Розвиток туризму в Швейцарії, Курсова робота

Швейцарія — держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. кв. км. На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону — 334 км.), на заході — з Францією (довжина кордону — 573 км.), на півдні — з Італією (довжина кордону — 740 км.), на сході — з Австрією (довжина кордону 164 км.) і Ліхтенштейном (довжина кордону — 41 км.).

Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний — італійськими Альпами і Женевським озером [21, 254].

23 стр., 11045 слов

Екстремальний та пригодницький туризм Карпатського регіону

... тій чи іншій мірі повязаний з ризиком. Останнім часом активно розвивається пригодницький туризм - вид туризму, який обєднує всі подорожі, пов'язані з активними способами пересування та ... Шляхи організації та перспективи розвитку екстремальних видів туризму в Карпатському регіоні Висновки Список використаної літератури Вступ Екстремальний туризм - різновид туризму, який пов язаний із певним ступенем ...

У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами і впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір’ї — помірно теплий, в горах — холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найжаркіший місяць — липень, найхолодніший — січень.

Найвищі вершини Альп покриті вічними снігами. Снігова лінія піднімається до 2700 м. на західних схилах і до 3200 м. на східних. Взимку температура опускається нижче 0° С на всій території країни, за винятком північного берега Женевського озера та берегів озер Лугано й Лаго-Маджоре, частина яких належить Італії. Клімат там такий же м’який, як у Північній Італії, оскільки гори захищають від вторгнення холодних північних вітрів. У січні-лютому в умовах переважання високого тиску над Альпами встановлюється ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовим спортом. Південні схили в цей час отримують багато сонячного тепла.

У Швейцарії часто бувають різкі сильні вітри, що супроводжуються дощами й снігопадами. Навесні, влітку і восени переважають фени — теплі сухі вітри, що дмуть зі сходу і південного сходу. Середня річна кількість опадів у Базелі (277 м. над рівнем моря) — 810 мм., у Лозанні (375 м.), на північному березі Женевського озера — 1040 мм., а в Давосі (1580 м.), на південному сході країни — 970 мм.

На території Швейцарії розрізняють три природних райони: гірський масив Юра на північному заході, Швейцарське плато (плоскогір’я) у центрі та Альпи на південному сході. Понад 70% території країни належить до двох гірських систем, Альп і Юри, розділених горбистим Швейцарським плоскогір’ям з численними тектонічними озерами. Максимальна висота — вершина Дюфур (4634 м.).

Гори Юра, що розділяють Швейцарію і Францію, простягаються від Женеви до Базеля і Шаффхаузена. У них чергуються гірські складки з переважанням вапняків. Швейцарське плато утворилося на місці прогину між Юрою та Альпами. Поверхня плоскогір’я горбиста, в широких долинах розвинуте землеробство, міжріччя покриті лісами. Тут зосереджена більша частина населення країни. Майже всю південну половину Швейцарії займають Альпи. Ці високі, нерівні, вкриті снігом гори розчленовані глибокими ущелинами. У гребеневій зоні — фірнові поля (зернистий лід, що складається з пов’язаних між собою крижинок) і льодовики (10% території країни).

Район рідко населений. Альпи є основним джерелом доходу, оскільки мальовнича природа високогір’я приваблює багато туристів і альпіністів. Найвищі вершини (крім Дюфуру в масиві Монте-Роза на кордоні з Італією) — Дом (4545 м.), Вайсгорн (4505 м.), Матергорн (4477 м.), Гран-Комбен (4314 м.), Фінстераргорн (4274 м.) і Юнгфрау (4158 м.) [21, 275].

Корисні копалини практично відсутні. Є лише невеликі запаси вугілля, поклади залізних руд і дрібні родовища графіту, тальку та асфальту. Видобуток кам’яної солі, що ведеться в верхів’ях Рони і по Рейну біля кордону з Німеччиною, покриває потреби країни. Є сировина для будівельної промисловості: пісок, глина, камінь. 11,5% енергії вироблено за допомогою водної енергії. 55% споживання електроенергії за рахунок гідроелектростанцій.

