Спортивно-оздоровчий туризм в Україні

метки: Оздоровчие, Подорожі, Поїздки, Печерь, Маршрутів, Поляна, Походить, Оздоровчий

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

“ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ”

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Курсова робота

з дисципліни “Туристичне країнознавства”

на тему: Спортивно-оздоровчий туризм в Україні

Виконав студентка групи Т-22

Канупа Станіслав Олександрович

Спеціальності туризм

Науковий керівник Логвин М.М.,

доцент кафедри загальноекономічних

дисциплін кандидат географічних наук

Полтава 2014

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Організація спортивно-оздоровчого туризму

Розділ 2. Особливості спортивно-оздоровчого туризму

Розділ 3. Характеристика основних видів спортивно-оздоровчого туризму

3.1 Пішохідний туризм

3.2 Водний туризм

3.3 Велосипедний туризм

3.4 Спалеологічний туризм

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

ВСТУП

У розвитку вітчизняного туристичного руху помітну роль відіграє спортивно-оздоровчий туризм. По суті він є однією з найдоступніших і масових форм активного відпочинку, пізнання та вивчення навколишнього світу. оздоровчий туризм велосипедний спалеологічний

Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту

Активним способом, тобто без використання транспортних засобів,покладаючись лише на свої власні сили. Активний рух є визначальною рисою спортивно-оздоровчого туризму. За цією ознакою його можна назвати активним туризмом. З самої назви — «спортивно-оздоровчий туризм» — випливає його оздоровчий аспект у поєднанні з активною формою здійснення походу.

Найпоширенішими видами активного туризму в Україні є: пішохідний, водний, велосипедний спелео- та гірськолижний туризм.

За формою проведення туристських заходів і характером їх організації активний туризм поділяють на організований — плановий і самодіяльний (клубно-секційний) — та неорганізований — аматорський.

Плановий туризм передбачає організацію та проведення походів і подорожей туристськими організаціями та підприємствами переважно за туристичними путівками. Вони здійснюються за розробленими, вивченими, описаними, маршрутами під керівництвом інструкторів і гідів-провідників, які мають достатній досвід і добре обізнані з місцевістю. Весь маршрут, як правило, проходить через туристські бази чи притулки, учасники походу забезпечуються ночівлею, харчуванням, послугами екскурсоводів, культурно-видовищним, анімаційним і медичним обслуговуванням, на окремих ділянках — транспортом і т ін. Багато туристів-початківців здійснюють свої перші походи u1089 саме за такими маршрутами, що пролягають через наймальовничіші куточки, включають пам’ятки старовини, цікаві архітектурні споруди, меморіальні та історичні місця. У більшості своїй ці маршрути нескладні і не вимагають спеціальної туристської підготовки.

Ресурсний потенціал розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Україні

... гребля на плотах і човнах),велосипедний. 1.1 Особливості спортивно-оздоровчого туризму З самої назви - "спортивно-оздоровчий туризм" - випливає його оздоровчий аспект у поєднанні з активною формою здійснення ... емоційному збагаченні внутрішнього світу людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі, відповідальності; 5. розширення краєзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичної ...

Самодіяльні туристські походи організують і проводять туристські клуби, секції та інші громадські об’єднання. Самодіяльні туристи самі добирають склад групи, визначають маршрут походу, забезпечують себе необхідним спорядженням, продуктами харчування, а на маршруті організовують ночівлі, переходи, екскурсії. Маршрути самодіяльних походів затверджуються маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження їх контролюється відповідними контрольно-рятувальними службами та загонами.

Особливість неорганізованих — аматорських (так званих «диких», «під чорним прапором») походів у тому, що туристи самі вибирають район, покладаючись на свої власні сили, знання та життєвий досвід. Головною метою учасників таких неорганізованих походів є активний відпочинок під час відпусток і канікул. У залежності від території, якою прокладені маршрути походів активного туризму вони поділяються на:

• місцеві (починаються і закінчуються в одній місцевості (районі); тривають не більше одного дня);
• ближні (короткотривалі маршрути «вихідного дня», які можуть охоплювати територію як свого, так і сусідніх районів і тривати 2-3 дні);
• регіональні (охоплюють територію регіону і тривають більше 3 днів);
• національні (виходять за межі регіону);
• міжнародні (виходять за межі країни).

Класифікацію спортивних туристських маршрутів за категоріями складності (ступенями) здійснюють маршрутно-кваліфікаційні комісії при федераціях спортивного туризму.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

На сучасному етапі розвитку туризм для багатьох країн є провідною галуззю економіки. Різноманіття туристичних послуг, що пропонуються споживачам спричинило необхідність виникнення певної класифікації видів туризму.

Розрізняють наступні види туризму:

1. діловий туризм;

2. спортивно-оздоровчий туризм;

3. хоббі-туризм;

4. пригодницький туризм;

5. навчальні тури;

6. релігійний туризм;

7. розважальні тури;

8. пізнавальні тури;

9. подорожі для людей старшого віку;

10. молодіжний туризм;

11. туризм автостопом;

12. сільський туризм;

13. зелений туризм та інше.

Діловий туризм. За оцінками експертів ВТО цей вид туризму є одним з найбільш економічно ефективних видів туризму в світі. Так, приблизно 50 % доходів авіакомпаній, приблизно 60 % доходів готелей і більше як 70 % доходів автопрокатних компаній створюються за рахунок обслуговування саме цієї категорії туристів. Міжнародний діловий туризм охоплює досить широке коло поїздок:

• ділові поїздки співробітників корпорацій з метою переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутової діяльності тощо;
• поїздки на сімпозіуми, конгреси, конференції, семінари, виставки, ярмарки, біржі тощо;
• заохочувальні поїздки, що організовуються компаніями і організаціями для своїх співробітників у вигляді безкоштовної туристичної поїздки;
• поїздки на спортивні змагання команд, гастролі артистів;
• поїздки офіційних делегацій.

