’яна церква.
5) Церква Архістратига Михаїла у селі Підберізці, Пустомитівський район.Збудована у 1891—1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов’язані ряд яскравих імен видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних змагань за українську державність. Храм освячено 1892 року Митрополитом Сильвестром Сембратовичем.
6) Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. Релiквiєю церкви є мощi Святого Валентина, автентичнiсть яких підтверджує документ Папи Римського з 1759 року.
7) Церква Святого Миколая у Львові. Це найдавніша пам’ятка архітектури міста: будувалася, очевидно, як родинна усипальниця галицьких князів, чим зумовлена планово-просторова композиція.
Також відомим фактом є те, що чотири дерев’яні храми у Львівській області підготовлено до внесення у список всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО: церква Святої Трійці у Жовкві (1720 р.), церква Святого Юра в Дрогобичі (кінець XV-XVI ст.), церква Святого Духа в селі Потелич Жовківського району (1502 р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у селі Матків Турківського району (кінець XVIII ст.).
2.6 Ресурси розвиту зеленого (сільського) туризму
В Львівській області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів та фермерських господарств (функціонують 5 громадських об’єднань власників агроосель, які сприяють розвитку сільського туризму, у тому числі Громадське об’єднання “ Асоціація курорт Сколівський ”, Львівська асоціація розвитку сільського зеленого туризму, Асоціація гірських провідників “ Ровінь ”).
Аналіз рекреаційної інфраструктури дає підстави для високої оцінки перспективності та економічної доцільності розвитку сільського туризму й перетворення Львівщини у туристично-оздоровчий регіон загальноєвропейського значення.
На території Львівської області визначені сприятливі райони розвитку сільського зеленого туризму (агротуризму):
1) Сколівський (Сколівщина має чимало об’єктів, які мають значну перспективу для розвитку сільського туризму: місто Сколє, села Синьовидне, Гребенів, Коростів, Орявчик. Задля цього Центр організував інформаційний тур “Зимове село запрошує”. База сільського зеленого туризму налічує більш ніж 100 агроосель. Загальна ліжкомістка база регіону на даний час становить близько 7000 ліжкомісць. Взагалі, Сколівщина є тим мальовничим куточком Бойківського краю, де славна історія, культура, традиції, приманюють туристів, а розвиток сільського зеленого туризму набуває важливого пріоритетного значення.)
2) Турківський (пілотними територіями для розвитку сільського туризму є села Розлуч, Явора, Завадівка, Вовче, Лімна, Гусне, Кривка, Ластівка, смт.Бориня. В 2009 році на території району було впорядковано лісопаркові зони, заказники, зони відпочинку біля витоку річок, потічків, вершин, джерел мінеральних вод, пам`ятних місць та створено мережу туристичних вказівників, щитів туристичних маршрутів та спеціально обладнаних місць відпочинку).
3) Жовківський (Жовківський осередок нараховує 40 сільських садиб. В районі дуже популярні такі села як Крехів та Жовква. Район пропонує відпочинок у господарствах сільського зеленого туризму поряд із заповідною горбистою місцевістю, Розточчям, цікавої архітектурними пам’ятками, культовими місцями, скелями і гротами).
4) Дрогобицький (гірські села району дійсно є потенційним клондайком для зеленого туризму. Тут запроваджено кінні розваги, маршрути по лісі, піші прогулянки, відпочинок біля вогнища, створено продукти національної кухні, як ото — сир, бринза, будз і багато іншого)
5) Яворівський (Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника „Розточчя” і Національного природного парку «Яворівський» дають можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і лікування людей в сільській місцевості. Багатство мінеральних вод з лікувальними властивостями типу «Нафтуся», Миргородська (Анна), які зосереджені в районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин (пелоїдів) сприяли створенню в цих місцях центрів зеленого сільського туризму в районі)
Рішенням Львівської обласної ради від 01.07.2008 р. №632 [1] затвердженно Програму розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках, в рамка якої проведена інформаційно-промоційні акції сільського зеленого туризму в засобах масової інформації, здійснено моніторинг агроосель , проведено семінари-тренінги, взято участь у туристичних заходах, зокрема VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово, впорядковано зони відпочинку, випущено інформаційно-рекламні листівки, буклети, путівники, виготовлено туристичні вказівники, щити із зазначенням туристичних маршрутів, проведено закування трас, розміщено інформацію на Інтернет-сторінці про власників агроосель та запропоновані ними послуги.
2.7 Ресурси розвитку екологічного туризму
Для Львівщини характерна різноманітність природних умов і багатство еколого-рекреаційних ресурсів.
Загалом у Львівській області нараховують 1 природний заповідник “ Розточчя ” (площею у 2084.50 га); 2 національних природних парки – “ Яворівський ” (7078.600 га) та “ Сколівські Бескиди ” (35684 га); 3 регіональних ландшафтних парки – “ Верхньодністровські Бескиди ” (8536 га), “ Надсянський ” (19428 га) та “ Знесіння ” (312.100 га); 37 заказники; 176 пам’ятки природи; 48 заповідних урочищ; 261 парк-пам’яток садово-паркового мистецтва; 3 ботанічні сади та 1 зоологічний парк. Це все створює чудові умови для розвитку в області екологічного туризму.[19]
Безумовно, головним екологічним фактором, що приваблює туристів, являється наявність ПЗ ,ННП та РЛП:
1) ПЗ “ Розточчя ” — заповідник створено з метою збереження у природному стані території з унікальним поєднанням природних комплексів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції та забезпечення їх наукового вивчення.
2) НПП “ Яворівський ” — метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу.У західній частині парку протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки Верещиці — річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі знаходяться витоки річок Дерев’янки і Свині.
3) НПП “ Сколівські Бескиди ” — парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення.Парк створено у басейнах р. Стрий та її притоки р. Опір.
4) РЛП “ Верхньодністровські Бескиди ” — переважає низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами хребтів, розчленованих притоками Дністра, Стривігору, Стрию та ін. Складається з флішу.Є поклади нафти, озокериту, кам’яної солі, джерела мінеральних вод (Трускавець, Борислав, Східниця та ін.).
Вкриті хвойно-широколистяними лісами.
5) РЛП “ Надсянський ” — парк розташований у гірській місцевості із сприятливими кліматичними умовами.РЛП є складовою частиною першого у світі тристороннього біосферного резервату «Східні Карпати». Надсянський ландшафтний парк створено для того щоб сформувався однорідний природний комплекс. Цей комплекс спрямований на утримання природного гідрологічного режиму річки Сян – притоки Вісли.
6) РЛП “ Знесіння ” — створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень Знесіння і Кривчиць. Парк розташований на лісистому узгір’ї Розточчя, в місцевості Кайзервальд.
Рис. 2.1. Туристичні ресурси Львівської області
РОЗДІЛ III
ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ОБЛАСТІ
Сучасна індустрія туризму – одна із галузей, яка швидко прогресує. Швидкі темпи розвитку галузі можна обґрунтувати тим, що наприкінці XX – на початкуXXI ст. посилювалися інтеграційні процеси, зростали доходи пересічних громадян у країнах Західної Європи та США, підвищувався загальний рівень грамотності громадян (зростав рівень культури та освіти).
Крім того, значний вплив мали і досягнення науково-технічного розвитку, а саме – розвиток транспорту та інформаційних технологій.
3.1 Туристичний ринок
Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу. Найчастіше – громадяни Польщі, Німеччини, Російської Федерації, США, Австрії, Італії, Великої Британії, Білорусі, Угорщини, Канади, Франції, Ізраїлю.
Туристичні послуги надають 160 львівських туроператорів та турагентів. Екскурсійні маршрути обслуговують близько 200 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. Готельні послуги надають понад 40 готельних підприємств, одноразова місткість яких становить майже 5 000 місць.
Місто Львів поступово стає відомим туристичним ринком Європи.
Річний обсяг туристичних потоків з 2000 року коливався в межах 90–100 тис. осіб – це тільки тих, хто обслуговувався суб’єктами туристичної діяльності. Однак динаміка обсягу окремих категорій туристів не може бути оцінена однозначно. Наприклад, можна радіти тому факту, що кількість туристів-громадян України, які виїжджають за кордон за період 2000–2007 рр. зросла вдвічі, але ж ця категорія туристів інвестує Україну тільки частково, основна ж частина суми потрачених ними коштів – це інвестиції в економіку тих країн, куди українці виїжджали. З іншого боку, – чому стабільно не розвивається внутрішньоукраїнський туризм, чому до 2003–2004 рр. йшло нарощування потоків цієї категорії туристів, а після цього періоду – різке падіння (у 2005 проти 2003 рр. – в 1,84 рази, тобто майже вдвічі)?[3]
Таблиця 3.1
Туристичні потоки у Львівській області (2000–2007 рр.)
| Роки | Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності України – усього | Із загальної кількості туристів | Кількість екскурсантів | ||
| Іноземні туристи | Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон | Внутрішні туристи | |||
| 2000 | 118811 | 23759 | 28547 | 66505 | 64913 |
| 2001 | 110433 | 27690 | 25883 | 56860 | 61611 |
| 2002 | 115060 | 31767 | 23911 | 59382 | 62859 |
| 2003 | 142607 | 34591 | 26145 | 81871 | 82734 |
| 2004 | 128563 | 32020 | 28616 | 67927 | 96647 |
| 2005 | 90756 | 11233 | 35068 | 44455 | 112450 |
| 2006 | 93553 | 8427 | 40171 | 44409 | 140680 |
| 2007 | 117242 | 9478 | 58250 | 49514 | 79320 |
(за даними головного управління статистики у Львівській області)
Рис. 3.1. Розподіл туристів за категоріями, у % до підсумку
3.2 Санаторно-курортне господарство
Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі і, відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.
На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Трускавці (1827), Моршині (1877).
Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий.
На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Із загальної кількості санаторно-курортних закладів: 50 санаторіїв, 16 пансіонатів з лікуванням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, курортна поліклініка, 3 бальнеологічні лікарні та грязелікарні, 9 пансіонатів відпочинку та 32 бази відпочинку. У галузі відпочинку та оздоровлення перевага належить санаторно-курортному обслуговуванню – 66 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (55,9% від усіх санаторно-курортних установ).[17]
Впродовж 2006 року у санаторно-курортних закладах Львівщини було оздоровлено близько 230 тис. осіб, що на 6,5% більше ніж у 2005 році, на 6,9% зросла загальна сума платежів, сплачених до бюджетів усіх рівнів (39 млн. грн.).
Санаторно-курортні заклади реалізували путівок на суму близько 361 млн. грн., що на 21% більше ніж у 2005 році. Сума коштів з власного бюджету санаторно-курортних закладів, виділена на розвиток інфраструктури населених пунктів територіальних громад, становить більше півмільйона грн., що на 47,9% більше в порівнянні з попереднім періодом .
Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування).
Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високій кваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робила санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення. Тому в період розвитку масового туризму в країні (60-80-ті роки ХХ ст.) курорти, особливо кліматичні, заповнювались неорганізованими відпочиваючими, які користувались переважно приватним житлом. Така традиція масової рекреації сформувала в основних курортно-рекреаційних зонах достатньо розвинений ринок пропозиції послуг розміщення на основі приватного житла.
В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа на Львівщині зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.
За унікальністю та цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяються курорти державного та місцевого значення. Підставою для визначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікувально-профілактичної діяльності.
Розвиток санаторно-курортної справи на Львівщині потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.
Рис. 3.2.Кількість осіб, які були оздоровлені у санаторно-курортних(оздоровчих)закладах у 2007 році, за курортами області
Рис. 3.3.Динаміка кількості осіб, які оздоровлені (відпочивали) у санаторно-курортних(оздоровчих) закладах Львівської області та к-ті місць у них
Таблиця3.2
Реалізація послуг санаторно-курортними (оздоровчими) закладами
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| тисяч гривень | ||||||
| Всього | 224777,3 | 273341,2 | 325882,3 | 391639,1 | 468975,9 | 542912,0 |
| м. Львів | 1707,8 | 1104,2 | 563,3 | 1732,2 | — | — |
| м. Борислав | 1840,8 | 2690,1 | 2188,6 | 3075,4 | 3452,6 | 4113,4 |
| м. Дрогобич | 1037,9 | 1478,2 | 1478,2 | 2101,8 | 2226,9 | 2433,3 |
| м. Моршин | … | 55289,6 | 66915,3 | 74387,8 | 97660,8 | 110643,0 |
| м. Стрий | – | 292,6 | – | 102,0 | 539,0 | 734,4 |
| м. Трускавець | 162890,1 | 192321,4 | 229851,4 | 274044,0 | 320932,6 | 360090,2 |
| Городоцький | 2972,2 | 3054,6 | 3345,1 | 4474,8 | 3960,5 | 8252,6 |
| Дрогобицький | 7157,8 | 12888,3 | 12063,6 | 15569,2 | 20422,2 | 28876,2 |
| Сколівський | 211,4 | 526,0 | 728,5 | 1131,0 | 1256,6 | 1576,8 |
| Сокальський | – | 204,0 | 2306,4 | 2653,8 | 3916,6 | 4530,8 |
| Стрийський | 44617,3 | 541,0 | 785,4 | 1192,1 | 2424,4 | 3459,1 |
| Турківський | 96,4 | 257,8 | 247,3 | 145,4 | 132,7 | 285,3 |
| Яворівський | 2245,6 | 2693,4 | 5409,2 | 9029,6 | 12051,0 | 17916,9 |
(За даними Головного управління статистики у Львівській області)
3.3 Готельне господарство
За 2000–2007 роки за кількістю діючих підприємств готельного господарства Львівщина перемістилася з дев’ятого місця на перше серед інших регіонів Укрвїни
Якщо за період з 2000 по 2004 роки на Львівщині збудовано приміщеньдля готельних закладів на 415 місць, то у 2005–2007 роках – на 2487 місць, з них599 місць – у 2007 році. Торік в області збудовано шосту частину усіх готелів,введених в експлуатацію в Україні. Серед об’єктів, введених у 2007 році, – 15готелів на 454 місця, 5 мотелів на 125 місць та 1 пансіонат на 20 місць. Треба зазначити, 11 об’єктів з 21 збудовані підприємцями-фізичними особами.[3]
Послуги з тимчасового проживання у 2007 році надавали 71 готель, 6 мотелів, 20 молодіжних турбаз, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 студентських літніх таборів та 21 інший заклад для тимчасового проживання. У 2007 році розпочали діяльність 9 нових готелів, серед них чотиризірковий “Швейцарський”, тризірковий “Наталія 18”, “Леополіс” .