12 стр., 5665 слов

Сучасний стан та перспективи розвитку замкового туризму

... в курсовій роботі є замки. Мета дослідження полягає в аналізі сучасного стану та визначення перспектив розвитку замкового туризму в ... підкріплений творчими мотивами. Сучасний туризм став результатом ... Вивчити популярні країни замкового туризму в світі; 5. ... комплекси, розважальні заклади ресторанного сектору туризму у ... розваг, зв'язаний із багатовіковою традицією. У своїх різних формах і проявах туризм ...

Ґрунти Швейцарії не відрізняються родючістю. Для обробки придатні лише бурі лісові ґрунти Швейцарського плоскогір’я і нижніх частин схилів гір. На гірських схилах нерідкі обвали і зсуви, що зносять ґрунтовий шар або оброблювані землі.

Швейцарія славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600. Наймальовничіші з них розташовані по краях Швейцарського плато — Женевське, Тунське на півдні, Фірвальдштетське, Цюріхське на сході, Невшательське і Більське на півночі. Більшість цих озер має льодовикове походження, вони відрізняються витягнутою формою і великими глибинами. Велика частина Швейцарії зрошується Рейном (375 км. у межах країни).

Південно-західні райони відносяться до водозбірного басейну Рони, південні — до басейну Тічино і південно-східні — до басейну річки Інн (притоки Дунаю).

Ріки Швейцарії не мають судноплавного значення. На Рейні судноплавство підтримується тільки до Базеля.

Ліси Швейцарії займають близько однієї четвертої території країни. На Швейцарському плоскогір’ї знаходяться масиви широколистих лісів (з дуба, бука, ясена, в’яза, клена, липи).

На південному схилі Альп росте каштан. На висоті понад 2000 м. переважають хвойні ліси з ялини, ялиці, сосни і модрини. В долинах — зарості вільхи. Вище (до 2800 м.) розташовані субальпійські та альпійські луки, де навесні розцвітають крокуси і нарциси, влітку — рододендрони, ломикамені, едельвейси.

У горах із ссавців зустрічаються сарна, куниця, заєць-біляк, альпійський бабак, кам’яний козел, лисиця; із птахів — беркут, глухар, дрізд, серпокрилець, сніжна куріпка, на берегах рік та озер — мартини; у їхніх водах — форель, голець, сиг, харіус та інша риба. Фауна і природні ландшафти охороняються у Швейцарському національному парку Енгадин і в лісових масивах Алеч і Дерборанс [21, 297].

Отже, як засвідчило авторське дослідження, Швейцарія має багаті природні рекреаційні ресурси. Вдале географічне розташування, помірний клімат з вираженими відмінностями, три природних райони: гірський масив Юра, Швейцарське плато та гори Альпи, озера та річки є підґрунтям для розвитку туризму в країні.

1.2 Історико-культурні ресурси

Швейцарія — класична туристична країна, де на невeликiй території зосередженi краси природи та видатнi творiння рук людських. Країна “поділена” на 15 туристичних зон, кожна з яких цiкава i приваблива по-своєму.

Завдяки тому, що Швейцарія — гірська країна, з будь-якого міста можливо швидко дістатися в Альпи. Величезна різноманітність вражень на невеликій території — найкраща характеристика міст Швейцарії.

У країні безліч маленьких міст з неповторним колоритом, такі як Біль — “столиця годинників” з двома офіційними мовами, відомий Золотурн — місто з будівлями в стилі бароко та безліччю пам’ятників культури, Кур — найстаріше місто Швейцарії (2500 р. до н. е.), Дисентис з цікавим бенедиктинським чоловічим монастирем та музеєм (VIII ст.), в Мюстері — бенедиктинський жіночий монастир (VIII ст., що охороняється ЮНЕСКО пам’ятник культури), Гуарда і Шплюген — це типові альпійські села з великою кількістю красивих шале, батьківщина Ле Корбюзье — Ла-Шо-де-Фон з його Міжнародним музеєм наручних годинників, Афолтерн та Емменталь, де проводяться відомі виставки сироваріння або Ромон з його швейцарським музеєм розпису скла. Кожне таке містечко володіє неповторним зачаруванням і цілком заслуговує на окрему увагу.