Оздоровчий туризм. Ринок оздоровчого туризму досить широкий і тісно пов’язаний з використанням рекреаційний ресурсів. Програми таких турів дуже різноманітні, але існують загальні специфічні вимоги до їх організації. Головною ознакою побудови таких турів є урахування того, що приблизно половину масиву часу необхідно витрачати на лікувально-оздоровчі процедури або заняття, а всі інші заходи мають додатковий або супутній характер.

Екстремальний та пригодницький туризм Карпатського регіону

... тури на місця людських трагедій; тури з метою пошуку скарбу. Професійного й аматорські - пригодницького розважального характеру. Особливістю екстремального туризму ... Полювання, риболовля, фотополювання, поїздки на мотосанях узимку чи ... явище. Формування маршрутів, турів, екскурсійних програм, ... тощо. Як правило, екстремальний туризм характеризується активними способами пересування. Активні види туризму ...

Хобі-туризм-дає можливість зайнятися улюбленою справою в колі однодумців або під час відпочинку або подорожі (автолюбителі, філателісти, вболівальники спортивних змагань, гурмани тощо).При формуванні таких програм необхідно дотримуватись головного правила-формування групи за однорідністю інтересів та тематичної спрямованістю.

Пригодницький туризм-забезпечує перебування туристів у привабливій для них місцевості і зайняття незвичайною справою (полювання на верблюдах в Африці, ловля форелі в Карпатах, сходження на кратер вулкану та інше).Пригодницькі тури поділяють на 3 види:

1. похідні експедиції;

2. сафарі-тури (мисливство, рибальство, фотомисливство та інше);

3. навколосвітнє плавання.

Специфікою такого виду туризму є наявність спеціального роду ліцензій, дозволів (на мисливство, рибальство, вивіз трофеїв),забезпечення гарантій безпеки, що включає в себе, крім страхування, контрольно-порятункові служби, проходження трас маршрутів та перевалів у супроводі кваліфікованих інструкторів. Пригодницький туризм належить до елітних видів туризму і коштує досить дорого.

Спортивний туризм .Основними споживачами таких турів є різні спортивні товариства, а основними крупними сегментами ринку спортивного туризму-любителі спорту, спортсмени, туристи-похідники. Головне завдання спортивного туру-забезпечити можливість протягом усього туру займатися обраним видом спорту. Головна вимога-забезпечення безпеки туристів.

Навчальні тури в основному це мовні тури, а також тури з навчанням спортивним іграм, менеджменту або тури з підвищення кваліфікації. Всі програми навчальних турів включають в себе по 2-4 години занять у день, у першій половині дня, решта часу-відпочинок, спорт, розваги. Бувають тури з інтенсивною програмою навчання (20-30 годин на тиждень),тоді серйозні вимоги пред’являються до викладачів.

Релігійний туризм-це найдавніший вид туризму. У туризмі з релігійними цілями можна окреслити такі види поїздок:

• паломництво-відвідування святих місць з метою поклоніння церковним реліквіям, святиням і з ціллю відправлення релігійних обрядів;
• пізнавальні поїздки з ціллю знайомства з релігійними пам’ятками, історією релігії і релігійною культурою;
• наукові поїздки-поїздки науковців, які займаються питаннями релігії

Дуже важливим у релігійному туризмі є питання підготовки кадрів, які могли б не тільки показати архітектурні та історичні пам’ятки, а розкрити туристам духовність релігійних цінностей.

Спортивный туризм в мире

... спортивного туризма в Украине; . Определить перспективы развития спортивного туризма в Украине. Курсовая работа состоит из введения, трех глав, заключения, списка использованных источников Раздел 1. Общая характеристика спортивного туризма , 1.1 Понятие и роль спортивного туризма Спортивный туризм - вид спорта ...

Розважальні тури-вони не довготривалі (2-4 дні) і можуть біти періодичними і регулярними. В Європі дуже популярними є різдвяні тури. Програми таких турів-це відвідування святкових заходів, концертів, виставок тощо).

Пізнавальні тури-мають велику кількість різновидів: історичні, літературні, знайомство з живописом, балетом, оперою, з місцями діяльності відомих людей тощо. Це, як правило, короткотермінові тури. Важливим моментом таких турів є бажаність проведення екскурсій на рідній мові туриста, оскільки переклад викривляє сприймання теми і погіршує якість екскурсії.

Подорожі для людей старшого віку. За спостереженнями психоаналітиків, сьогоднішнє старіюче покоління розвинутих країн-це активна, вимоглива і платоспроможна категорія населення, орієнтована на якісне обслуговування. Програму обслуговування для цієї категорії туристів рекомендується складати таким чином, щоб клієнти мали більше часу для відпочинку. Переїзди з місця на місце повинні бути по можливості короткочасними. При розміщенні варто надавати перевагу невеликим ,не дуже модним готелям з хорошим сервісом.

Отже, ознайомившись загалом з різноманітними видами туризму ,я більш детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому ,оскільки саме цей вид туризму я вважаю найперспективнішим саме для нашого регіону ,а також пропоную керівництву спорткомплексу „Каштан” приділити значну увагу організації туристичних походів для молоді по нашій унікальній місцевості.

Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання транспортних засобів, покладаючись лише на власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді тощо.