Останнім часом поряд з традиційними підприємствами готельного господарства все більше з’являється літніх будиночків, котеджів, кімнат відпочинку тощо. На долю цих закладів у 2007 році припало 16,4% загальної кількості підприємств готельного господарства області. Поштовхом для подальшого розвитку готельного бізнесу області є також значне зростання (у 10 разів порівняно з 2000 роком) кількості туристичних баз та гірських притулків.
Збільшення кількості готельних закладів призвело до зростання порівняно з 2000 роком майже вдвічі їх місткості, станом на 1 січня 2008 року вона склала 9780 місць.
У 2007 році у готельному господарстві області працювало 3,1 тис. осіб, щона 34,6% більше, ніж у попередньому році.
Таблиця 3.3
Основніпоказникизакладів длятимчасовогопроживання
| 2000 | 2002 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Всього | ||||||
| Кіл-ть закладів,одиниць | 55 | 78 | 82 | 100 | 110 | 128 |
| з них категорованих | 8 | 11 | 13 | 16 | 22 | 30 |
| Загальна площа, тис. кв. м | 122,4 | 138,0 | 149,9 | 220,8 | 235,0 | 237,7 |
| Житлова площа, тис. кв. м | 40,9 | 46,7 | 55,7 | 77,1 | 84,2 | 91,2 |
|
Одноразова місткість, місць |
4893 | 6236 | 6751 | 8701 | 9438 | 9780 |
| Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць | 2526 | 2941 | 3034 | 3927 | 406 | 4463 |
| Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн. | 64,3 | 65,4 | 71,2 | 98,7 | 153,8 | 244,6 |
| У міських поселеннях | ||||||
| Кіл-ть закладів, одиниць | 50 | 63 | 60 | 73 | 80 | 95 |
| Загальна площа, тис. кв. м | 116,6 | 128,2 | 129,3 | 193,2 | 202,7 | 201,5 |
| Житлова площа, тис. кв. м | 38,1 | 40,6 | 45,1 | 63,9 | 68,6 | 74,6 |
|
Одноразова місткість, місць |
4706 | 5193 | 4973 | 6445 | 6894 | 7236 |
| Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць | 2434 | 2590 | 2462 | 3194 | 3453 | 3565 |
| Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн. | 59,9 | 61,4 | 65,1 | 77,9 | 115,8 | 208,3 |
| У сільській місцевості | ||||||
| Кіл-ть закладів, одиниць | 5 | 15 | 22 | 27 | 30 | 33 |
| Загальна площа, тис. кв. м | 5,8 | 9,9 | 20,6 | 27,6 | 32,3 | 36,2 |
| Житлова площа, тис. кв. м | 2,8 | 6,1 | 10,7 | 13,2 | 15,6 | 16,6 |
|
Одноразова місткість, місць |
187 | 1043 | 1778 | 2256 | 2554 | 2544 |
| Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць | 92 | 351 | 572 | 733 | 853 | 898 |
| Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн. | 4,4 | 4,0 | 6,1 | 20,8 | 38,0 | 36,4 |
(За даними Головного управління статистики у Львівській області)
3.4 Ресторанне господарство
Львів – велике місто, живе й динамічне. Тут щодня щось відбувається: відкриваються нові заклади чи змінюються старі.
Та, не дивлячись на безмежну кількість закладів харчування, переважно всі вони відповідають європейським стандартам. Якщо й трапляються часом “невдахи”, то одразу ж губляться серед кращих.
Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.
Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.[3]
У 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.[2]
У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.
За вісім місяців 2008 року населенню було продано споживчих товарів на 13,4 млрд. грн., що за порівнянними цінами більше, ніж у відповідному періоді 2007 року, на 18,1%.
Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.
Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.
Майже третина обсягу продажу споживчих товарів (32,7%) сформувалась за рахунок обороту підприємців-фізичних осіб.
У задоволенні потреб населення у товарах значне місце належить ринкам. За рахунок організованих ринків сформувалось близько чверті (23,2%) продажу споживчих товарів. За вісім місяців 2008 року у розрахунку на одну особу реалізовано товарів на 5239 грн., що на 18,5% більше проти відповідного періоду 2007 року.
Заклади харчування області багатопрофільні. Кожен знайде щось для себе. Починаючи з всіляких екзотичних кухонь, типу азіатська кухня чи кухня південної Африки, і закінчуючи рідною українською чи російської кухнями. Також, не вийняток венгерська чи угорська кухні. Популярними, як і в більшості інших регіонів України, є італійська, іспанська французька, подекуди німецька та польська кухні.
Ціни, зазвичай лояльні. Мають виключення лише фешенебельні ресторани та заклади високого класу. По області існує також мережа закладів, де за ціну зазвичай прийнято вести торги з власником. Це, по-перше, являється дуже вигідним маркетинговим ходом, а, по-друге, приваблює туристів. Завжди цікаво, так би мовити, “поборотися за їжу”.
Ще одним приємним фактом є те, що багато закладів харчування різних профілей розміщуються на трасах, які пролягають через чисельні туристичні маршрути. Це дуже зручно для планування всілякого роду привалів в дорозі.
3.5 Розважальні заклади
Ринок розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.
Мешканці Львівщини щороку витрачають на індустрію розваг близько 689,9 млн. грн. (136,6 млн. $).
Кількість потенційних споживачів розважальних центрів у місті оцінюється приблизно в 200 тис. осіб. З них близько 130 тис. осіб можна вважати активними споживачами послуг. Через велику кількість потенційних споживачів послуг на ринку розваг майже відсутні сезонні коливання. В той же час мають місце коливання попиту в залежності від дня тижня (в вихідні дні і на свята завантаженість клубів становить 80 – 100 %, в робочі дні завантаженість не перевищує 30 – 40 %).
На думку молодіжного сегменту мешканців міста на сьогодні у Львові не вистачає розважальних закладів.
Таблиця 3.4
Основні клуби Львову
| Назва | Казино | Більярд | Боулінг | Ресторан | VIP зал |
| Beat | — | — | — | + | — |
| Галактика | — | + | — | + | + |
| Софія | + | — | — | + | + |
| ZanZibaRclub | — | — | — | + | — |
| Космо | — | — | — | — | — |
| Королева ночі | — | — | — | + | — |
| Княжий Келих | — | — | — | + | — |
| Лєрой | — | — | — | + | — |
| Лялька | — | + | — | — | — |
| Мачо | — | — | — | — | — |
| Мillennium | + | — | + | + | |
| Мі100 | — | + | + | + | + |
| NEON | — | — | — | — | — |
| Одневсе | — | — | — | — | — |
| Папілон | — | + | — | + | + |
| Picasso | — | — | — | — | + |
| Red Bull | — | — | — | — | — |
| Романтик | — | + | — | — | — |
| S.Dali | — | — | — | — | — |
| Сплiт | + | — | — | + | + |
| Спліт-Карпати | — | + | — | + | + |
| Евро | — | — | — | + | + |
| Юкатан | — | — | — | — | — |
(За даними Головного управління статистики у Львівській області)
Велика ємність ринку спонукає розвиток конкуренції. Щороку у місті з’являється 1 – 2 нових клуби. На сьогодні у Львові послуги з розваг пропонують 23 розважальних центри, що позиціонуються як нічні клуби. Основною послугою всіх клубів виступає дискотека та фуд-корт (як правило, кафе або бар при дискотеці).
Додаткові послуги відрізняються в залежності від позиціонування клубу, але достатньо великим колом послуг відрізняється лише клуб Мі100. Більшість існуючих розважальних центрів міста зорієнтовані на надання послуг молоді і зорієнтовані на один сегмент ринку. На сьогодні практично кожний існуючий клуб у місті має сформований контингент постійних споживачів.
За даними операторів ринку, послугами розважальних центрів користується населення Львову віком від 16 до 40 років. За даними дослідження компанії «GfK-USM» структура ринку поділяється наступним чином:
- 16 – 19 років – 30 % — за даними операторів ринку, переважна кількість споживачів в даному сегменті в віці 18 – 19 років (частка групи до 18 років становить близько 10 % ринку).
Перевага надається дешевим демократичним клубам;
- 20 – 25 років – 20 % — даний сегмент, в залежності від рівня доходів в домогосподарстві, виступає споживачем практично всіх типів клубів. Найбільш привабливий сегмент для клубів чітко сегментованих за музичним напрямком.
— 26 – 44 років – 50 % — в даному сегменті перевага надається елітним клубам з рестораном і додатковими послугами. Ціна не виступає основним фактором при прийнятті рішення. Менше значення має стиль музики та відомість діджеїв, але більше уваги приділяється клубній атмосфері, наявності шоу програм, оточуючому середовищу (відповідність відвідувачів даному сегменту).
Оператори ринку оцінюють своїх споживачів, як молодих осіб віком від 18 до 30 років.
В той же час існує значна диференціація споживачів за рівнем доходів, основна частина відвідувачів припадає на споживачів із середнім рівнем доходів.
Близько 60 – 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.
Близько 60 – 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.
туристичний ресурс львів
Таблиця 3.5
Заклади культури та мистецтва Львівщини
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Кількість професійних театрів (включаючи театри студії) | 10 | 11 | 11 | 11 | 11 | 11 |
| Кількість відвідувань театрів, тис. осіб | 395,6 | 380,8 | 393,8 | 391,9 | 399,2 | 430,6 |
| Кількість концертних організацій | 7 | 11 | 11 | 11 | 13 | 13 |
| Кількість відвідувань концертних організацій, тис. осіб | 189,8 | 209,1 | 220,7 | 151,6 | 172,1 | 308,0 |
| Кількість музеїв, одиниць | 17 | 17 | 17 | 17 | 17 | 17 |
| Кількість відвідувань музеїв1, тис. осіб | 1080,1 | 1048,6 | 1005,5 | 1044,5 | 1323,0 | 1480,5 |
| Кількість демонстраторів фільмів | 113 | 171 | 63 | 63 | 81 | 111 |
| Кіл-ть відвідувань кіносеансів,тис | 100,6 | 128,5 | 121,2 | 125,3 | 125,5 | 122,2 |
| Кількість цирків | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Кількість відвідувань цирку, тис. осіб | 120,1 | 110,6 | 115,9 | 120,0 | 119,3 | 127,1 |
(За даними Головного управління статистики у Львівській області)
Рис. 3.4. Кількість осіб, які відвідали заклади культури та мистецтва
3.6 Транспортне забезпечення
Львів має надзвичайно зручне географічне розташування – знаходиться на відстані 80 км до кордону з ЄС, крізь місто проходять два Європейські коридори та станом на сьогодні місто може похвалитися 15 міжнародними та 2 внутрішніми авіасполученнями.
Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Стрий. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з’єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ — Львів — Прага (Будапешт), Варшава — Перемишль — Львів — Бухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів — Рівне — Київ, Львів — Тернопіль — Вінниця — Київ, Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Львів — Ужгород.[8]
Протягом останніх півроку до Львова було відкрито три нових міжнародних рейси, що з’єднали місто з Лондоном, Дортмундом та нещодавно, за посередництвом німецької Люфтганзи, з Мюнхеном. Львів справді знаходиться в межах 2 годинного авіапольоту до більшості європейських міст.
На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшиться до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.
У 2008 році було реконструйовано 5-ий транспортний коридор, а цього року розпочинається реконструкція доріг, що ведуть від існуючих та планованих пунктів перетину кордону. Також на цей рік заплановано будівництво швидкісної траси від кордону до Києва, що пролягатиме через Львів.
Львівська залiзниця має добре оснащену мережу медичних закладiв, якi постiйно знаходяться в центрi її уваги i пiдтримуються матерiально. Незважаючи на складне фiнансове становище, 18 лiкарень i 17 полiклiнiчних вiддiлень, що безпосередньо функцiонують на магiстралi, не тiльки збережено, а й розширено. Так, в Ужгороді та Чернiвцях за кошти залiзницi збудували полiклiнiки, в Ковелi — оздоровчий комплекс при вузловiй лiкарнi, багато з лікарень оснастили сучасним медичним обладнанням. А в 1999 р. у Чопi здали в експлуатацiю вузлову лiкарню, яка за своїм комфортом і сучасним медичним обладнанням вважається однiєю з найкращих.
Львів розташований приблизно рівно віддалено до таких європейських міст як Варшава, Будапешт та Бухарест – менше 6 годин їзди авто. Така ж відстань від Львова до столиці України – Києва
Львiвська залiзниця є важливим центром у транспортних перевезеннях мiж Сходом та Захiдною Європою, оскільки межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною. Це спонукає не лише до полiпшення органiзацiї перевезень, пiдвищення швидкостi передачi вагонiв, але й вiдкриття нових прикордонних переходiв, розширення i реконструкцiї розвантажувально-перевантажувальних пунктiв.