Також цінними пам’ятками культури у Швейцарії є музеї. Там їх чимала кількість — від музеїв годинників до музеїв, пов’язаних з історією Червоного Хреста чи Олімпійського руху.

Одним з таких музеїв є Музей Мистецтва і Історії в Женеві — єдиний в Швейцарії енциклопедичним музей. У ньому виставлені предмети і твори західної культури від давнини до наших днів. Виставкові зали розділені на три сектори: археологія, витончене мистецтво та прикладне мистецтво [7, 537].

Ще одним визначним місцем у Швейцарії є Музей Мистецтва і Історії — один з найважливіших музеїв мистецтв у Європі, присвячений головним чином ЧЙЧ ст. і ЧЧ ст. Музей був заснований у вікторіанську епоху і реконструйований в 1976 р. Колекція робіт у стилі модерн включає роботи таких великих майстрів як Боннар, Шлюб, Шагал, Маріні, Мондріан, Пікассо.

До визначних історичних пам’яток Швейцарії варто віднести ще Швейцарський Національний Музей, який пропонує огляд культури та історії народу Швейцарії. Його колекція містить вироби зі скла ЧVI ст. з монастиря Tanikon і фрески з церкви Mustair. Також у музеї представлений римський одяг, середньовічні столові прилади, чаші для пиття XIV ст., фарфор XVII ст., меблі [16, 79].

Також вартий уваги туристів Олімпійський музей в Лозанні. Це виставковий майданчик Олімпійського руху з його постійними і пересувними експозиціями, унікальною колекцією предметів, що відносяться до Олімпіад, Олімпійським центром навчання, відео-бібліотекою, освітнім відділом, аудиторією, кімнатами для переговорів, рестораном і магазином сувенірів. З тераси відкривається вид на Альпи і Женевське озеро.

Цікавим для відвідувачів також буде Міжнародний музей Червоного хреста і Червоного півмісяця, що пропонує познайомитися з легендарним минулим Червоного хреста. Історія організації представлена з 1863 р. до нинішніх днів і відображена в документах, фотографіях, фільмах, слайд-шоу і панорамних виставках. Тут можна перенестися з полів битв у Європі на рівнини Африки і спостерігати роботу Червоного хреста в дії.

Серед усіх культурних місць Швейцарії варто виділити Часовий музей Бейеру, який представляє найбільшу значну колекцію антикварних наручних і кімнатних годинників і технічних інструментів. Тут можна побачити пісочний та сонячний годинники, велику колекцію швейцарських годинників. Кілька сотень експонатів знайомлять із широким спектром наукових та історичних годинників за період від року 1400 до нашого століття. Колекція постійно поповнюється, щоб відповідати швидкому та постійному технічному та дизайнерському розвитку годинникової справи [22, 295].

Тому, завдяки багатим історико-культурним ресурсам, Швейцарія є однією з тих країн, яка легко приваблює туристів. Розмаїття музеїв привертають увагу кожного, кому не байдужа історія та культура цієї країни.

1.3 Туристична інфраструктура

Туристична галузь Швейцарії на сьогодні є дуже розвиненою, тому Швейцарія має високорозвинену транспортну систему. Там пролягають найважливіші залізничні й автомобільні магістралі, що зв’язують Північну Європу з Південною. Загальна довжина залізниці понад 5 тис. км., всі електрифіковані; магістральних автодоріг 18,4 тис. км., канатних доріг — 58 км., підвісних — 754 км. Найважливіша автомагістраль країни Базель-Цюріх-Берн-Лозанна-Женева проходить через головні індустріальні райони і найбільші міста. Автошляхи розташовані як на плоскогір’ї, так і високо у горах [5, 88].