Метою активного туризму є:

1. оздоровлення, відновлення сил, поліпшення медико-фізіологічних даних за допомогою зміни форм діяльності, дозованого руху, раціонального харчування, нервового розвантаження, підвищення адаптації до незвичних умов;

2. вдосконалення загальної і спеціальної фізичної підготовки, виробленні витривалості, спритності, сили, рівноваги;

3. надання практичних навичок у доланні перешкод, оволодіння технікою пересування пішки, на лижах, їзди на велосипеді, греблі;

4. психічному вдосконаленні та емоційному збагаченні внутрішнього світу людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі, відповідальності;

5. розширення краєзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичної підготовки, поповненні знань з географії, біології, історії, етнографії і культури;

6. засвоєння теоретичних основ організації і проведення походів, розробки маршрутів, планування роботи туристських гуртків;

7. набуття спортивного досвіду для участі в походах і керівництва походами різного рівня складності, одержання спортивних розрядів і знань, підвищення майстерності та інструментальної підготовки.

До спортивно-оздоровчого туризму найчастіше відносять такі найпоширеніші види активного туризму: пішохідний, гірський, лижний, водний (сплав і гребля на плотах і човнах),велосипедний.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

З самої назви — «спортивно-оздоровчий туризм» — вип­ливає його оздоровчий аспект у поєднанні з активною фор­мою здійснення подорожі.

Що стосується його оздоровчої функції, то будь-яка рек­реаційна діяльність (у тому числі й туризм) спрямована на відновлення функцій організму. Тому до всіх видів і форм ту­ризму цілком застосоване визначення «оздоровчий». Різниця Між ними лише в тому, яким чином відбувається оздоровлен­ня. В даному випадку оздоровлення учасників здійснюється Через зміну виду діяльності, шляхом дозованих фізичних на­вантажень, за допомогою взаємодії з природним середови­щем на протязі всієї подорожі, загартування і адаптації до Незвичних умов, нормального, повноцінного харчування.

Организация и проведение спортивно-массовых мероприятий, походов ...

... требований комплекса ГТО по туризму, начальному обучению новичков туристским умениям и навыкам, организации и проведению слетов туристов, а также совместно с комсомольской и другими общественными организациями, к проведению мероприятий Всесоюзного похода. Работой туристской секции коллектива ...

Спортивна складова передбачає заняття туризмом з Метою вдосконалення загальної фізичної підготовки, покра­щення спеціальної технічної і методичної підготовки, прак­тичне застосування знань і навичок з тактики і техніки ту­ризму. Спортивний туризм, як і інші види спорту, дозволяє В ході виконання спортивних нормативів покращити спор­тивну підготовку учасників туристських походів, отримати спортивні розряди і спортивні звання.

Заняття туризмом займають особливе місце в системі фізичного виховання, тому що, в порівнянні з іншими вида­ми спорту, дають ширші можливості для оволодіння знан­нями, вміннями і навичками, необхідними в повсякденному житті кожної людини.

Специфічність спортивно-оздоровчого туризму позна­чається і на програмно-нормативному та організаційно-керівному його аспектах.

Здійснення спортивних туристських заходів регламен­туються нормативами і правилами, затвердженими керів­ними туристськими організаціями Держкомтуризму.

Туристська підготовка. Заняття спортивно-оздоров­чим туризмом вимагає певних теоретичних і технічних знань і умінь. Разом з тим заняття туризмом дає можли­вість виховувати і вдосконалювати певні особистісні якості людини.

Одна з найважливіших сторін підготовки туриста — тео­ретична підготовка. Як і в будь-якому виді спорту, вона охоплює широке коло питань, у тому числі проблеми на­вчання і тренування, контролю за навантаженнями, надан­ня невідкладної медичної допомоги, основи педагогіки, пси­хології, конфліктології тощо. Особливість теоретичної підготовки туристів полягає в тому, що вона тісно пов’язана з засвоєнням певного обсягу знань з географії, краєзнавст­ва, топографії.

Географічна підготовка включає такий обсяг знань з географії, який дозволяв би туристам розуміти суть природ­них явищ, спостерігати, досліджувати навколишнє середови­ще (чи його окремі компоненти) і використовувати отримані дані для розробки маршрутів і туристського освоєння тери­торії. Значення географічної підготовки визначається мірою зв’язку людини з оточуючим середовищем під час подорожі. Вирішення тактичних і технічних завдань походу, досягнення безпеки його учасників, здійснення необхідних спостережень і досліджень пов’язані з географічними особливостями кон­кретної території, їх вивчення вимагає залучення і аналізу ге­ографічного, краєзнавчого і картографічного матеріалу.

Особлива увага в географічній підготовці туристів приділяється вмінню здійснювати маршрутні спостереження,

фотографувати чи зарисовувати об’єкти, робити карто­графічну зйомку. Освоєння методів і навичок географічного спостереження є важливою формою теоретичної підготов­ки туристів.

Фізична підготовка. В туризмі, як і в інших видах спорту, досягнення високих результатів неможливе без постійного фізичного вдосконалення, що є основним зміс­том тренувань і, разом з тим, нерозривно пов’язана із Зміцненням і загальним підвищенням функціональних мож­ливостей організму.

Безпека в туристських походах

... з можливими небезпеками в горах є однією з головних умов безаварійності туристських походів у гірській ... до засобів безпеки руху висуваються на перший план і потребують ретельної підготовки від кожного ... Зриву може не трапитись, якщо керівник походу перед підйомом по крутому сніжнику або ... ковзає по траві, це утруднює підйом. Його ноги втомлюються, втрачають пружність, послаблюється самоконтроль. ...