Таблиця 3.6
“Автомобільні дороги загального користування за типами покриття”
| 2000 | 2002 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| кілометрів | ||||||
| Всього | 8303,5 | 8311,2 | 8328,6 | 8334,4 | 8336,8,5 | 8350 |
| у тому числі | ||||||
| з твердим покриттям | 8109,8 | 8127,2 | 8152,3 | 8161,8 | 8168,7 | 8187,2 |
| з них за типами покриття | ||||||
| цементнобетонне | 115,9 | 115,9 | 116,1 | 114,8 | 114,0 | 114,0 |
| асфальтобетонне | 1821,7 | 1823,8 | 1832,5 | 1836,8 | 1846,3 | 1856,0 |
| чорне шосе | 3412,5 | 3419,1 | 3438,0 | 3447,3 | 3444,7 | 3447,8 |
| біле шосе | 2740,1 | 2748,8 | 2748,6 | 2745,8 | 2746,6 | 2752,3 |
| бруківка, булижне | 19,6 | 19,6 | 17,1 | 17,1 | 17,1 | 17,1 |
| грунтові дороги | 19,6 | 19,6 | 17,1 | 17,1 | 17,1 | 17,1 |
| Дороги з твердим покриттям | ||||||
| з однією проїзною частиною | 8081,3 | 8098,7 | 8122,6 | 8132,1 | 8139,0 | 8157,5 |
| з двома проїзними частинами | 28,5 | 28,5 | 29,7 | 29,7 | 29,7 | 29,7 |
(За даними Головного управління статистики у Львівській області)
Рис. 3.5. Заклади тимчасового проживання
Рис. 3.6. Туристична індустрія Львівської області
РОЗДІЛ IV
РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНИХ ПРОПОЗИЦІЙ
4.1 Лікувально-оздоровчий тур
Львівська область являється однією з найбільш привабливих та масштабних здравниць всієї України. За кількістю санаторно-курортних закладів Львівщина поступається хіба що Автономній Республіці Крим(+Севастополь), посідаючи відповідно друге місце. Це й не дивно! Область завжди була відома своїми курортами, зокрема, такими, як: Трукавець, Немирів, Шкло, Східниця,Сколе, Моршин,Славське. На території цієї області функціонує велика кількість лікувально-оздоровчих закладів, що в основному спеціалізуються на лікуванні хвороб пов’язаних з проблемами шлунково-кишкового тракту. Ці заклади створюються на базі джерел з цілющими мінеральними водами або покладами озокериту.
Я пропоную відвідати пансіонат “Зелений Бір” (Львівська обл., смт.Східниця) знаходиться на висоті 630 метрів над рівнем моря і розріджене цілюще повітря сприяє лікуванню. Поблизу «Зеленого Бору» знаходяться два джерела типу «Нафтуся»-№25 та №26.
Проживання :
Люкс А (дерев’ний котедж,3-х кімнатний чотирьохмісний номер , загальна площа – 48-60 м.кв.) — двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).
Люкс В (двокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 30-40 м.кв.) — двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).
Напівлюкс (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 25-35 м.кв.) — двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).
Стандарт (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 20-25 м.кв.) — двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).
Сімейний (двокімнатний, чотиримісний номер в котеджі, загальна площа – 30 м.кв.) — 2 двоспальні ліжка, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).
Суміжний (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 30 м.кв.) — 2 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол на 2 номери (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).
Номер 2 категорії (однокімнатний, 2-3 місний номер в корпусі, загальна площа – 18 м.кв.) – 2-3 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, санвузол (унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).
Номер 5 категорії (однокімнатний, 2-4 місний номер в корпусі, загальна площа – 16-18 м.кв.) – 2-4 односпальні ліжка , загальна відпочинкова кімната (телевізор, холодильник), санвузол на поверсі (унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).
аструктура :
Лікувальний центр, їдальня (160 місць), спортивна площадка, дитяча площадка, альтанки, автостоянка, продовольчий кіоск.
Додаткові послуги які входять у вартість проживання — вечора відпочинку,дитяча площадка,настільний теніс.
Додаткові платні послуги: трансфер(Львів,Трускавець);організація екскурсій, автосоянка,прокат велосипедів.
Харчування: сніданок (9.00), обід (14.00), вечеря (19.00).
Медичні покази для лікування:
захворювання кишково-шлункового тракту
цукровий діабет
хронічні холецистити, жовчокам’яна хвороба
хронічні гепатити, холангіт
захворювання сечовидільної системи
захворювання нирок
Лікування проводиться слідуючими методами:
озекеритолікування
водні процедури(підводний душ-масаж, перлинні і йодо-бромні ванни)
фізіотерапія(УВЧ, солюкс, ампліпульс, електрофорез, магнітер)
масаж
прийняття мінеральни вод
Вартість послуг ПП «Зелений Бір» на 2009 р.:
У вартість послуг входить лікування, проживання, трьохразове дієтичне харчування .
Діти до 5 років без надання місця та харчування розміщуються безкоштовно.
Діти віком 5 — 12 років з наданням окремого місця, харчування, лікування — 75 % вартості путівки.
За додаткове місце оплата становить — 45 грн.
Харчування — 75 грн.
Лікування — 30 грн.
Ціни надані станом на 01.10.09
4.2 Пізнавальний тур
Львів — старовинне українське місто, один з найбільших культурних центрів України.
Львів займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам’яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам’ятками, мозаїкою архітектурних стилів.
Але, на мою думку, найбільш привабливими є замки Львівщини. Особливо якщо ви любите середньовічну замкову архітектуру, вам варто виділити не один день для того щоб відвідати замки Львівської області – це Олеський замок, замок в Золочеві, Підгорецький замок і багато інших.
Отже, я пропоную дводенну екскурсію туристичним маршрутом „Дорогами лицарів”, відвідавши яку супервихідні у замках Львівщини Вам гарантовані!
Маршрут екскурсії:
Субота.
Приїзд до Львова. Зустріч групи з гостинним висококваліфікованим гідом.
Одразу від вокзалу вирушаємо до собору святого Юра – однієї з найвеличніших пам’яток в стилі бароко. Після відвідання собору та переїзду центральними проспектами прямуємо до старовинного Олеського замку, де нас чекає цікава незабутня екскурсія залами та унікальним парком; Підгорецький замок неодмінно вразить розмірами та красою, який не раз можна побачити у художніх кінофільмах; в Золочівському замку, відвідаємо єдиний в Україні Китайський палацик, занурившись у світ минулих століть. Прямо в замку на нас чекає обід в кав’ярні „Равелін”.
Далі – приїзд до Львова, розміщення в готелі. Вечеря організується за додаткову оплату або самостійно в будь-якій з багато численних львівських кав’ярень, які знаходяться неподалік готелю.
Ввечері пропонується відвідати Аквапарк „Пляж” — найбільший закритий водний парк України. В розважальній зоні Аквапарку функціонують 9 екстремальних гірок різної довжини та рівня складності, джакузі, гейзери.
Незабутнім буде відвідання незвичайних Львівських кав’ярень: екзотичне кафе „У Мазоха”, в якому подаються страви з афродизіаками; веселу єврейську кнайпу „Під Золотою Розою”, особливістю якої є відсутність цін, за кожну страву доведеться торгуватися з офіціантом, „Золотий Дукат”, де Ви зустрінетеся з привидами або кнайпу «Гасова лампа», яка знаходиться у вірменському квартальчику Львова (У 1853 р. у Львові винайдено першу у світі гасову (керосинову) лампу), Пивний дім Домса здивує Вас живим пивом та джазовою музикою, а на любителів солодощів та кави чекають знамениті львівські „Цукерня”, „Вероніка” та „Дім кави”
Неділя
9.00 – сніданок.
10.00 – пішохідна екскурсія по території Львівського історико-архітектурного заповідника, який охороняється ЮНЕСКО. Від Оперного театру планується маршрут вузькими середньовічними вуличками до центральної площі Ринок, де знаходяться унікальні пам’ятки архітектури XIV-XVII ст.: Латинський, Вірменський собори та Успенську церкву. Дорогою можна випити кави в Італійському дворику. Також відвідаємо Королівські зали польського короля Яна III Собеського.
Обід в центрі міста, в одній з затишних кав’ярень.
14.00 – екскурсія „Львів Австро-Угорський”, під час якої оглянемо будови львівських університетів (Львівський національний університет — 1661 р., Львівська політехніка — 1844 р….), Палац графів Потоцьких, будову унікальної бібліотеки „Осолінеум”, сецесійні будови проспекту Шевченка та пройдемо вулицею Пекарською до Личаківського кладовища – одного з найкрасивіших пантеонів Європи. На кладовищі знаходяться могили Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Соломії Крушельницької, Володимира Івасюка й багатьох інших видатних діячів культури України, Польщі та Австрії.
Прощальна вечеря за додаткову оплату або самостійно.
Після вечері від’їзд міським транспортом на вокзал.
Вартість програми(на одну особу):
| Група | 2-місні номери з вигодами на поверсі | 2-місні номери з вигодами в номері |
| “30+2” |
304 грн. + ПДВ (30 грн) /ос. |
343 грн. + ПДВ (30 грн) /ос. |
| “40+2” |
277грн. + ПДВ (28 грн.) /ос. |
317 грн. + ПДВ (28 грн.) /ос. |
У вартість входить:
- розміщення в готелі категорії 2* (центр міста);
- 1 сніданок, 2 обіди;
- автотранспортне обслуговування;
- екскурсії, гід-екскурсовод.
У вартість не входить:
- вхідні квитки в музеї:
- Олеський замок — 5 грн;
- Золочівський замок + Китайський палац – 7 грн;
- Личаківське кладовище – 10 грн;
- Королівські зали Істричного музею — 5 грн./2грн.
– 25 грн. – екскурсовод;
- Музей-Аптека ( підземелля) – 3 грн./2 грн;
- Оглядовий майданчик Ратуші – 3 грн.
- Музей зброї „Арсенал” – 5 грн./2грн., 30 грн – екскурсовод.
- Латинский костел – 2 грн.
- Вірменська церква – 2 грн.
- Вечері (35 грн./ос.).
Розміщення :
Готель „Львів” – розташований в самому центрі міста. На вибір – кімнати 2-місні з вигодами на поверсі або кімнати з вигодами в номері.
4.3 Активний тур
Природа Львівщини, її неповторні ландшафти, глибоководні ріки та озера, дрімучі праліси завжди приваблювала людей з різних регіонів України своєю надзвичайною красою. Різні види рельєфу земної поверхні Львівщини викликали велику різнорідність краєвиду, що дозволяє виділити краєвидні одиниці, які належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівська височина. Також територія багата водоймами.Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг із притокам, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р.Полтва.
Тобто, можливостей для розвитку активного туризму хоч відбавляй. Оцінивши всю туристичну привабливість Львівської області в плані активного відпочинку, я пропоную здійснити п’ятиденний тур через гору Парашка на водоспад Гуркало, що знаходяться у власності Національного природного парку «Сколівські Бескиди»
Гора Парашка — одна з найвищих та найгарніших гір даної місцевості. Це перший гірський хребет, який простягається вздовж основної рівнинної частини Карпат. Вершина гори — легкодоступна, тому Ви зможете подолати її, не маючи попереднього досвіду. Основна частина маршруту пролягає через відкриту рівнину, тож Ви зможете милуватися краєвидами сусідніх хребтів з одного боку і 30 кілометровою рівниною з іншого, проте найгарніший вид буде чекати на Вас на вершині гори. Довжина маршруту складає близько 20 км.
Таблиця 4.1.
“Маршрут активного туристичного походу”
| День 1 |
– збір усієї групи в м. Львів – остаточна перевірка всього оснащення та відправлення групи до м. Жидачів (59 км.) на спеціальноснащених спортивних велосипедах – привал – обід – полуденок – розиття табору– вечеря – ночівля |
| День 2 |
– сніданок – збір табору – відправлення до смт. Верхнє Синьовидне на спеціально оснащених човнах(54 км.) – привал – обід – полуденок – виїзд до м. Сколе на велосипедах (9 км.) – розбиття табору, вечеря – ночівля |
| День 3 |
– сніданок – перехід: м. Сколе — схили г. Парашка, 12 км. – обід — полуденок – розбиття табору, вечеря – ночівля |
| День 4 |
– сніданок – збір табору – сходження на гору Парашка (1268 м.) – висока вершина Сколівських Бескидів, місце трагічної загибелі красуні княгині Парашки – перехід схилів г. Парашка – с. Корчин, 13 км. – обід — полуденок на водопаді Гуркало поблизу с.Корчин – розбиття табору, вечеря – ночівля |
| День 5 |
– сніданок – збір табору – відправлення до м. Львів на спеціально оснащених велосипедах(103 км.) – привал – обід, полуденок – привал – вечеря |
Таблиця 4.2.