Гірським рельєфом країни пояснюється велика кількість зубчато-канатних і канатно-підвісних доріг. Завдяки їм велика кількість охочих може потрапити на ті вершини, які доступні тільки професійним альпіністам. Найбільш висока залізнична станція розташована на позначці майже 4 км. над рівнем моря [17, 37].

Хоча Швейцарія і не має виходу до моря, вона має в своєму розпорядженні морські торгові судна. Рейн, найбільша водна артерія, судноплавний в межах Швейцарії тільки на ділянці Базель-Рейнфельден довжиною 19 км. Введено в експлуатацію великий річковий порт у Базелі. У 1990-х роках його щорічний вантажообіг становив 9 млн. т. Важливе значення для перевезення промислових вантажів має також канал Рейн-Рона.

Крім судноплавання у Швейцарії є розвинена система міського транспорту, що включає поїзда, автобуси, теплоходи і фунікулери. Внутрішні перельоти не становлять великого інтересу для туристів, так як наземний транспорт чудово розвинений. Жовті поштові автобуси замінюють поїзда. Майже на кожному залізничному вокзалі можна взяти напрокат велосипед і повернути його теж можна на будь-якій станції, де є офіс з оренди велосипедів [15, 96].

Міжнародні аеропорти Цюріха, Женеви і Базеля приймають рейси з усього світу, в той час як аеропорти Лугано і Берна — тільки з Європи. Аеропорти Цюріха і Женеви мають термінали, спільні з терміналами залізниці.

В економіці Швейцарії велику роль грає обслуговування туристів, щороку в країні буває понад 7 млн. чоловік. Туристичний сезон тут триває майже цілий рік. Сфера обслуговування туристів — готелі, кемпінги, ресторани, кафе, служба провідників, навчання гірськолижному спорту, продаж сувенірів та інше — дає країні великі доходи [6, 69; 10, 246].

Тому, так, як цей бізнес вельми прибутковий та вигідний для такої туристичної країни як Швейцарія, там налічується значна кількість розкішних дорогих готелів. Ця обставина спонукала представників готельного бізнесу Швейцарії просувати на ринок насамперед найбільш дорогі і престижні готелі. До таких відносяться готелі мережі “The Leading Hotels of the World” або “Top International Hotels” (всього в об’єднанні “Top International Hotels” представлено 35 швейцарських готелів).

Вартість проживання в швейцарських готелях, що входять в “The Leading Hotels of the World” вельми висока. Проте туристи, не обтяжені великим достатком, завжди можуть знайти дешевий готель. Любителі “подорожей з рюкзаком” можуть розміститися в “Yourh hostel” всього за $ 10. Багато швейцарських готелі налічують більш ніж столітню історію: “Hotel des Bergues” (Женева) було відкрито в 1834 році, “Park Hotel” (Бергенсток) в 1873 році, “Grand Hotel Quellenhof” (Бад Рагац) в 1869 році, “Hotel Bellevue Palace” (Берн) у 1865 році. Ці годелі мають різний рівень якісті обслуговування та комфорту номерів (див. табл. 1) [11, 37].

Таблиця 1


Кількість Зірочок	Якість проживання	Коротке резюме
5 зірок (luxury)	Дуже висока	Всі номери обладнані ванною, кольоровим телевізором. Обслуговування в номерах здійснюється протягом 16 — 24 годин.
4 зірки (first class).	Висока	Всі номери обладнані ванною. Не менше 60% кімнат обладнані кольоровим телевізором.
3 зірки (good middle-class).	Гарне	Не менше 75% номерів обладнані ваннами.
2 зірки (comfortabl)	Прийнятне	Не менше 30% номерів обладнані ваннами.
1 зірка (simplex)	Прийнятне	“Добре прибрані” кімнати.

Тільки 37% швейцарських засобів розміщення входить в Swiss Hotel Association (SHA) — асоціацію, покликану сприяти розвитку готельного бізнесу, а також займатися класифікацією готелів. Потенційні клієнти готелів, що входять до SHA, можуть бути впевнені в високих стандартах [11, 64].