Розрізняють загальну і спеціальну фізичну підготовку. Засобами загальної фізичної підготовки досягаються різнобічний розвиток фізичних можливостей і зміцнення Здоров’я людини, розширення функціональних можливос­тей організму як основи працездатності і стимулювання процесів відновлення.

Спеціальна фізична підготовка — вид фізичного вихо­вання, обумовлений особливостями обраного виду туризму.

Заняття туризмом допомагає виробленню таких якос­тей, як витривалість, сила, спритність, швидкість.

Під час туристського походу доводиться долати значні відстані протягом тривалого часу із значним фізичним на­вантаженням, що варіюється відповідно до складності рельєфу, темпу руху, метеорологічних умов, ваги рюкзака. Тому, запас міцності і особиста безпека туриста значною Мірою залежать від його фізичної підготовки. При цьому фізичне навантаження характеризується такими парамет­рами: інтенсивність і тривалість, величина інтервалу між Періодами відпочинку.

Спеціальна витривалість — це здатність витримувати ба­гаторазове повторення навантажень без зниження її якості.

При пересуванні з вантажем заданим маршрутом, по доланні технічно складних ділянок м’язи ніг, рук, тулуба за­знають значного навантаження протягом тривалого часу. Заняття туризмом забезпечує силову підготовку, оптималь­ний розвиток усіх груп м’язів, сприяє утворенню міцного «м’язового корсета», зміцнює дихальну мускулатуру.

Вироблення спритності складається із здатності освою­вати нові рухові дії і вміння перебудовувати рухову діяльність

відповідно до зміни обстановки на маршруті. Туризм дозво­ляє значно вдосконалити основні параметри спритності — ко­ординацію рухів, швидкість і точність їх виконання.

Максимальний оздоровчий ефект від тренувань, спря­мованих на вдосконалення фізичної підготовки, може бути досягнутий, за умови, що характер і міра фізичного наван­таження відповідатиме стану здоров’я, віковим та індивіду­альним особливостям туриста. Фізична підготовка повинна базуватись на принципах різнобічності, систематичності, послідовності, безперервності, циклічності, спеціалізації.

Якими б не були мета і завдання походу, головною умо­вою завжди є безпека його учасників, яка досягається вирішенням комплексу спортивно-технічних питань.

Спортивно-технічні вимоги, що обумовлюють без­печність подолання маршруту, визначаються характером і особливостями природних перешкод, їх технічною складністю, яка диктує технічні елементи, прийоми і засоби, наявні в арсеналі учасників походу; оптимальною кількістю перешкод певної категорії складності, які в комплексі визна­чають категорію складності всього маршруту; тривалістю походу і довжиною нитки маршруту, що залежить від гео­графічних особливостей конкретної території і наявності природних перешкод; розробленістю комплексу фізичних навантажень для успішного подолання маршруту; вмінням орієнтуватися в різних умовах на будь-якій території.

Виховна роль туризму. Спортивно-оздоровчий ту­ризм є своєрідною школою виховання і гармонійного роз­витку особистості. Провідне місце тут належить трудовому вихованню, яке полягає в оволодінні вміннями і навичками самообслуговування і суспільно-корисної праці. Учасники ту­ристського походу забезпечують автономну життє­діяльність групи на весь період подорожі. Кожний учасник повинен уміти орієнтуватись на місцевості, долати пере­шкоди, влаштовувати табір, готувати їжу, ремонтувати спо­рядження і одяг, надавати першу медичну допомогу тощо. Все це дозволяє туристам не лише засвоїти елементарні навички побутової праці, а й вчить підтримувати свідому дисципліну, виробляє організованість, погодженість дій у спільній роботі.

Проблемы и перспективы развития горнолыжного курорта красная поляна

... президента. И теперь на Красную Поляну ездят не только для отдыха, но и для того чтобы оценить перспективы вложения инвестиционных средств и присмотреться к объектам вложения. О популярности горнолыжного курорта Красная Поляна говорит и прошлогодний ...

Одна з важливих виховних і розвиваючих функцій ту­ризму — формування всебічно розвиненої гармонійної осо­бистості, свідомого громадянина, що поєднує в собі духов­не багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Важливо й те, що в туристських подорожах народжу­ються почуття колективізму, любов до природи, розши­рюється кругозір учасників. Загальна мета в поході зближує Людей різного віку, сприяє новим знайомствам, встанов­ленню дружніх стосунків. Такі походи є також джерелом по-Іитивних емоцій.

Кожний подоланий кілометр шляху зміцнює впев­неність у своїх силах, приносить велике моральне задово­лення.

Туризм, як ніякий інший вид спортивної діяльності, Сприяє розумінню прекрасного в природі і в людях, напов­нює життя духовним змістом, робить його красивим, допо­магає краще пізнати навколишній світ. У цьому вияв­ляється естетична функція туризму.

Під час тренувань і в похідних умовах виховуються вольові якості людини: сміливість, рішучість, терпіння, напо­легливість, ініціативність, дисциплінованість. Комплекс цих Якостей складає найважливішу рису «спортивного характеру волю до перемоги в туристських змаганнях, прагнення пройти до кінця запланований маршрут. Це досягається здатністю до граничної мобілізації сил, максимальною зосередженістю екстремальних умовах, впевненістю в перемозі, психологічною стійкістю, вмінням швидко приймати рішення.

У створенні позитивного психологічного клімату в ту­ристській групі активна роль належить керівникові походу (Інструктору, тренеру), за умови підтримки його всіма учас­никами. Найбільш важливими психологічними факторами в такому колективі є емоційна стабільність, цілеспрямованість, оптимістична реакція на труднощі, взаємодопомо­га, авторитет керівника.