Особисте спорядження під час походу
| Рюкзак | Самопочуття в поході, в першу чергу, залежатиме від рюкзака. Слід повністю відмовитися від різного роду брезентових рюкзаків типа «колобок», а користуватися анатомічними моделями — дотримуйтеся загального правила пакування рюкзаків: знизу — щось м’яке (спальний мішок — добре водонепроникний), щоб не псувати дно рюкзака, далі важкі речі до спини, під верхом повинна знаходитися фляга з теплим напоєм, теплий одяг, окуляри від сонця, дощовик, їжа — для походів тривалістю від 4 до 10 днів оптимальний рюкзак об’ємом 60-80 л. Також потрібно, щоб у нього були бічні стягування для кріплення речей — не забувайте, що у вашому рюкзаку може залишитися місце для загальних речей (намету, сокири ….) — вага рюкзака на 6 днів для 1 туриста приблизно формується так: продукти — 0.8 кг*6 днів = 5 кг, особисте спорядження і одяг — 10 кг, загальне спорядження — 3-4 кг Таким чином, якщо ви не візьмете багато зайвого (але і не забувайте нічого), то ваш рюкзак приблизно важитиме — 18-19 кг. |
|
Спальний мішок |
Спальний мішок потрібно добре захистити від потрапляння в середину нього води. Сухий спальник — хороше самопочуття і хороший відпочинок — для літніх походів в Карпатах достатнім буде температурний комфорт спальника — 0-5 «З — вага вашого спальника може вагатися в рамках від 1 до 2 кг. |
| Килимок | Використовується для теплоізоляції і стелеться під спальник на підлогу. Річ потрібна і корисна — зовнішнє транспортування килимка в деякій мірі зручно (він завжди під рукою, економиться об’єм рюкзака), але можливі механічні пошкодження. |
| Столові прибори | Ложка, тарілка і кухоль — бажано, щоб ці речі були металевими або пластиковими. — відповідали принципам надійності, зручності, компактності, маленької ваги. |
| Гігієна | В даному питанні все залежить від ваших культурних, етнічних і релігійних поглядів, а також міри пошани до тих, хто Вас оточує.З обов’язкових моментів можна назвати зубну пасту і щітку, а також туалетний папір. |
| Документи | Паспорт або інший документ, який би засвідчував вашу особу і приписку. |
| Гроші | Завжди на старті або на фініші походу можуть виникнути певні бажання, які можна буде реалізувати за допомогою цих папірців. А в горах згодяться для розведення вогню 🙂 |
| Поліетиленовий пакет | 2 поліетиленових пакети, які Ви використовуватимете для водонепроникнення особистих речей і одягу. |
| Фляга | Це може бути звичайна пластикова пляшка об’ємом 1-2 л. |
| Ліхтарик* | Маленький, але важливий учасник походу. Сучасна промисловість пропонує велику кількість всіляких варіантів, і для туристичного побуту, через свою малогабаритність і тривалість роботи, найбільш прийнятними є ліхтарики на діодах. Вони бувають різних моделей (діодні, галогенно-діодні, налобні і ручні і так далі), виробників (наші, ваші, справжні і підроблені), вартості (від 25 до 250 грн.), і загальним для них є одне — вони світять, і світять досить довго (до 150 ч).
|
| Ремнабор* | Якщо в поході у вас передбачаються певні поломки (відірвані гудзики …), тоді краще, не розраховуючи на загальний ремнабор, припасіться голкою, ниткою, гудзиком і всим що може вам знадобитись. Але старайтеся щоб ваш ремнабор не зайняв у вас пів рюкзака. |
| Аптечка* | кожен самостійно визначає, що йому може знадобитися в поході залежно від потреб (або недоліків) організму — бажано не забути про: вітрозахисний крем для осіб-губ-рук, пластирь- загальна аптечка міститиме стандартний набір медикаментів і не може врахувати специфічні індивідуальні потреби |
| Мотузка* | Завдовжки від 3 до 5 метрів. Її ви зможете використовувати для переносу дров, просушування речей і т.д. |
| Стільчик* | Прямокутний шматок килимка (або іншого водо-тепло ізолюючого матеріалу), який кріпиться на стропі. Спектр використання дуже широкий: сидіти на мокрій землі, снігу, каменях, роздувати вогонь і так далі і тому подібне. |
| Лижні палиці* | Використовуються як додаткові точки опори і є дуже практичною річчю. |
| Ніж* | Невеликий, складний і гострий ніж — це все, що вам потрібне, а метрові тесаки залиште для героїв американських бойовиків. |
| Сірники* | При собі завжди слід мати коробку сірників. Для водоізоляції краще всього використовувати циліндрові пластикові баночки від фотоплівок. |
| Сонцезахисні окуляри* | Сонце в горах може бути задоволене яскравим, тому від нього слід захищати очі. |
| Фотоапарат* | Щоб було про що пригадати і друзям показати. |
* — це спорядження, не є обов’язковим в поході. Але його наявність зробить його комфортнішим;
- !!! — рюкзак, килимок і спальник можна узяти на прокат;
!!! — не забудьте про водоізоляцію речей, одягу і спальника — це важливо!
Сезонність: травень — жовтень
Вартість для 1 учасника — 630грн. ($90)
У вартість входить:
- робота інструкторів
- харчування згідно з програмою
- оренда наметів і загального спорядження
- страховка
- переїзд з.Корчин – м. Сколе
Додатково оплачується:
- оренда рюкзака – 40 грн. ($5)
- оренда спального мішка і килимка – 40 грн. ($5)
4.4 Романтичний тур
Львів середньовічний, містичний, загадковий, таємничий … Чи не цікаво Вам дізнатися про Львів романтичний? Адже місто славиться не однією загадковою історією любові, як щасливою так і не дуже; любовною дуеллю, смертю когось з закоханих…
Історії любові, які живуть в стінах середньовічного Львова, повідають Вам в ході нашої екскурсії «Еротичний Львів»
Маршрут туру:
1) Вільчковськая камяніця . Тут народилася історія любові до панни Вільчкивни, яка згодом закінчиться дуеллю претендентів на її руку. Це єдиний випадок, коли через любов, суд міста не прирік дуелянта до смертного покарання, тому що, як говорить середньовічна хроніка, жінки не давали спати суддям, щоб ті не засудили молодого Мікеліні…
2).
Королівська любов Владислава IV до міщанина Агнєшки Лушковської. Проїжджаючи Площею Ринок, король звертає увагу на дівчину, яка дуже голосно сміється на другому поверсі. Так вони вперше зустрілися і безмежно полюбили один одного. Але доля несправедлива до закоханих і король вмирає на руках своєї улюбленої Агнєшки.
3).
Королівська любов Яна Собеського до Марісейкe. Коли вона виїжджає до сім’ї до Парижа, то він одягає траурний одяг і ходить в нім доки улюблена не повертається. Закохані чекають 10 років свого одруження, але.. через політичні інтереси, вона вимушена вийти заміж за іншого, за Яна Замойського.
4) Місце народження Мазоха. Кав’ярня «Мазох», де можна перекусити. Пам’ятник Фон Захер Мазоху. У Львові народився, вчився і став письменницьку кар’єру Мазох, син керівника львівської поліції середини. ХІХ ст. Прославився як письменник на всю Європу. Критика назве його галицьким Тургєнєвим, тому що саме його геній тоді був особливо прославлений. Перед смертю письменника в психології з’явиться поняття „мазохізм”, який походить від його прізвища. Саме так назвуть ту поведінку, яка він так любить описувати в своїх творах.
5) Що любов з’єднає, то смерть не розлучить” (поет Шимон Шимоновіч XVI ст.) Напис на могилах закоханих українки і італійця, яких розлучила чума.
6) Ось таке те, пан Льовіцкий, робить любов”. Історія ревнощів до актриси, яка закінчиться смертю обидва закоханих.
7) Сучасний банк на площі Міцкевича. Льовіцкий шалено ревнував актрису Шандаровіч до її власного мужа. Доля не пошкодувала нікого… Льовіцкий вистрілив в свою кохану, а після чого отруїв і собі.
8) Соромливі леви”. Будинок радіо на вул. Кн. Романа.
9) Будинок Моне. Могила Артура Гродгера. Дуб Гродгера. Історія баронеси Ванди і художника Артура Гродгера, які зустрілися на балу. Це перший бал в її житті. Всі танці вона обіцяє йому і лише йому. То його вечір… Історія любові продовжується. Він дарує їй море кольорів і навіть живого ведмедя, а згодом поїде до Парижа, звідки його привезуть вже мертвим на гроші її приданого…
10) Будинок розпусти із скульптурами Онаніста.
11) Міське казино. Бальний палац, куди приводили багатих наречених.
12) Венера і Марс. Подружня пара, в якій дружина продає любов, а муж — війну.
13) І наостанок — Львівська Опера. Скульптура знаменитого нашого театру наскрізь пронизана духом еротизму.
Екскурсія розрахована на три години.
Вартість екскурсії:
| К-ть чоловік | Вартість, грн. (з групи) |
| 1-5 | 210,00 |
| 6-10 | 270,00 |
| 11-10 | 330,00 |
Рис. 4.1. Розробка туристичних пропозицій Львівської області
ВИСНОВКИ
Туризм – одна із найбільш перспективних галузей економіки Львівщини. Область має об’єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, цілющі мінеральні води, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам’ятки, рекреаційні можливості. Тобто, Львівщина має великий потенціал для розвитку всіх видів сучасного туризму:
- рекреаційного (наявність на території області джерел мінеральних вод, системи повноводних рік, груп пралісів, чисельних баз відпочинку, санаторіїв та ін.)
- пізнавально-екскурсійного (область багата на соціокультурні ресурси, зокрема пам’ятки містобудування, архітектури, історії, монументального мистецтва та археології, музеї, історико- культурні та історико-архітектурні заповідники)
— активного (через Львівську область пролягають гори Карпати, що дає змогу для розвитку всіх видів активного туризму, наявність системи річок, зокрема через область протікає одна з найбільших річок України – Південний Буг, крім того – Західни Буг, Стир, Збура та ін.)
— подієвого (в області часто проводяться всілякі концерти, етнофестивалі(“ Підкамінь ” , “Белзька земля ”, “Буг”), джазові фестивалі(“ Джаз без… ” та “ Флюгери Львова ”), спортивні змагання, міжнародні туристичні виставки, зокрема “Україна: відпочино, індустрія гостинності”, “ Україна, подорожі, туризм ” та ін..)
— релігійного (Львівщина є Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні. Крім того, Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні)
- зеленого (в Львівській області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів та фермерських господарств)
- екологічного(у Львівській області нараховують 1 природний заповідник ”Розточчя” ;2 національних природних парки – “Яворівський” та “Сколівські Бескиди”; 3 регіональних ландшафтних парки – “Верхньодністровські Бескиди” , “Надсянський” та “Знесіння”; 37 заказники; 176 пам’ятки природи; 48 заповідних урочищ; 261 парк-пам’яток садово-паркового мистецтва; 3 ботанічні сади та 1 зоологічний парк)
Надійною базою для розвитку всіх цих видів туризму є сучасна індустрія туризму у Львівській області – одна із галузей, яка швидко прогресує. Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу. Туристичні послуги надають 160 львівських туроператорів та турагентів. Екскурсійні маршрути обслуговують близько 200 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. Готельні послуги надають понад 40 готельних підприємств, одноразова місткість яких становить майже 5 000 місць.
Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі. На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян.
Не менш важливим є готельне господарство. Послуги з тимчасового проживання надаються80 готелями, 6 мотелями, 20 молодіжними турбазами, 5 гуртожитками для приїжджих, 5 студентськими літніми таборами та 21 іншими закладами для тимчасового проживання.
В ресторанному господарстві спостерігається деякий спад. Так, у 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.
Ринок же розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.
На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшиться до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.
Також автором курсової роботи запропоновано 4 туристичні маршрути, які найдоцільніше представляють туристичні ресурси області загалом. Це:
Лікувально-оздоровчий тур (тур до смт. Східниця в пансіонат “Зелений Бір”, де практикується лікування органів травлення мінеральними водами типу «Нафтуся»-№25 та №26.)
Пізнавальний тур (дводенна екскурсія туристичним маршрутом „Дорогами лицарів” з відвіданням найбільш привабливих замків Львівщини та екскурсією одним з найстаріших міст України – Львовом)
Активний тур (здійснення п’ятиденного активного туру тур через гору Парашка на водоспад Гуркало, що знаходяться у власності Національного природного парку «Сколівські Бескиди», де передбачається залучення таких видів активноготуризму, як велосипедний, водний, гірський, рівнинний та пішохідний)
Романтичний тур (здійснення одноденної екскурсії місцями найдивовижніших історій кохання м. Львів та пам’ятками, які присвячені найгарнішому почутті – любові)
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Закон України «Про туризм» № 324/95-ВР від 15.09.95 //Відомості Верховної Ради України, 1995. — № 83. – с. 56.
2. Дані Головного управління статистики у Львівській області. — Львів, 2009.
3. Дані Головного управління статистики у Львівській області за 2000-2007 роки http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/21/ZB212007Y07_02.pdf
4. Статистичний щорічник України за 2008 рік. Державний комітет статистики України. – К.: Техніка, 2008
5. Стойко С.М. Карпатам зеленіти вічно. — Ужгород: Видавництво «Карпати», 1977. — с. 25-27.
6. Туризм в Україні: Статистичний бюлетень за 2008 рік. — К.: Державна туристична адміністрація України, 2009.
7. Туризм Львівщини: проблеми та перспективи розвитку. //Урядовий кур’єр. — 2005
8. Факти Львова //»Львівська газета», 14 квітня 2009 р.
9. Мельник Б.В. «Вулицями старовинного Львова» — Львів, «Світ», 2002
10. «Таємниці міста Лева: книга для читання», укладачі: Волосевич, Даниленко, Львів, «Аверс», 2004
11. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ, Серія географічна. 2007. Вип. 34. С. 52–55
12. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібн.– Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.
13. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – 444 с.
14. Бутусов Г. Аналіз туристичного ринку України // Галицькі контракти. – 2006. – № 5. – С. 8–10.
15. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні //Бізнес. – 2006. – № 5.
16. Львівська газета , четвер, 10 листопада, 2005 року, № 205
17. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект).
— К.: «Альтерпрес», 2002.
18. http://www.tourism.gov.ua
19. http://www.ukrainainkognita.org.ua
20. http://spadshina.com.ua
21. http://www.loda.gov.ua/
22. http://www.city-adm.lviv.ua/
23. Зінько Ю.В., Мальська М.П., Мандюк Н. Л., Львів 2009: Львівський національний університет ім. Івана Франка, „Модель перспективного територіального розвитку санаторно-курортної та рекреаційно-туристичної галузей Львівщини до 2031 року”
24. Географія і туризму: європейський досвід / Матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – 472 с.