Таким чином, Швейцарія — багате індустріальне суспільство з високорозвиненою туристичною інфраструктурою. Це країна, яка має хороший рівень обслуговування туристів завдяки чималій кількості готелів, ресторанів та добре кваліфікованому персоналу.

Висновок до Розділу 1

Отже, завдяки багатим природним рекреаційним ресурсам, широкому спектру історико-культурної спадщини та хорошій туристичній інфраструктурі Швейцарія має великий потенціал для розвитку різних видів туризму. Вигідне географічне розташування, кліматичні умови, особливості рельєфу, наявність трьох природних районів обумовлюють можливості розвитку туристичної галузі Швейцарії. Країна має багаті історико-культурні ресурси, чим приваблює туристів. Міста цієї країни, наповнені колоритом та великим різноманіттям вражень, мають чималу кількість історичних та культурних пам’яток. Безліч музеїв відкриті для поціновувачів культури Швейцірії. У туристичній інфраструктурі помітне значне зростання сфери обслуговування, що перетворило економіку країни з переважно сільської в переважно міську. Це допомогло Швейцарії стати високорозвиненим індустріальним суспільством.

Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИЗМУ В ШВЕЙЦАРІЇ

2.1 Основні об’єкти туризму

Швейцарія славиться своїми гірськолижними курортами. Перебуваючи в самому центрі Альп, Швейцарія має більш ніж 140 гірничо-спортивних центрів. Всі курорти Швейцарії мають зручне сполучення з аеропортами Цюріха і Женеви. Усі вони є часто відвідуваними туристами та місцевими відпочивальниками.

Одним з таких є Сент-Моріц, суперсучасний курорт-мегаполіс, розташований на південному схилі Швейцарських Альп недалеко від Італії. Стійка погода, стабільний сніговий покрив, 1800 метрів над рівнем моря. Сент-Моріц, який часто називають “Вершиною світу”, є одним з відомих гірськолижних курортів. Легендарний і клімат курорту — в середньому 332 сонячних дня в році — швейцарський рекорд! Сент-Моріц відомий як місце проведення II (1928 р.) і V (1948 р.) зимових Олімпійських ігор. На території курорту функціонують мінеральні джерела, завдяки яким Санкт-Моріц відомий і як бальнеологічний курорт [18, 73].

Сент-Моріц славиться своїми екзотичними зимовими забавами: на льоду озера разом зі скіджорінгом (кінські перегони) щорічно проводяться турніри з таких виключно літніх видів спорту, як крикет, поло і гольф. Єдиний у своєму роді чемпіонат з гольфу на льоду — з червоними м’ячами, більш доречними на снігу, ніж традиційно білі, — живописне видовище [4,162].

Наступний популярний курорт знаходиться у двох селищах — Кранс і Монтана. Їх називають “селища-близнюки”, через те, що знаходяться одне біля одного — в центрі Альп. Цей курорт розташований на висоті 1500 м. над рівнем моря, в 180 км. від Женеви на сонячній терасі озера видно ліси із захоплюючою дух панорамою гори Маттерхорн. Кранс-Монтана — унікальний за своїми кліматичними умовами курорт, що дозволяє і взимку і влітку займатися гірськолижним спортом (льодовик Plaine-Morte), постійне місце проведення міжнародних чемпіонатів з гірських лиж. Курорт розташований на мальовничому високогірному плато серед сосен і озер, над долиною річки Рони. По місту курсує безкоштовний автобус, який підвозить лижників до підйомників [9, 74].

У Кранс-Монтані знаходиться одна з кращих дитячих гірськолижних шкіл, в якій швидко навчитися кататися на гірських лижах можуть навіть найменші. У Кранс-Монтані вас чекає сучасна туристична інфраструктура: 2 шестимісних крісельних підйомника, 5 автостоянок біля підйомників, спортивний центр, конгрес-хол. У комфортабельному п’ятизірковому готелі “Амбассадор” знаходиться оздоровчий центр, фахівці якого користуються методиками, виробленими колись знаменитим доктором Морісом Мессеге, що отримав за своє відкриття не одну премію. Засноване лікування на виведенні шлаків з організму, і використовуються для цієї мети тільки екологічно чисті альпійські трави, вирощені на плантаціях, що належать готелю. Туристам тут надаються послуги з лікування широкого діапазону хвороб під постійним наглядом лікарів.