Організаційні форми туристських заходів. За формою проведення туристських заходів і характером їх Організації спортивно-оздоровчий туризм поділяють на ор­ганізований — плановий і самодіяльний (клубно-секційний) -І неорганізований — аматорський («дикий»).

Плановий туризм передбачає організацію і проведення походів і подорожей туристськими установами, ор­ганізаціями і підприємствами різних форм власності (тур-фірмами, турбазами, туристськими таборами і т. ін.) пере­важно за туристичними путівками. Вони здійснюються за розробленими, вивченими, описаними, а іноді й про-маркірованими маршрутами під керівництвом інструкторів, що мають достатній досвід і добре знайомі ,з місцевістю. Весь маршрут, як правило, проходить через туристські ба­зи, або притулки, учасники походу забезпечуються ночівлею, харчуванням, послугами екскурсоводів, культур­ним і медичним обслуговуванням, на окремих ділянках -транспортом, і т. ін. Багато туристів-початківців здійснюють свої перші далекі подорожі саме за такими маршрутами, що пролягають через наймальовничіші куточки, включають пам’ятки старовини, цікаві архітектурні споруди, літератур­но-меморіальні та історичні місця. В більшості своїй ці мар­шрути нескладні і не вимагають спеціальної туристської підготовки.

Історія розвитку туризму в Україні. Види, форми, класифікація туризму

... внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, ... так і на колективній основі. Вони домовилися продовжувати співробітництво в галузі туризму на двосторонній і багатосторонній ...

Самодіяльні туристські походи і подорожі організують і проводять ради з питань туризму, спортивні товариства, ту­ристські і спортивні клуби, туристські секції підприємств, ус­танов, навчальних закладів, оздоровчі туристсько-спор­тивні табори, дитячі екскурсійно-туристські станції, школи, окремі групи туристів тощо.

Самодіяльні туристи самі добирають склад групи, оби­рають район подорожі і розробляють маршрут, забезпечу­ють себе необхідним спорядженням, продуктами харчуван­ня, а на маршруті організовують екскурсії, переходи і ночівлі. Маршрути самодіяльних походів затверджуються маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження їх контролюється відповідними установами (контрольно-рятівними службами і загонами).

Особливість неорганізованих — аматорських (так зва­них «диких», «під чорним прапором» і т. ін.) — походів — у то­му, що туристи самі обирають район подорожі, часто не ма­ють чітко розробленого плану і програми походу, поклада­ються на свої власні сили і сприятливі умови. Здебільшого такі групи складаються з друзів і знайомих, сімей, окремих

груп туристів, що подорожують без якихось спортивних цілей. Головною метою неорганізованих подорожей є ак­тивний відпочинок під час літніх відпусток або канікул.

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

3.1 Пішохідний туризм

Пішохідні туристські походи можна проводити в усіх регіонах України. Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки з березня до листопада, а за сприятливих умов упродовж всього року. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності пішохідних маршрутів. Тому у більшості регіонів України можливо здійснювати походи лише до І категорії складності включно, а походи ІІ та ІІІ категорії складності — тільки в Карпатах і Кримських горах.

Отже, Карпати та Крим є головними районами проведення пішохідних походів. Різноманітність тут природних перешкод дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення походів у цих районах теж широкий — з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов — і взимку.

Карпати поєднують у собі красоти гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовольнити смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до ІІ категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами. Найцікавіші маршрути у Карпатах йдуть хребтами Чорногори, Горган і Свідовця. Плануючи походи Карпатами варто пам’ятати, що тут є території, відведені під природоохоронні об’єкти (Карпатський біосферний заповідник, природні національні парки, заказники та ін.), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних установах і дотримуватись певних правил поведінки. Гірський Крим — це ліси та гори, печери та грандіозні скелі, неповторні каньйони та мальовничі водоспади. Це природний музей, де на невеликій площі знаходяться різноманітні ландшафти та унікальні пам’ятки природи. При підготовці до походу в горах Криму також слід пам’ятати, що тут зосереджено близько 120

Сучасний стан та перспективи розвитку спортивного туризму в Україні

... можливості, свою соціальну і економічну значущість, спортивний туризм в Україні розвинутий недостатньо. Труднощі, з яким зіткнувся в своєму розвитку спортивний туризм, в першу чергу, повязані з економічними проблемами ... і у міжнародному туризмі мета та категорія учасників можуть бути різноманітними. Виділяють туризм у вихідні дні - приміський (місцевий); щорічний в період відпусток і канікул (рис. ...

природоохоронних об’єктів з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник, заповідник Мис Мартьян, заказники Великий Каньйон Криму, Хапхальський та ін. Район цей у цілому невеликий і тому його туристське навантаження регулюється, ночівлі дозволяються тільки на спеціально обладнаних туристських притулках і стоянках. Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на близькість населених пунктів потрібно враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті, полонині чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації, коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла.

Приклади пішохідних маршрутів іі-ііі категорії складності у карпатах і кримських горах

Крим

ІІ категорія складності: м. Бахчисарай — т/с Баштанівка — т/с Мангуп — т/с Багата Ущелина — т/с Кокозька — т/с Бойко (по дну Великого Каньйону Криму) — т/с Богатир — т/с Високе — т/с Научний — т/с Сарман — г. Голий Шпиль — т/с Борсуча Поляна — печ. Мармурова — г. Еклізі-Бурун — т/с Ат-Чокрак — т/с Букова Поляна — пер. Ангарський.