25. Тарас Гринчишин Львів сакральний: релігійні об’єкти на мапі міста, Атлас-довідник, Львів, 2009. – 84 с.
ДОДАТОК А
Перелік об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області
(розташування вказане на Рис. А.1)
А1. Біосферні заповідники:
Відсутні
А2. Природні заповідники
1. Розточчя
А2. Національні природні парки:
2. Яворівський
3. Сколівські Бескиди
А3. Регіональні ландшафтні парки:
4. Верхньодністровські Бескиди
5. Надсянський
6. Знесіння
А4. Заказники:
7. Лешнівський
8. Діброва
9. Волицький
10. Чайковицький
11. Бердо
12. Пікуй
13. Стариці Дністра
14. Лопатинський
15. Потелицький
16. Рацина
17. Надітичі
18. Макітра
19. За гора
20. Янівські чаплі
21. Федорівка
22. Великий ліс
23. Пукачів
24. Кемпа
25. Чолгинський
26. Гряда
27. Завадівський
28. Любінський
29. Львівський
30. Винниківський
31. Чортова скеля
32. Липниківський
33. Кошів
34. Моршинський
35. Либохорівський
36. Зелемінь
37. Дубрівський
38. Романівський
39. Свіржський
40. Розлуч
41. Верхобузький
42. Підкамінь
43. Пониківський
А5. Пам’ятки природи:
44. Лиса Гора, гора Сипуха
45. Гора Вапнярка
46. Віковий ясен
47. Віковий ясен
48. Група вікових ясенів
49. Сквер ім. М. Солодкої
50. Алея вікових лип
51. Два вікових ясена
52. Скеля Віковий Камінь
53. Жулицька гора, гора Сторожка, гора Висока
54. Липа Б. Хмельницького
55. Відсолення тортонських пісковиків
56. Джерело мінеральної води Олеська
57. Віковий ясен
58. Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів
59. Група вікових лип та каштанів
60. Джерело питної води Нафтуся
61. Червонолистний бук
62. Джерело №1 курорту Немирів
63. Джерело №2 курорту Немирів
64. Джерело №3 курорту Немирів
65. Джерело №5 курорту Немирів
66. Джерело №6 курорту Немирів
67. Група вікових лип
68. Віковий платан
69. Два вікові дуби
70. Група вікових тополь
71. Дві тополі чорні
72. Віковий клен
73. Залишки польодовикової морени з викопним торфом
74. Валуни польодовикового періоду
75. Декоративний бук червонолистої форми
76. Група вікових ясенів та дубів
77. Вікова липа
78. Алея вікових лип
79. Чотири дуби пірамідальної форми
80. Віковий ясен
81. Відслонення
82. Віковий дуб
83. Джерело мінеральної води
84. Джерело мінеральної води
85. Джерело мінеральної води
86. Водопад гірської річки Явірка
87. Стежка Івана Франка
88. Алея вікових лип
89. Гінго
90. Бук червонолистий
91. Група магнолій
92. Група сріблястих смерек
93. Бук червонолистий (2 екз.)
94. Група тисів
95. Група туй західних (7 екз.)
96. Магнолія китайська
97. Оцтове дерево
98. Бориславський розріз палеогену
99. Джерело №1 Нафтуся курорту Трускавець
100. Джерело №6 курорту Трускавець
101. Джерело №7 курорту Трускавець
102. Джерело №11 курорту Трускавець
103. Бук плакучої форми
104. Тис ягідний
105. Дуб Івана Франка
106. Група тиса західного
107. Два вікові дуби
108. Алея вікових лип
109. Алея вікових лип і дубів
110. Кипарис
111. Група вікових лип
112. Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер
113. Група вікових дубів і лип
114. Віковий дуб
115. Скеля
116. Скеля
117. Печера
118. Печера Писана криниця
119. Віковий дуб
120. Віковий дуб
121. Платан кленолистий
122. Глід червонолистий
123. Магнолія Суланжа
124. Група вікових дубів
125. Магнолія Кобус (3 екз.)
126. Магнолія Кобус
127. Магнолія Суланжа
128. Платан
129. Магнолія Кобус
130. Сосна Чорна (6 екз.)
131. Парикове дерево
132. Тис ягідний (3 екз.)
133. Магнолія Кобус
134. Ясен білоцвітний
135. Група вікових дубів, решток природних дубових лісів
136. Винники
137. Лісопарк Погулянка
138. Кортума гора
139. Медова печеера
140. Кледрастис жовтий
141. Магнолія верболиста
142. Сосна румелійська
143. Ялиця кавказька
144. Сосна кедрова європейська
145. Дуб звичайний (пірамідальна форма)
146. Псевдотсуга
147. Сосна Веймутова
148. Модрина європейська (2 екз.)
149. Гінкго дволопатеве
150. Тсуга канадська
151. Кипарисовик горіхоплідний
152. Ялиця одноколірна
153. Липа американська
154. Гледичія
155. Група вікових лип
156. Джерело №1 Боніфацій
157. Джерело №2 Магдалина
158. Джерело №3 Людмила
159. Джерело №4
160. Дві катаплі
161. Сосна Веймутова
162. Група дерев
163. Магнолія
164. Віковий дуб
165. Група акацій бородавчастих
166. Модрина
167. Група дерев та кущів
168. Група дерев
169. Сосна Веймутова
170. Дві магнолії
171. Тис
172. Найбільш продуктивна нафтова свердловина №298
173. Страдчанська
174. Відслонення Вигородського пісковика з руїнами старовинного монастиря
175. Віковий бук
176. Група вікових лип
177. Три вікові дуби Б. Хмельницького
178. Віковий дуб
179. Віковий дуб
180. Вікова сосна
181. Вікова липа
182. Торфове болото
183. Криниця Івана Франка
184. Джерело мінеральної води
185. Свердловина 1-К курорту Любінь Великий
186. Відслонення тортонських пісковиків
187. Скеля, де був збудований замок Данила Галицького
188. Джерело мінеральної води
189. Геологічно-ботанічна ділянка Триніг
190. Віковий дуб
191. Пам’ятка Пеняцька
192. Два вікових дуби
193. Конвалія
194. Коло Бадівського
195. Джерело мінеральної води
196. Джерело мінеральної води
197. Свердловина №6 (мін. води)
198. Свердловина №20а
199. Свердловина №17а
200. Витік ріки Куна
201. Водопад Туркало
202. Джерело мінеральної води
203. Тисова гора
204. Комплекс мальовничих скель з лісонасадженнями на горах Сигла і Широка
205. Комплекс мальовничих скель з лісонасадженнями на горі Соколовець
206. Дугласія
207. Бузок угорський
208. Дендрарій Радів
209. Комплекс мальовничих скель серед лісонасаджень в околицях с. лелехівка
210. Вікова липа
211. Нестеровська
212. Два джерела мінеральної води
213. Скеля Соколів Камін-останець Ямненського пісковика
214. Сасівська
215. Підлиська Гора (Гора Маркіяна Шашкевича)
216. Свята Гора
217. Стільська
218. Скеля з трьома печерами
219. Витік річки Дністер
А6. Заповідні урочища:
220. Сторонибаби
221. Майдан
222. Журі
223. Сигла
224. Красне
225. Ялина
226. Березовий гай
227. Борок
228. Борове
229. Великомостівське
230. Грицеволя
231. Синичівське
232. Немирів
233. Тадані
234. Соколя
235. Топорівське
236. Лагодівське
237. Піски
238. Заболотцівське
239. Сосновий Ліс
240. Міженець
241. Ліс під Трудавичем
242. Ліс в околицях Верхобужжя
243. Скельний дуб
244. Модринове насадження
245. Катина
246. Тарнавк
247. Роздільське
248. Лази
249. Йосиповичі
250. Головецьке
251. Семегинів
252. Розгірче
253. Дубинське
254. Димківці
255. Рожанське
256. Тухлянське
257. Підбуж
258. Кремінь
259. Гаї
260. Довжки
261. Хітар
262. Тернівці
263. Бескид
264. Явірник
265. Обног
266. Магура
267. Маківка
А9. Пам’ятки садово-паркового мистецтва:
268. Стрийський парк
269. Буський парк
270. Підгорецький парк
271. Підгірцівський парк
272. Самбірський парк
273. Міженецький парк
274. Парк ім. Івана Франка
275. Парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького
276. Парк Високий замок
277. Пагорб Слави
278. Парк XVIII ст.
279. Парк XVIII ст.
280. Парк курорту Шкло
281. Парк XIX ст.
282. Тишковицький парк
283. Парк XVIII ст.
284. Парк XVII ст.
285. Парк XIX ст.
286. Парк ім. Богдана Хмельницького
287. Парк ім. генерала Васильєва
288. Парк ім. Т. Г. Шевченка
289. Парк
290. Парк
291. Парк XIX ст.
292. Парк XIX ст.
293. Парк XIX ст.
294. Парк XIX ст.
295. Парк школи-інтернату
296. Парк Снопківський
297. Парк Залізна Вода
298. Личаківський парк
299. Парк кінця XIX ст. «На Валах»
300. Парк XVIII ст.
301. Парк XVII ст.
302. Парк курорту Великий Любінь
303. Парк XIX ст.
304. Чорний парк
305. Парк санаторію Роздол
306. Парк XVIII ст.
307. Парк XIX ст.
308. Парк XIX ст.
309. Новояричівський парк
310. Неслухівський парк
311. Курортний парк
312. Парк XIX ст.
313. Парк XVIII ст.
314. Парк курорту Немирів
315. Верхньобілківський парк
316. Парк XIX ст.
317. Парк XVIII ст.
318. Парк XIX ст.
319. Парк XIX ст.
320. Парк XVIII ст.
321. Парк XVIII ст.
322. Парк XVIII ст.
323. Парк XVIII ст.
324. Парк турстанції
325. Парк курортний
326. Басівський дендропарк
327. Оброшинський парк
328. Рудківський парк
А7. Ботанічні сади:
329. Ботанічний сад Львівського державного університету ім.. І. Франка
330. Ботанічний сад Львівського державного лісотехнічного університету
331. Ботанічний сад Львівського медичного університету
А8. Зоологічні сади:
332. Львівський зоопарк
Рис. А.1 Природно-заповідний фонд Львівської області
Рис.А.2. Умовні позначення до Рис. А.1
ДОДАТОК Б:
Перелік всіх соціокультурних ресурсів Львівської області
Б1. Державні історико-культурні або історико-архітектурні заповідники:
- Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові
- Історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар»
- Державний музей-заповідник «Олеський замок»
- Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві
- Музей-заповідник «Золочівський замок»
- Державний історико-культурний заповідник «Тустань»
- Державний історико-культурний заповідник у м. Белз
- Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі»
Б2. Пам’ятки містобудування, архітектури, історії, монументального мистецтва та археології:
| № | Пам’ятка | ||||
| м. Львів | |||||
| 1 | Кафедральний костел (мур.) | ||||
| 2 | Комплекс Вірменського собору (мур.) | ||||
| 3 | Ансамбль пл.Ринок (мур.) | ||||
| 4 | Ансамбль Успенської церкви (мур.) | ||||
| 5 | Комплекс монастиря домініканів (мур.) | ||||
| 6 | Комплекс монастиря бернардинів (мур.) | ||||
| 7 | Монастир-шпиталь Св.Лазаря (мур.) | ||||
| 8 | Монастир Св.Онуфрія (мур.) | ||||
| 9 | Монастир Бенедиктинок (мур.) | ||||
| 10 | Костел Св.Мартина (мур.) | ||||
| 11 | Комплекс монастиря кармелітів босих (мур.) | ||||
| 12 | Монастир кармеліток босих (мур.) | ||||
| 13 | Комплекс собору Св.Юра (мур.) | ||||
| 14 | Комплекс монастиря францисканів (мур.) | ||||
| 15 | Монастир Cакраменток (мур.) | ||||
| 16 | Комплекс Львівського музею народної архітектури та побуту (дер.) | ||||
|
Львівська міськрада смт Брюховичі |
|||||
| 17 | Троїцлька церква і звіниця | ||||
| м.Винники | |||||
| 18 | Вознесенський костел | ||||
| 19 | Дзвіниця Вознесенського костелу | ||||
|
Бродівський район м.Броди |
|||||
| 20 | Замок (мур.) | ||||
| 21 | Палац (мур.) | ||||
| 22 | Вали i бастiони зказематами (мур.) | ||||
| 23 | Церква Св.Юрiя (мур.) | ||||
| 24 | Синагога (мур.) | ||||
| 25 | Церква Собору ПресвятоїБогородицi (дер.) | ||||
| 26 | Церква ПокроваБогородицi (дер.) | ||||
| 27 | Замок Конецпольських(мур.) | ||||
| 28 | Монастир домiнiканiв (мур.) | ||||
| 29 | Василiянськиймонастир (мур.) | ||||
| 30 | Церква РiздваБогородицi (дер.) | ||||
| 31 | Церква Св.Михаїла (дер.) | ||||
|
Буський район м.Буськ |
|||||
| 32 | Церква Св.Параскеви(дер.) | ||||
| 33 | Церква Св.Онуфрiя (дер.) | ||||
| 34 | Церква Св.ап.Петра iПавла (дер.) | ||||
| 35 | Церква РiздваБогородицi (дер.) | ||||
| 36 | Церква Св.Iллi (дер.) | ||||
| 37 | Церква Св.Михаїла (дер.) | ||||
| 37 | Дзвiниця церквиСв.Михаїла (дер.) | ||||
| 39 | Церква СоборуПресвятої Богородиці(дер.) | ||||
| 40 | Костел Воздвиження Чесного Хреста (мур.) | ||||
| 41 | Корчма (мур.) | ||||
| 42 | Каплиця на честь перемоги пiд Хотином(мур.) | ||||
| 43 | Замок Даниловичiв (мур.) | ||||
| 44 | Костел Св.Трiйцi (мур.) | ||||
| 45 | Монастир капуцинiв(мур.) | ||||
| 46 | Костел Св.Йосифа (мур.) | ||||
| 47 | Келiї (мур.) | ||||
| 48 | Церква Введення вхрам ПресвятоїБогородицi (дер.) | ||||
| 49 | Церква ПокроваБогородицi (дер.) | ||||
|
Городоцький район м.Городок |
|||||
| 50 | Костел Здвиження (мур.) | ||||
| 51 | Церква Благовiщення Пре-святої Богородиці (мур.) | ||||
| 52 | Церква Св.IоаннаХрестителя (мур.) | ||||
| 53 | Францисканськиймонастир (мур.) | ||||
| 54 | Церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (мур.) | ||||
| 55 | Церква Св.Миколи (мур.) | ||||
| 56 | Церква УспiнняБогородицi (дер.) | ||||
| м.Комарно | |||||
| 57 | Церква Св.Михаїла (дер.) | ||||
| 58 | Меморiальна каплиця(дер.) | ||||
| 59 | Костел Рiздва Богородицi (мур.) | ||||
| 60 | Костел Св.Дороти (мур.) | ||||
|
Дрогобицький район м.Дрогобич |
|||||
| 61 | Церква Св.Юрiя (дер.) | ||||
| 62 | Церква ЗдвиженняЧесного Хреста (дер.) | ||||
| 63 | Костел ВознесiнняГосподнього (мур.) | ||||
| 64 | Церква Св.Миколи (мур.) | ||||
| 65 | Церква Покрова Богородицi (дер.) | ||||
| 66 | Церква Собору Пресвятої Богородицi (дер.) | ||||
| Жидачівський район | |||||
| 67 | Церква Рiздва Богородицi (дер.) | ||||
| 68 | Церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (мур.) | ||||
|
Жовківський район м.Жовква |
|||||
| 69 | Замок Жолкевських(мур.) | ||||
| 70 | Костел Св.Лаврентiя (мур.) | ||||
| 71 | Дзвiниця костелуСв.Лаврентiя (мур.) | ||||
| 72 | Домiнiканський монастир (мур.) | ||||
| 73 | Василiянський монастир (мур.) | ||||
| 74 |
Комплекс забудови Вiчевої площi (мур.) |
||||
| 75 | Церква Успiння Богородицi (дер.) | ||||
| 76 | Церква Рiздва Богородицi (дер.) | ||||
| 77 | Церква Св.Михаїла (дер.) | ||||
| 78 | Церква Рiздва Богородицi (дер.) | ||||
| 79 | Церква Св.Дмитрiя (дер.) | ||||
| 80 | Церква Преображення Господнього (дер.) | ||||
| 81 | Церква Св.Симеона Стовпника (дер.) | ||||
| 82 | Церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (дер.) | ||||
| 83 | Василiянськиймонастир (мур.) | ||||
| 84 | Церква Св.Параскеви (дер.) | ||||
| 85 | Костел Св.Миколи (мур.) | ||||
| 86 | Церква Св.Духа (дер.) | ||||
| м.Рава-Руська | |||||
| 87 | Костел Св.Йосифа (мур.) | ||||
| 88 | Костел Св.Михаїла ордену Реформаторiв (мур.) | ||||
| 89 | Монастирськi келiї ордену Реформаторiв (мур.) | ||||
| 90 | Церква Св.Юрiя (мур.) | ||||
|
Злочівський м.Золочів |
|||||
| 91 | Замок (мур.) | ||||
| 92 | Бастiоннi укрiплення (мур.) | ||||
| 93 | Надбрамний корпус(мур.) | ||||
| 94 | Палац (мур.) | ||||
| 95 | Китайський павiльйон(мур.) | ||||
| 96 | Церква Св.Миколи (мур.) | ||||
| 97 | Церква ВоскресiнняГосподнього (мур.) | ||||
| 98 | Костел ВознесiнняГосподнього (мур.) | ||||
| 99 | Корпус келiй (мур.) | ||||
| 100 | Церква РiздваБогородицi (дер.) | ||||
| 101 | Костел УспiнняБогородицi (мур.) | ||||
| 102 | Костел Св.Миколи (мур.) | ||||
| 103 | Церква Успiння Богородицi (дер.) | ||||
| 104 | Церква Св.Духа (дер.) | ||||
| 105 | Церква Здвиження (мур.) | ||||
| 106 | Церква Св.Михаїла (дер.) | ||||
| 107 | Церква Св.Кузьми i Дем’яна (дер.) | ||||
| 108 | Церква Покрова Богородицi (дер.) | ||||
| 109 | Церква Преображення Господнього (дер.) | ||||
| 110 | Церква Св.Параскеви (дер.) | ||||
| 111 | Замок-палац (мур.) | ||||
| 112 | Церква Собору Пресвя-тої Богородицi (дер.) | ||||
| 113 | Костел Пресвятої Трiйцi (мур.) | ||||
| 114 | Церква Св.Миколи (дер.) | ||||
| 115 | Церква Рiздва Богородицi (дер.) | ||||
|
Кам’янко-Бузький район м.Кам’янка-Бузька |
|||||
| 116 | Церква Св.Миколи (дер.) | ||||
| 117 | Церква Св.Юрiя (дер.) | ||||
| 118 | Церква Непорочногозачаття ПресвятоїБогородицi (дер.) | ||||
| 119 | Церква Св.Микити (дер.) | ||||
| 120 | Каплиця Св.Дмитрiя (дер.) | ||||
| 121 | Каплиця (мур.) | ||||
| 122 | Костел Благовiщення Пресвятої Богородицi (дер.) | ||||
| 123 | Церква УспiнняБогородицi (дер.) | ||||
| Миколаївський район | |||||
| 124 | Костел ВоздвиженняЧесного Хреста (мур.) | ||||
| 125 | Церква Рiздва Богородицi (дер.) | ||||
| 126 | Церква Св.пр.Iллi (мур.) | ||||
| 127 | Церква Св.Миколи (дер.) | ||||
| Мостиський район | |||||
| 128 | Церква Здвиження (дер.) | ||||
| 129 | Церква Собору ПресвятоїБогородицi (мур.) | ||||
| 130 | Церква Св.Миколи (дер.) | ||||
| Мостиський район | |||||
| 131 | Церква Св.Бориса iГлiба (дер.) | ||||
| 132 | Церква Здвиження (дер.) | ||||
| 133 | Церква Собору ПресвятоїБогородицi (мур.) | ||||
| 132 | Церква Св.Миколи (дер.) | ||||
| Перемишлянський район | |||||
| 133 | Церква БогоявленняГосподнього (дер.) | ||||
| 134 | Костел Св.Миколи (мур.) | ||||
| 135 | Церква Рiздва Богородицi (дер.) | ||||
| 136 | Дзвiниця церквиРiздва Богородицi (дер.) | ||||
| 137 | Дзвiниця (дер.) | ||||
| 138 | Церква ВознесiнняГосподнього (дер.) | ||||
| 139 | Костел Св.Станiслава(мур.) | ||||
| 140 | Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) | ||||
| 141 | Замок (мур.) | ||||
| 142 | Костел УспiнняБогородицi (мур.) | ||||
| 143 | Оборонна башта(руїни), грот (мур.) | ||||
| 144 | Унівський монастир-фортеця (мур.) | ||||
Б3. Музеї:
- Львівський історичний музей
Музеї-філії:
- Музей зброї «Арсенал»
- Бродiвський краєзнавчий музей
- Перемишлянський краєзнавчий музей
- Музей iсторiї давньоруського мiста Звенигорода
- Музей Петра Сагайдачного
- Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича
- Музей історичних коштовностей
- Музей національно-визвольної боротьби
- Музей пошти
- Музей скла
- Музей «Літературний Львів першої половини 20 століття»
- Львівська галерея мистецтв
Музеї-філії:
- Музей мистецтва давньої української книги
- Музей найдавніших пам’яток Львова
- Каплиця Боїмів
- Палац Потоцьких
- Музей «Олеський замок»
- Меморiальна садиба Маркiяна Шашкевича
- Музей сакральної скульптури XVIII ст. »Творчiсть Iвана Пiнзеля»
- Музей альманаху “Русалки Дністрової”
- Меморіальний музей-майстерня Теодозії Бриж
- Музей “Золочівський замок”
- Музей “П‘ятничанська Вежа”
- Музей “Підгорецький замок”
- Музей-меморіал гетьмана України І.Виговського
- Жовківський замок
- Національний музей у Львові
Музеї-філії:
- Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського
- Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької
- Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького
- Художньо-меморіальний музей Івана Труша
- Художній музей «Сокальщина»
- Художній музей «Бойківщина»
- Відділ народного мистецтва
- Відділ сучасного мистецтва
- Художньо — меморіальний музей Устияновичів
- Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай»
- Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України
Музеї-філії:
- Музей меблів і порцеляни
- Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
Музеї-філії:
- Музично-меморіальний музей Станіслава Людкевича
- Літературно-меморіальний музей Івана Франка
- Літературно-меморіальний музей-садиба Івана Франка
- Державний меморіальний музей Михайла Грушевського
- Меморіальний музей Романа Шухевича
- Музеї Львівського університету:
- Археологічний музей Львівського університету
- Зоологічний музей Львівського університету
- Мінералогічний музей Львівського університету
- Геологічний музей Львівського університету
- Аптека-музей у Львові
- Музей історії медицини Галичини
- Державний природознавчий музей
- Музей археології при Інституті українознавства
- Музей історії військ ПрикВО
- Музей давніх графічних технік
- Музей метрології та вимірювальної техніки
- Музей історії Львівської залізниці
- Муніципальний музей сучасного українського мистецтва
- Музей пивоваріння
- Краєзнавичй музей «Дрогобиччина»
- Пам’ятка дерев’яної архiтектури
- Пам’ятка дерев’яної архiтектури ХV-ХVIIст.
- Стрийський краєзнавчий музей «Верховина»
- Меморiальний музей Степана Бандери
- Львiвський музей iсторiї релігії
- Червоноградський фiлiал
- Сокальський музей
- Музей єврейської культури
- Кристинопiльський палац Потоцьких
- Мінералогічний музей ім.