ІІІ категорія складності: а/з Поляна Казок (м. Ялта) — вдсп Учун-Су — Таракташською стежкою до т/с Ай-Петрі — т/с Чайний Будиночок — через г. Орлиний Заліт до т/с Кокотка — по дну Великого Каньйону Криму до т/с Бойка — т/с Богатир — т/с Високе — т/с Научний — т/с Сарафан — через г. Голий Шпиль та т/с Борсуча Поляна до печ. Мармурова — г. Еклізі-Бурун — т/с Ат-Чокрак — т/ с Букова Поляна — пер. Ангарський — т/с Поляна Ман — г. Пд. Демерджі — т/с Нижня Джура — вдсп Джур-Джур — т/с Ай-Алексій — т/с Чігінітра — пер. Великі Ворота — пер. Малі Ворота — пер. Вузькі Ворота — пер. Каллістон — т/с Нижній Кокасан — по дну Кучук-Карасинського каньйону до т/с Поворотне — т/с Ворон — т/с Маски — т/с Карагач — м. Судак.

Карпати

ІІ категорія складності: м. Яремче — пер. Прислоп — г. Довбушанка — с. Бистриця — пер. Легіонів — г. Братківська — пер. Окола — г. Татаруха — г. Трояска — г. Стіг — г. Близниця — г. Стара — с. Кваси — г. Мениул — г. Петрос — г. Говерла — г. Бребенескул — г. Піп Іван — смт Верховина.

ІІІ категорія складності: м. Рахів — г. Піп Іван — г. Стіг — г. Чорна Гора — г. Говерла — г. Кукуль — пер. Яблуницький — г. Довга — г. Братківська — пер. Легіонів — г. Сивуля — г. Попадя — пер. Торунський — г. Чорна Ріпа — т/с Беркут.

Крім того, територією Карпат і Криму, а також інших регіонів України можна розробити сотні пішохідних некатегорійних маршрутів.

3.2 Водний туризм

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних плавзасобах різних класів. Річок з довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) — 14.

Через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи — ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону.

До першої групи належать річки Придніпровської та Поліської низовин і Полтавської рівнини. Це такі ріки як Дніпро з його правою притокою Прип’ять (яка, у свою чергу приймає праві притоки — Стир, Сто хід та ін.) та лівими притоками -Десна з Сеймом й Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. На цих річках можливе проведення водних походів до І категорії складності.

Їх проходження доступне для туристів-початківців, а маршрути ними рекомендовані для самостійної розробки. Для більшості перерахованих річок рекомендується u1089 сплав на байдарках, хоча не включається і сплав на надувних човнах і розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплаву — з березня до листопада включно.

Друга група — річки височин. До них віднесено річки, що протікають у межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин. Це праві притоки Прип’яті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра — р. Рось, річки басейну Південного Буга у т. ч. Бужок, Гірський та Гнилий Тікичі, Синюха, а також верхів’я річки Дністер та її ліві притоки — Збруч, Смотрич, Жванець, Іванчик та ін.

Річки цієї групи дають можливість проводити водні походи до ІІ-ІІІ категорії складності. Найскладнішими тут є пороги Південного Бугу в його нижній частині, такі як Червоні Ворота (Нижній Мигійський) нижче с. Мигія та Гард біля м. Вознесенськ.

Рекомендований період сплаву — з березня до листопада включно.

Проходження маршрутів на цих річках дає туристам добру базову технічну та тактичну підготовку для подальшого зростання спортивної майстерності. На цих же річках можливе проведення навчально-тренувальних заходів і змагань. Так, на Південному Бузі щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса ІІ-ІІІ категорії складності), та на Мигійському порозі (траса ІІІ категорії складності).

Нарешті до третьої групи належать гірські річки Карпатського регіону. Це добре освоєні туристами річки басейну Дністра: Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий, а також Тиса та її притоки в Закарпатті. До них останнім часом додано низку малих річок: притоків Черемошу, таких як Пробійна, Бистрець; притоки р. Стрий; верхів’я р. Прут. Це стало можливим у результаті розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках.

Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. У залежності від сезону та виду суден маршрути на карпатських річках класифікуються до IV категорії складності u1079 з елементами V категорії.

Маршрути карпатськими річками можна рекомендувати тільки групам, що мають досвід походів не нижче ІІІ категорії складності порожистими річками. Проходження таких перешкод як Ямницький пролом або поріг Прикарпатський на Пруті можна рекомендувати лише туристам з досвідом участі у водних походах IV категорії складності.

Найпопулярніші категорійні водні маршрути України:

Річки височин

Басейн р. Дніпро

р. Рось (ІІ к. с.): м. Біла Церква — м. Богуслав — м. Корсунь-Шевченківський.

Басейн р. Південний Буг

р. П. Буг (ІІ к. с.): смт Меджибіж — смт Тиврів; смт Гнівань — м. Гайворон.рр. Гірський Тікич і Синюха (ІІ к. с.): с. Бузівка — смт Буки — м. Первомайськ.

Басейн р. Прип’ять

р. Случ (ІІ к. с.): смт Мирополь — смт Баранівка — с. Гульськ — м. Новоград Волинський — смт Городниця.

Басейн р. Дністер

р. Смотрич (ІІ к. с.): смт Городок — м. Кам’янець-Подільский — м. Ново-дністровськ.

р. Стрий (ІІ к. с. з елементами ІІІ к. с. у міжсезоння): м. Турка -м. Жидачів.

р. Збруч (ІІ к. с.): м. Підволочиськ — м. Гусятин — м. Кам’янець-Подільский — м. Новодністровськ.

Річки Карпатського регіону

ІІ категорія складності

рр. Чорна Тиса та Тиса: смт Ясиня — м. Рахів — смт Солотвино.