aк. Є.К. Лазаренка
- Музей вишиваних ікон та образів
- Меморіальний музей Станіслава Людкевича
- Державний природознавчий музей НАН України
- Народний музей хліба покрови Пресвятої Богородиці
- Художній музей Михайла Біласа
- Галерея українського військового однострою
- Єпархіальний музей
- Львівська галерея мистецтв
- Мистецьке об’єднання «Дзиґа»
- Музей ідей
- «Равлик»
- Галерея історичного українського військового однострою
- Галерея «Ґердан»
- Галерея «Арт-11»
- Галерея старовини «Три Корони»
- Галерея «Зелена канапа»
- Галерея «Ом»
- Галерея «Пори Року»
- Мистецька галерея «Хаос»
- Мистецька галерея «Сливка»
- Арт-галерея Вишинської
ДОДАТОК В
Перелік об’єктів туристичної індустрії Львівської області
В1. Туристичні фірми:
Туристичні фірми Львова
| Назва фірми | Поштова адреса, E-mail | Телефон/ факс | Вид діяльності |
| СПД АНТОНІВ Т.П. | 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174 TAK3000@mail.ru, antoniv.taras@gmail.com | 220 15 01; 220 10 21 | Турагент |
| ВАТ ‘ЗАХІДНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ’ | 79000, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.1, zrctlv@ukrpost.ua | 297 09 47; 272 99 12 | Туроператор |
| СПД ВОЛОСКО С.В. | 79013, м.Львів, вул.Чупринки, 24, Sveta57586@rambler.ru | 237 84 49 | Турагент |
| СПД. ВОРОЖКО О.М. | 79011, м. Львів, вул. Самчука, буд.2, оф.9, info.ecvator@google.mail | 225 71 25 | Турагент |
| СПД ДАЦЬ О.С. | 79007, м. Львів, вул. Гребінки, буд.4/1, fortuna1@mail.lviv.ua | 225 74 49 | Турагент |
| ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ‘ЛЬВІВ-ІНТУРТРАНС ПЛЮС’ | 79000, м.Львів, вул.Саксаганського, 22, оф.3, trans@mail.lviv.ua | 297 62 10 | Туроператор |
| ТРАЙДЕНТ КОНСАЛТІНГ ТА ІНВЕСТИЦІЇ’ | 79000, м.Львів, вул.Коперника, буд.18, office@trident.lviv.ua | 297 13 32 | Туроператор |
| ЛЬВІВСЬКЕ ЗАТ ПО ТУРИЗМУ ТА ЕКСКУРСІЯХ ‘ЛЬВІВТУРИСТ’ | 79057, м.Львів, вул.Коновальця, буд.103 lvivtourist@litech.lviv.ua | 237 06 27 | Туроператор |
| ‘ВЕРБЕНИ’ МАЛЕ КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТУРИСТИЧНА ФІРМА | 79005, м.Львів, пр-т Шевченка, буд.30, office@verbena.lviv.ua | 225 66 61; 225 66 60 | Туроператор |
| СПД МИГАЛЬ О.Р. | 79000, м.Львів, вул.Винниченка, 4/8а, mygal@mail.lviv.ua | 225 52 42; 297 50 27 | Турагент |
| ПП ‘АДМІРАЛ-ТУР’ | 79000, пр. Червоної Калини, 35, admiral@mail.lviv.ua | 2273441 | Туроператор |
| ПП ‘АКТИВНІ КАНІКУЛИ’ | 79015, вул. Тургенева, 73, оф.203, akka@akka.com.ua | 2949440 | Туроператор |
| ПП ‘АЛЛА’ | 79000, м.Львів, вул.Костюшка, буд.2, office@alla.lviv.ua | 297 08 18; 297 05 09 | Туроператор |
| ПП ‘АРАТТА-ТУР’ | 79006 Львів, а/с 10978 , вул. Богуна, 13, aratta-tour@i.ua | 220 12 82; 80679281345 | Турагент |
| ПП ‘АТЛАНТ-ТУР’ | 79000, вул. Чайковського, 27, оф.2 info@atlanttour.com.ua | 261 52 17 | Туроператор |
| ПП ‘БАВАРІЯ-ТУР’ | 79000, м.Львів, вул.Шептицьких, буд.25/10, bavaria@tur.lviv.ua | 244 55 26; 244 55 25 | Туроператор |
| ПП ‘ВІП-ТРЕВЕЛ’ | 79008, м. Львів, вул. Личаківська, буд.7, кв.22, vip-travel2006@ukr.net | 225 65 42; 225 65 56 | Туроператор |
| ПП ‘ГАЛІНТЕЛ’ | 79044, м. Львів, вул.Моршинська, буд.12, кв.39, galintel@ukrpost.ua | 274 26 33; 297 13 60 | Туроператор внутрiшнього та в’їзного туризму |
| ПП ‘ГАЛІЦІЯ-ТУР’ | 79007, м.Львів, вул. Шпитальна, 9, оф.15 | 224 87 01; 224 87 02 | Туроператор внутрiшнього та в’їзного туризму |
| ПП ‘ГАРАНТ-ТУР’ | 79005, м.Львів, вул.Левицького, буд.3, оф.1, garant07@mail.ru | 276 77 00 | Турагент |
| ПП ‘ЄВРО-ЛАДА’ | 79007, м.Львів, пр.Свободи, буд.33, кв.1-А, olenka_ua@ukr.net | 272 32 86; 255 04 22 | Туроператор |
| ПП ‘ІГЕН’ | 79008, м. Львів, вул. Гавришкевича, 3 igen@bigmir.net | 298 69 09; 261 53 71 | Туроператор |
| ПП ‘ІНЛЬВІВ’ | 79019, м. Львів, вул. Рибна, 3, contact@inlviv.com | 272 80 01; 80984492525 | Туроператор внутрiшнього та в’їзного туризму |
| ПП ‘КАРАСАН’ | 79056, м.Львів, вул.Нижанківського, буд.3, кв.1, info@karasan-travel.com.ua | 274 13 94 | Туроператор |
| ПП ‘КОМПАНІЯ ‘ІЛОНА’ | 79000, м.Львів, вул.Дорошенко, буд.67, оф. 2’А’, info@ilona.com.ua | 245 67 67; 244 41 28 | Туроператор |
| ПП ‘ЛЕОТУР’ | 79008, м.Львів, вул.Вірменська, буд. 8, leotour@leotour.com.ua | 297 01 18; 297 04 24 | Туроператор |
| ПП ‘МОЯ ПЛАНЕТА’ | 79017, м.Львів, вул.Генерала Грицая, буд.9, кв.3, planet@lviv.net | 276 59 69 | Турагент |
| ПП ‘ОКЕАН-ТУР’ | 79007, м. Львів, вул. Шалом-Алейхема, буд.7, оф.1-А, oksana@okeantour.com.ua | 242 27 22; 80505127980 | Туроператор |
| ПП ‘ОЛЬВІ-ТУР’ | 79007, м. Львів, вул. Городоцька, буд.33, оф.24-А, galinaolvitour@mail.lviv.ua | 242 03 26; 242 03 27 | Турагент |
| ПП ‘ОФІТ-СЕРВІС’ | 79007, м.Львів, вул. Огієнка,13, 79008, м.Львів, вул. Староєврейська,17, ofit@svitonline.com | 272 26 83; 225 69 57 | Туроператор |
| ПП ‘ПОЛІСЕРВІС-ТУР’ | 79005, м. Львів, вул. Івана Франка, буд.61, оф.224, polyservice@mail.lviv.ua | 225 63 16 | Туроператор |
| ПП ‘РОСТИК’ | 79008, м. Львів, вул. Братів Рогатинців, буд.12/10, office@gal-cruise.com.ua | 225 72 55; 225 72 70 | Туроператор |
| ПП ‘САН’ | 79005, м.Львів, пр.Шевченка, буд.16, оф.6 ‘А’, sun@lviv.ua | 240 37 61 | Туроператор |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ ‘ВСЕСВІТ’ | 79008, м.Львів, вул.Ф.Ліста, буд.3, оф.3, wseswit@wseswit.lviv.ua | 297 05 68; 297 15 58 | Туроператор |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ ‘ЕЛЬДОРАДО’ | 79016, м. Львів, вул. Городоцька, буд.56, к.1, eldorado@mail.lviv.ua | 225 69 78; 233 41 17 | Турагент |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНА ФІРМА ‘ВІВАТ ТРЕВЕЛ’ | 79058, м. Львів, вул. Газова, буд.36/1, tatalvov@rambler.ru | 242 08 78 | Турагент |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНА ФІРМА ‘КАЛИНА’ | 79007, м.Львів, вул.Курбаса, буд.9, кв.1, kalyna.tur@gmail.com | 297 55 44; 297 54 45 | Туроператор внутрiшнього та в’їзного туризму |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНА ФІРМА ‘КАРПАТІЯ-ГАЛИЧ ТУР’ | 79000, м.Львів, вул.Т.Костюшка, буд.4, кв.6, karpatia@online.ua | 274 19 10; 224 87 71 | Туроператор |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНА ФІРМА ‘НОВА ЄВРОПА’ | 79000 вул. Водогінна, 2, оф. 215, office@neweurope.com.ua | 297 00 30; 225 70 90 | Туроператор |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ‘КАПІТОЛІЙ’ | 79007, вул. Данилишина, 6 kapitoliy2004@bigmir.net | 244 44 32; 245 20 58 ф. | Турагент |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ‘РІТУРНЕЛЬ’ | 79017, м.Львів, вул.Водогінна, буд.2, оф.101/3, info@riturnel.lviv.ua | 242 28 26; 242 28 27 | Туроператор |
| ПП ‘ТУРИСТИЧНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНА АГЕНЦІЯ ‘ЛЕМБЕРГ-ТУР’ | 79008, м. Львів, пл. Ринок, 2, lemberg-tour@ukr.net | 220 18 66 | Туроператор |
| ПП ‘ТУР-РЕТУР’ | 79013, м. Львів, вул. Київська, буд.27, office@tour-retour.lviv.ua | 238 98 64; 227 48 27 | Туроператор |
| ПП ‘ФЕРОС’ | 79007, м.Львів, вул.Городоцька, буд.9, оф.2, feros@mail.lviv.ua | 240 35 09; 240 36 07 | Турагент |
| ПП ‘ФІРМА ПІЛІГРИМ’ | 79000, м.Львів, вул.Коперника, буд.26, travel@piligrim.lviv.ua | 297 18 99; 297 05 51 | Туроператор |
| ПП ‘ФОРТУНА І К’ | 79007, м.Львів, вул. Гребінки, 4, оф.1, fortunal@mail.lviv.ua | 225 74 49; 242 31 38 | Туроператор |
| ПП ‘ЮНТА’ | 79011, м.Львів, вул. Івана Франка, буд.84, office@yunta.lviv.ua | 244 40 48; 244 40 49 | Туроператор |
| ПП ТУРИСТИЧНА ФІРМА ‘СКАРБИ СВІТУ’ | 79005, м. Львів, вул. І.Франка, 46/5а, skarbys@mail.lviv.ua | 272 30 91; 225 61 86 | Туроператор |
| ПП-ФІРМА ‘КАДУЦЕЙ’ | 79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 10 оф.12, paramon@mail.lviv.ua | 272 00 39 | Турагент |
| ПП-ФІРМА ‘НАВКОЛО СВІТУ’ | 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, 5, оф.2, office@navksvit.lviv.ua | 225 62 49; 261 61 25 | Туроператор |
| ТЗОВ — ТУРИСТСЬКО-БІЗНЕСОВА КОМПАНІЯ ‘БІТУР’ | 79005, м.Львів, вул.Івана Франка, 3/1, пр. Свободи, 16, пл. Двірцева1 (Залізничний вокзал, 2-ий поверх), bitur@rambler.ru | 80677770999; 276 77 03 | Турагент |
| ТЗОВ ‘АГЕНЦІЯ ‘СХІД-ЗАХІД’ | 79010, м. Львів, вул. Личаківська, буд.83, к.4, eastwest1@ukr.net | 276 62 83; 275 10 08 | Турагент |
| ТЗОВ ‘ГТК ‘ГЕТЬМАН’ | 79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, буд.50, hetman@mail.lviv.ua | 64 84 67 | Турагент |
| ТЗОВ ‘ДАНА К.’ | 79017, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 10, кв. 6, 79000, м. Львів, пр. Свободи, буд.41, dana@mail.lviv.ua | 272 85 57; 242 12 04 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ЕЛІТА-БІЗНЕС-ТУР’ | 79008, м. Львів, вул. Лесі Українки, буд.1, elita@elita.lviv.net | 297 12 00; 297 11 30 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ЕЛЬПІДА’ | 79007, м.Львів, вул.Фурманська, буд.1’А’, кв.39, elpida@lviv.farlep.net | 240 30 62; 274 16 07 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ЗАХІД-ШОУ’ | 79000, м.Львів, пр-т Свободи, буд.1/3, westshow@mail.lviv.ua | 261 41 97; 272 34 51 | Турагент |
| ТЗОВ ‘КИЙ АВІА ВЕСТ’ | 79005, м.Львів, пл. Галицька , буд.14, оф.3, kawest@mail.lviv.ua | 297 53 73; 297 55 54 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘КОМПАНІЯ МАНДРИ’ | 79006, м.Львів, пл.Ринок, буд.44, кв.9, mandrytravel@yahoo.fr | 297 56 46; 297 16 61 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘КОСМОТУР’ | 79000, м.Львів, вул.Коперника, буд.10, кв.2, cosmotyr@complex.lviv.ua | 272 60 16; 272 65 80 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ЛЕГАЛ’ | 79058, м. Львів, вул. Куліша, буд. 31/15, tourlegal@ukr.net | 225 54 78; 225 52 81 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ЛІДА’ | 79000, м.Львів, вул.Ковжуна, 3/3а | 274 58 32 | Турагент |
| ТЗОВ ‘ЛЬВІВСЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ТУРИЗМУ ‘ГАЛІНТУР’ | 79016, м.Львів, вул. Олени Степанівни, буд.2, galintour@mail.lviv.ua | 272 19 41; 297 08 21 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ПАССАТ’ | 79005, м. Львів, вул. І.Франка, буд. 55, оф. 2, passat@mail.lviv.ua | 276 83 96; 270 24 79 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘САВАНА’ | 79008, м.Львів, вул. Пекарська, 6 office@savana.lviv.ua | 298 66 65; 275 11 38 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘СІМ ВІТРІВ’ | 79008, м.Львів, вул. Пекарська, 17/11, svitvitriv@ukr.net | 275 87 15 | Турагент |
| ТЗОВ ‘ТОР-МЕЛІСА’ | 79005, м.Львів, вул.Менделеєва, 7, tor-melissa@ukr.net | 240 35 21; 244 43 27 | Туроператор |
| ТЗОВ ‘ТРАНСПОРТНО-ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ‘ГАЛ-ЕКСПОТУР’ | 79008, м.Львів, вул.В.Винниченка, буд.30, getour@galexpo.lviv.ua | 276 33 73; 276 58 99 | Турагент |
| ТЗОВ ‘ТРЕВЕЛ СОЛЮШИНЗ’ | 79000, м.Львів, вул.Ф.Ліста, буд.3, оф.3 | 297 15 59 | Турагент |
| ТЗОВ ‘ТУРВЕСТ’ | 79005, м.Львів, вул.Мартовича, буд.7, tourwest@ukr.net | 261 31 08; 261 41 61 | Туроператор |
| ТЗОВ СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ‘МІСТ-ТУР’ | 79005, м.Львів, проспект Шевченка, буд.34, office@meest-tour.com.ua | 297 08 52; 297 00 19 | Туроператор |
| ТЗОВ ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ ‘КОЛІЗЕЙ’ | 79008, м.Львів, вул.Братів Рогатинців, буд.18, kolizey_lviv@mail.ru | 242 01 11; 242 07 77 | Туроператор |
| ТЗОВ ТУРИСТИЧНА ФІРМА ‘ПЛАНЕТА-ЕКСПРЕС’ | 79000, м.Львів, вул.Чайковського, буд.5, к.23, plex@mail.lviv.ua | 297 06 08; 297 04 21 | Туроператор |
| ТЗОВ ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ‘КЛУБ МАНДРІВНИКІВ’ | 79013, м.Львів, вул.М.Вербицького, буд.12, office@travellers-club.lviv.ua | 297 05 85; 297 04 11 | Туроператор |
| СПД ШКЕЛЬ А.О. | 79013, м.Львів, вул.Вербицького, буд.12, andrej@travellers-club.lviv.ua | 262 28 13; 297 05 85 | Турагент |
| СПД ЛУЦЕНКО Н.О. (‘ЕРА-СВІТ’) | 79007 м. Львів, вул. Шпитальна, 9/24, erasvit@mail.lviv.ua | 242 18 12 | Турагент |
| ‘БІ ТРЕВЕЛ’ | 79015, м. Львів, вул Героїв УПА, 73, корп.10, оф. 10, office@beetravel.com.ua | +38 032 243-90-94; +38 032 239-33-22; +38 098 124 86 24 | Туроператор |
Туристичні фірми Львівської області:
- ДАНА К. ТзОВ
o Моршин
- ПІРАМІДА-ТУР, ПП
o Моршин
- ТУРИСТ, ФІРМА, ТОВ
o Дрогобич
- КОМПАНІЯ «ІЛОНА», ПП
o 79000, Самбір
- ТУРВЕСТ, ТОВ
o 79005, Жовква
- ТРУСКАВЕЦЬТУРИСТ ЦТЕД
o 82200, Трускавець
- Маріот медікал центр Готель
o 82200, Трускавець
- ПЕТБО, ТУРИСТИЧНА ФІРМА, ПП
o 79018, Яворів
- ТРУСКАВЕЦЬ-ТУР ТЗОВ
o 82200, Трускавець
- АКТИВНІ КАНІКУЛИ, ТУРОПЕРАТОР
o 79018, Сколе
- АЛЛА, ПП
o 79000, Підгірці
- САМАЕЛЬ, ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ, ПП
o 79058, Перемишля
- ІГЕН, ПП
o 79008, Бусько
- ПІЛІГРИМ, ПП
o 79000, Самбір
- ІНТУР ТЗОВ
o 81300, Мостиська
- КАСАБЛАНКА, ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ, ПП
o 79005, Золочів
- ЗИМА ЛІТО, ПП
o 79005, Сколе
- КАПІТОЛІЙ, ТУРИСТИЧНА ФІРМА
o 79035, Червоносколе
- ЦЕНТР «МАНДРИ-ПЛЮС», ТОВ
o 79008, Золочів
- ТУР–РЕТУР, ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ
o 79013, Старосамбірський
- ЕКС-ТУР, ПП
o 79008, Жовква
- ОЛЬВІ-ТУР, ПП
o 79040, Перемишля
- ЕЛЬДОРАДО, ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ
o 79040, Немирів
- МІСТ-ТУР, СП, ТОВ
o 79005, Немирів
- ОКТАНТ, ТОВ
o 79053, Шкло
- КОМПАНІЯ МАНДРИ, ТОВ
o 79008, Славське
- НАВКОЛО СВІТУ, ТУРИСТИЧНА ФІРМА
o 79005, Дрогобич
- АРКТУР ТзОВ
o 81700, Жидачів
- КЛУБ МАНДРІВНИКІВ, ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО, ТОВ
o 79013, Турка
- СВІТ ТУРИЗМУ, ТП
o 79005, Турка
- ЄВРО-ЛАДА, ПП
o 79000, Мостиська
- ЕКСКУРСІЙНЕ БЮРО
o 82482, Моршин
- ГАЛТУРТРАНС, ПП
o 79000, Стрий
- АГЕНЦІЯ ГОРЯЩИХ ПУТІВОК, ПП
o 79040, Городок
- БАВАРІЯ-ТУР, ПП
o 79000, Жовква
- БУМЕРАНГ, ТОВ
o 79000, Пустомитів
- ГАЛТЕКС ТУРИСТИЧНА ФІРМА
o 80100, Червоноград
- АДАМ, ТОВ
o 79008, Червоноград
- ЛОЗТРУСКАВЕЦЬКУРОР Т ПК ІМ.Т.Г.Шевченка ФІЛІЯ
o 82200, Трускавець
В2. Санаторно-курортні заклади:
|
Заклади тривало- го пере-бування |
У тому числі | Заклади одно-, дводен-ного перебу-вання | ||||||
|
Сана- торії |
Пансі-онати з лікува-нням | Сана-торії-профілак-торії | Курорт-ні полік-лінки | Пансіо-нати відпо-чинку | Бази відпо-чинку | |||
| одиниць | ||||||||
| Всього | 115 | 53 | 11 | 8 | 4 | 8 | 31 | 9 |
| м. Львів | 10 | 3 | — | 6 | — | 1 | — | — |
| м. Борислав | 10 | 2 | 3 | — | — | 2 | 3 | — |
| м. Дрогобич | 2 | 1 | — | 1 | — | — | — | — |
| м. Моршин | 14 | 11 | 2 | — | 1 | — | — | — |
| м. Трускавець | 34 | 22 | 4 | 1 | 3 | 3 | 1 | — |
| Городоцький | 1 | 1 | — | — | — | — | — | — |
| Дрогобицький | 7 | 6 | — | — | — | — | 1 | 1 |
| Жидачівський | 1 | 1 | — | — | — | — | — | — |
| Жовківський | — | — | — | — | — | — | — | 1 |
| Мостинський | 1 | — | — | — | — | — | 1 | — |
| Пустомитівський | — | — | — | — | — | — | — | 2 |
| Сколівський | 19 | — | — | — | — | 1 | 18 | 1 |
| Сокальський | 1 | 1 | — | — | — | — | — | — |
| Стрийський | 3 | 2 | — | — | — | — | — | — |
| Турківський | 5 | — | — | — | — | — | 5 | 2 |
| Яворівський | 7 | 3 | 2 | — | — | — | 2 | 2 |
Кількість об’єктів ресторанного господарства підприємств (юридичних осіб) у містах обласного значення та районах
| 2005 | 2006 | 2007 |
у відсотках до попереднього року |
|
| Одиниць | ||||
| Всього | 2229 | 2276 | 2128 | 93,5 |
| м. Львів | 956 | 927 | 915 | 98,7 |
| м. Бориспіль | 15 | 12 | 13 | 108,3 |
| м. Дрогобич | 72 | 70 | 65 | 92,9 |
| м. Моршин | 9 | 5 | 5 | 100,0 |
| м. Новий Розділ | 8 | 8 | 7 | 87,5 |
| м. Самбір | 32 | 28 | 28 | 100,0 |
| м. Стрий | 34 | 35 | 31 | 88,6 |
| м. Трускавець | 59 | 58 | 54 | 93,1 |
| м. Червоноград | 74 | 74 | 68 | 91,9 |
| Бродівський | 27 | 49 | 15 | 30,6 |
| Буський | 47 | 46 | 48 | 104,3 |
| Городоцький | 25 | 29 | 30 | 103,4 |
| Дрогобицький | 31 | 25 | 23 | 92,0 |
| Жидачівський | 57 | 87 | 84 | 96,6 |
| Жовківський | 96 | 86 | 44 | 51,2 |
| Золочівський | 69 | 68 | 64 | 94,1 |
| Кам’янка-Бузький | 42 | 42 | 40 | 95,2 |
| Миколаївський | 28 | 26 | 17 | 65,4 |
| Мостиський | 64 | 61 | 90 | 147,5 |
| Перемишлянський | 21 | 18 | 13 | 72,2 |
| Пустомитівський | 41 | 45 | 47 | 104,4 |
| Радехівський | 27 | 67 | 64 | 95,5 |
| Самбірський | 62 | 67 | 68 | 101,5 |
| Сколівський | 44 | 51 | 60 | 117,6 |
| Сокальський | 114 | 130 | 87 | 66,9 |
| Старосамбірський | 18 | 18 | 11 | 61,1 |
| Стрийський | 54 | 51 | 54 | 105,9 |
| Турківський | 19 | 15 | 14 | 93,3 |
| Яворівський | 84 | 78 | 69 | 88,5 |
В3. Готелі та інші заклади тимчасового проживання:
- Котедж 4 Пори-Славське
- Котедж Альвіна-Славське
- Готель Арена-Львів
- Готель Богдан-Борки
- Готель Бойкивщина-Славське
- Готель Брістоль-Львів
- Готель Бюргер-Клуб-Львів
- Готель Бюргер-Тростян-Славське
- Готель Відень-Львів
- Готель Вікінг-Підгірці
- Готель Вілла Амбассадор-Трускавець
- Готель Гранд Готель-Львів
- Готель Гранд-Резорт-Басовка
- База відпочинкуДзвінка-Славське
- Готель Динамо-Львів
- База відпочинку Дінамо-Славське
- Готель Дніпро-Львів
- Готель Дністер-Львів
- Готель Електрон-Львів
- Готель Еней-Львів
- Готель Жемчужина Карпат-Славське
- Готель Жовква-Жовква
- Готель Жорж-Львів
- Готель Замок Лева-Львів
- Готель Золото Карпат-Стрий
- Готель Карпати-Львів
- Готель Карпати-Львів
- База відпочинку Карпати-Славське
- Готель Київ-Львів
- Готель Колос-Броди
- База відпочинку концерну Львів-Славське
- Готель Львів-Львів
- Готель Марія та Пет-Славське
- Готель Морозко-Славське
- Готель Незалежність-Львів
- Готель НТОН-Львів
- Готель Олімпієць-Львів
- Готель ОПЕРА-Львів
- База відпочинку ОПІР-Славське
- База відпочинку Політехнік-Славське
- Готель Провінція-Славське
- Готель Рожанка-Славське
- Готель Святослав (Едельвейс)-Славське
- Готель Сихів-Львів
- Ўанаторій Славський-Львів
- Готель Смерекова хата-Славське
- Готель Спорт-Львів
- Готель Спутник-Львів
- Готель Турист-Львів
- Готель Тустань-Львів
- Готель У Бюргера-Львів
- Котедж У Василя и Марії Катаман-Славське
- Котедж У Горбача-Славське
- Котедж У Дмитрія-Славське
- Котедж У Іріни-Славське
- Котедж У Надії-Славське
- Котедж У Оксани-Славське
- Котедж У Ольги-Славське
- Готель У трех поросят-Славське
- Готель Україна-Золочів
- Готель Україна-Львів
- Готель Червона Калина-Славське
В4. Заклади харчування:
- Ресторан «Амадеус» — Львів
- Ресторан «Split-Lviv» -Львів
- Ресторан-бар «Зупинка»-Дрогобич
- Горобина — Трускавець
- Гостинний двір — Славське
- «Каприз», ресторан-бар — Львів
- «Цукерня», кафе – кондитерська-Львів
- Ресторан Їдальня №1 Гурман — Львів
- Готель-ресторан «Український дворик» — Львів
- Ресторан «Альпка» — Львів
- Ресторан «Б-317» — Самбір
- Ресторан «Біля фонтану» — Львів
- Ресторан «Богдан» — Дрогобич
- Віденська кав’ярня — Львів
- Ресторан «Елегія» — Бусько
- Ресторан «Еліта» — Трускавець
- Ресторан «Європа» — Львів
- Ресторан «Зодіак» — Львів
- Ресторан «Італійське подвір’я» — Львів
- Ресторан «Золотий вепр» — Турка
- Ресторан «Ескалібур» — Східниця
- Ресторан «Купол» — Львів
- Ресторан «Колиба» — Славське
- Ресторан «Нью-Йорк Стріт»
- Ресторан «Львівська Брама» — Львів
- Ресторан «Пекін» — Жовква
- Ресторан «Ольмар» — Моршин
- Ресторан «Паляниця» — Сколе
- Ресторан «Призма» — Львів
- Ресторан «Під Клепсидрою» — Яворів
- Бар «Сімекс» — Львів
- Кофейня «Світ Кави» — Львів
- Ресторан «Титанік» — Сколе
- Ресторан «Торонто» — Львів
- Паб «У Джовані» — Радехів
- Паб «У Бюргера» — Шкло
- Мережа ресторанів швидкого обслуговування «Картопляна Хата» — Львів
- Мережа «Кафе Пункт» — Львів
- Б-317 — трускавець
- Піца Омо — Львів
- Піца Пепероні — Львів
В5. Розважальні заклади:
- Розважально-відпочинковий комплекс «Озерний край» — Львів
- Клуб-ресторан «Дарвін» — Дрогобич
- Club Split Lviv — Львів
- Парк-готель «Древній Град» — Львів
- Оздоровчо-відпочинковий комплес «Замок» — Жовква
- Готельний комплекс «Три сини» — Бусько
- Відпочинковий комплекс «НІК» — Львів
- Готельно-розважальний комплекс «ГАЛАКТИКА» — Львів
- ExtremeBoll, Пейнтбольний клуб — Славське
- Озерний край, готель-резорт — Львів
- Аквапарк “Пляж”- Львів
- Арле-Кіно, клуб — Самбір
- Вікторія, розважально-відпочинковий комплекс — Сколе
- Бухта Вікінгів — Львів
- Львівський державний цирк — Львів
- Галицька кухня, розважальний комплекс
- Камікадзе, пейнтбольний клуб
- Львівський іподром
- Метро, клуб — Львів
- МІ 100, розважальний комплекс — Львів
- МІ 100, розважальний центр — Львів
- Ніагара, данс-клуб — Самбір
- Пейнтбольнй клуб PsihovGroup – Сколівський р-н
- Платинум, клуб — Львів
- Промзона, спортивно-відпочинковий комплекс — Славське
- Сальвадор Далі, клуб — Львів
- Сафарі, клуб — Львів
- Тріада, пейнтбольний клуб — Львів
- Гранд, весільний диско-клуб — Бусько
- Львів, казино — Львів
- Флот, гральні автомати — Червоноград
В6. Транспортні компанії:
В6.1 Залізничні станції Львівської області:
- Червоноград
- Рава-Руськаи
- Підзамче
- Красне
- Львів(увійшла в міжнародний пасажирський тариф)
- Саліжанка
- Стрий
- Ходорів
- Трускавець
- Дрогобич
- Самбір
- Хирів
- Старжава
В6.2 Аеропорти:
- Львівський аеропорт
В6.3 Автостанції
- Львів
- Борислав
- Дрогобич
- Самбір
- Стрий
- Трускавець
- Червоноград
- Броди
- Бусько
- Городок
- Дрогобич
- Жидачів
- Жовква
- Золочів
- Кам’янка-Бузьк
- Миколаїв
- Мистиська
- Перемишляни
- Пустомити
- Радехів
- Самбір
- Сколе
- Сокаль
- Старий Самбір
- Стрий
- Турка
- Яворів