рр. Біла Тиса та Тиса: смт Богдан — м. Рахів — смт Солотвино.

рр. Черемош — Чорний Черемош і Прут: с. Красник — м. Вижниця- м. Чернівці.

рр. Білий Черемош, Черемош і Прут: гребля Маріен — с. Устеріки- м. Вижниця — м. Чернівці.

ІІІ категорія складності

рр. Чорний Черемош, Черемошщ і Прут: с. Буркут — с. Устеріки -м. Вижниця — м. Чернівці.

р. Прут: смт Ворохта — м. Яремче — м. Чернівці (з обносом порогу

Прикарпатського і далі до мосту у м. Яремче).

IV категорія складності

р. Прут: смт Ворохта — м. Яремче — м. Чернівці (ускладнений з елементами V к. с. без проходження водоспаду Пробій).

3.3 Велосипедний туризм

Велосипедний туризм має свої переваги у порівнянні з іншими видами туризму. Велосипед дає мандрівнику можливість із досить значною швидкістю долати великі відстані, ознайомитись під час короткого велопоходу з цілим регіоном відвідати цікаві об’єкти, розташовані один від одного на значній відстані. Ще одна суттєва перевага перед іншими видами туризму — велотуристу не потрібно переносити рюкзак в декілька десятків кілометрів на власній спині -це робить його двоколісний помічник.

Проте велосипед ставить деякі специфічні вимоги до учасників подорожі. Кожен велотурист має володіти технікою їзди на велосипеді з вантажем не тільки шосейними дорогами, а й стежками та бездоріжжям. Обов’язковою умовою є знання Правил дорожнього руху, що є запорукою безаварійного проведення велопоходу. Кожен велотурист має знати матеріальну частину велосипеда та вміти робити дрібний ремонт у польових умовах. Неабиякими щедротами обдарує велосипед у туристичному поході. Кожна подорож залишить помітний слід у житті велотуриста, оскільки є незабутньою подією, насиченою новими знаннями про невідомі краї та свої можливості. У далекій дорозі не минути екстремальних ситуацій і непередбачених труднощів, в подоланні яких велотурист складає важливий життєвий іспит — на витривалість, мужність, силу волі та фізичне загартування. Велосипедні походи є захоплюючим видом активного відпочинку, що дарує багато чого несподіваного, а інколи досі небаченого, оригінального, виняткового. Для велосипедних походів І та ІІ категорії складності придатні території всіх областей України. Основна частина походів більш високих категорій складності здійснюється в гірських районах Карпат і Криму (до V к. с. включно).

Для походів ІІ-V категорії складності у Карпатських і Кримських горах характерні важко прохідні ділянки грунтових польових і лісових доріг та стежок, круті гірські дороги, перевали, затяжні підйоми та спуски, броди та інші u1087 природні перешкоди, а також незручне для велосипеда покриття доріг (бруківка, крупний щебінь тощо).

Одночасно ці райони мають густу мережу автомобільних шляхів і населених пунктів.

Приклади класифікованих велосипедних походів ііі-v категорії складності (переважно у карпатах і криму)

Карпати

ІІІ категорія складності: м. Львів — м. Самбір — пер. Ужокський — смт Перечин — смт Поляна — пер. Уклін — смт Воловець — смт Майдан — оз. Синевір — смт Колочава — пер. Прислоп — смт Усть-Чорна — смт Великий Бичків — м. Рахів — смт Ясиня — пер. Яблуницький — м. Яремче — м. Івано-Франківськ.

IV категорія складності: м. Ужгород — с. Ужок — с. Підполоззя — пер. Воловецький — смт Воловець — пер. Гукливий — смт Міжгір’я — пер. Синевирський — оз Синевир — смт Колочава — пер. Прислоп — смт Усть-Чорна — с. Калини — с. Водиця — пер. Тювшак — смт Кобилецька Поляна — пер. Кобила — пер. Камінь Клевка — м. Рахів — смт Ясиня — м. Чернівці.

V категорія складності: м. Яремче — пер. Яблуницький — м. Рахів — пер. Камінь Клевка — пер. Кобила — смт Кобилецька Поляна — пер. Козьмин — пер. Тювшак — с. Водиця — пер. Калини — смт Дубове — с. Драгове — м. Хуст — пер. Копань — м. Іршава — с. Довге — пер. Боржава — смт Поляна — смт Жденієво — пер. Сантор — пер. Ужокський — с. Кострине — с. Люта — с. Чорноголова — с. Вільшанки — с. Тур’ї Ремети — м. Ужгород — м. Мукачеве — м. Свалява — смт Воловець — пер. Верецький — г. Яворник — пер. Бескид — с. Верхній Студенний — с. Прислоп — с. Торунь — пер. Озерянський — оз. Синевир — с. Синевир — пер. Прислоп — смт Усть Чорна — полонина Шаса — г. Унгаряска — г. Драгобрат — смт Ясиня — ур. Козьменщик — сідловина Говерла-Петрос — г. Говерла — смт Ворохта — смт Верховина — с. Усть-Путила — пер. Нимчич — м. Вижниця — м. Косів — м. Коломия.

Крим

ІІІ категорія складності: м. Сімферополь — м. Бахчисарай — Айпетрінська Яйла — м. Ялта — м. Алушта — м. Судак — м. Феодосія — с. Леніно — с. Мисове — м. Керч — м. Сімферополь.

IV категорія складності: м. Генічеськ — коса Арабатська Стрілка — п-в Казантип — м. Феодосія — пер. Синорський — м. Судак — с. Лісове — р. Ескі-Юрт — пер. Маски — пер. Шелен — с. Поворотне — м. Білогірськ — с. Межегір’я — Карабі Яйла — плато Тирке — г. Північна Демерджі — пер. Ангарський — м. Алушта — м. Ялта — пер. Ай-Петрі — с. Голубинка — пер. Бечку — с. Орлине — пер. Байдарські Ворота — с. Оползневе — м. Ялта — пер. Нікітський — пер. Чучельський — м. Алушта — с. Привітне — пер. Алікотбогах — т/с Нижній Кокасан — м. Білогірськ — м. Сімферополь.

V категорія складності: м. Бахчисарай — Чуфут-Кале — с. Баштанівка — с. Новоульянівка — с. Тернівка — с. Рідне — с. Широке — с. Орлине — пер. Байдарські Ворота — с. Роднікове — с. Передове — пер. Бечку — с. Соколине — Айпетрінська Яйла — пер. Нікітський — г. Роман-Кош — м. Алушта — с. Генеральське — плато Карабі-Яйла — м. Білогірськ — с. Привітне — пер. Маски — м. Судак — Коктебель — с. Ізюминка — смт Орджонікідзе — м. Щолкіне — коса Арабатська Стрілка — п-в Тарханкут — м. Євпаторія.

3.4 Спелеологічний туризм (спелеотуризм)

Спелеотуризм розвивається в Україні протягом багатьох десятиліть і у своєму розвитку тісно пов’язаний з карстологією та спелеологією, пошуком і дослідженням печер. Наша країна надзвичайно багата на печери. Понад 1100 печер різного типу від невеликих до гігантських за розмірами відомі нині в Україні.

На теренах України виділено 4 основних райони проведення спелеопоходів: Поділля, Буковина, Причорномор’я та Крим. У перших трьох районах переважають u1087 печери горизонтального типу різних категорій складності, а в Криму — вертикальні, а також комбіновані. Печери Поділля — це нескінченні підземні лабіринти. Саме тут у неогенових гіпсах розташовані друга у світі за довжиною печера «Оптимістична» (понад 220 км), гігантський лабіринт печери «Озерної» (107 км), спортивна печера «Млинки» (19,1 км), печера-музей «Кришталева» та ін.

В юрських вапняках Кримських гірських масивів Карабі-Яйла, Довгоруківська Яйла, Чатир-Даг, Ай-Петрінська Яйла, Карадагський ліс карстовими водами створені провалля у сотні метрів глибиною з підземними залами, річками, озерами та сифонами. На Карабі-Яйлі цікаві комбіновані печери «Солдатська» (глибина 508 м, довжина 2100 м), «Нахімівська» (глибина 338 м, довжина 440 м), а також вертикальні печери «Дружба» (глибина 270 м) та «Молодіжна (глибина 260 м).

На Довгоруківській Яйлі найвідомішою є унікальна пам’ятка природи багатоярусна печера Кизил-Коба (довжина 13850 м).

Чатир-Даг — чудовий навчальний полігон, де є можливість оволодівати різною спелеологічною технікою. Різноманітними маршрутами відома вапнякова печера «Бездонний Колодязь» (глибина 195 м, довжина 410 м).

Печера «Хід Конем» цікава своїми просторими глибокими колодязями та вузькими складними переходами між прямовисними схилами (глибина 213 м).

Надзвичайно привабливими екскурсійними об’єктами є печери «Мармурова» та Еміне Баїр Хосар.

На Ай-Петрінській Яйлі та Карадагському Лісі найзначнішими є вертикальні печери «Каскадна» (глибина 1500 м, довжина 630 м) та Удовиченка (глибина 196 м, довжина 250 м).

Пошук і дослідження печер триває й нині. Найцікавіші зі спортивної точки зору печери мають класифіковані туристські спортивні маршрути й увійшли до переліку класифікованих печер України. На сьогодні в Україні класифіковано 157 печер від І до IV категорії складності.

Спелеотуризм — технічно складний вид туризму. Його складність полягає у проходженні непростих за рельєфом маршрутів в умовах відсутності природного світла, високої відносної вологості та невисокої температури повітря. Все це вимагає від спелеотуриста ретельної підготовки до походу, а також сили, витривалості, спритності, вправності у використанні засобів життєзабезпечення під землею та засобів страхування, стійких навичок у подоланні відповідних природних перешкод.

Перелік класифікованих маршрутів спелеопоходів

Поділля та Буковина

І категорія складності: «Вертеба», «Млинки», «Кришталева», «Ювілейна» (Тернопільська обл.).

ІІ категорія складності: «Оптимістична» (Тернопільська обл.), «Попелюшка» (Чернівецька обл.).

ІІІ категорія складності: «Озерна» (Блакитні озера).

Крим

І категорія складності: «Кримська», Пастухова, Курюч-Агач, «Тисова», «Жива», «Миру» (Карабі-Яйла), Гугерджин, Учунжу-Хосар, «Триповерхова», «Трьохглазка», «Комсомольська» (Чатир-Даг), «Дружба» (Ай-Петринська Яйла).

ІІ категорія складності: Кара-Мурза, «Профспілкова», «Молодіжна», «Дружба» (Карабі-Яйла), «Бичача», «Дубова», «Азимутальна», Еміне-Баїр-Коба (Чатир-Даг).

ІІІ категорія складності: «Каскадна» (Ай-Петринська Яйла).

IV категорія складності: «Солдатська» (Карабі-Яйла), Кизил-Коба (Довгоруківська Яйла).

ЛІТЕРАТУРА

1.Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

2.Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

3.Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.3.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

4.Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

5.Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

6.Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

7.Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб. наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00