Курорт Церматт по праву називають центром альпінізму в Швейцарії. У Церматті сніг лежить з перших чисел грудня до кінця квітня. Символ курорту — гора Серве — відома любителям гірськолижного спорту всього світу. Тут можна займатися гірськими лижами незалежно від пори року, як взимку, так і влітку. Спускаючись по знаменитій “падаючій” трасі FIS “National” з висоти 2627 м., можна отримати чудовий гірський загар — Церматт вважається самим сонячним курортом Швейцарії. Оберігаючи неповторну природу, в Церматті повністю заборонено рух автомобільного транспорту, повітря завжди абсолютно чисте, а прогулянки на трійці коней або на електромобілі залишають незабутнє враження. Церматт — прекрасне місце для сімейного відпочинку [12, 83].

Інший гірськокліматичний курорт Давос розташований в Ретийских Альпах, на висоті близько 1560 метрів. Клімат м’який, гірський. Характерна відсутність сильних вітрів і туманів, мала хмарність, велика кількість ясних, сонячних днів, особливо взимку. Кліматотерапію використовують при захворюваннях дихання, деяких хворобах шкіри та очей. Виключно сприятливий клімат і мальовниче розташування зумовили європейську популярність курорту. Давос відомий як центр туризму та зимового спорту, місце проведення великих міжнародних змагань. На південь і південний захід від Давоса розташований гіськокліматичний курорти Клавадель, Шпінабад. Не менш відомий в Швейцарії та Інтерлакен, розташований в долині річки Ааре (ліва притока Рейну), між озерами Пунское і Бріснцское, на висоті 566 метрів. Завдяки гірському м’якому клімату і мальовничому ландшафту Інтерлакен ще в 19 столітті придбав міжнародну популярність як кліматичний курорт і центр туризму (“перлина Альп”).

Центром туризму у Швейцарії є і кліматичний курорт Веве, розташований на висоті 380 метрів [14, 159].

Єдиний в світі дійсно гігантський за розмірами гірськолижний регіон — Труа Валле (Три Долини) — об’єднує п’ять гірськолижних курортів: Валь Торанс, Менуір, Мерібель, Ла Танья, Куршевель. Самий високогірний з них — Валь Торанс. На ньому — самий місткий в Європі підвісний підйомник, на 150 чоловік. Всі готелі — і в кілька поверхів, і мініатюрні шале — виходять прямо на схил, так що катання починається буквально з порога. Різні рівні Валь Торанс пов’язані один з іншою системою підйомників і швидкісних ліфтів: за п’ять хвилин можна переміститися на іншу сторону схилу [16, 126].

Мерібель з усіх курортів Труа Валле — найбільший. Його центральна частина і дві інші — Бельведер і Моттаре — пов’язані один з одним системою підйомників і дорогами. Пересуваючись по будь-яким маршрутам навколо розстеляється неповторний альпійський пейзаж, злегка розведений нечастими дерев’яними шале-готельчиками [12, 95].

Отже, можна зробити висновок, що Швейцарія — це країна з величезною кількістю різноманітних курортів, що знаходяться по всій її території. Вони є центрами відпочинку та розваг для туристів, альпіністів та тамтешніх жителів. Курорти на будь-який смак принесуть відвідувачам безліч незабутніх вражень. Безліч підйомників та канатних доріг допоможуть побачити всю красу природи Швейцарії.

2.2 Суб ‘єкти туристичного ринку

Швейцарія — класична туристична країна для відпочинку, де на невеликій території зосереджені красоти природи і видатні творіння людських рук. Вона, як і інші туристичні країни, має чимало туристичних агентств, що надають сервісні послуги туристам та місцевим жителям. Серед великої кількості агентств Швейцарії можна виділити декілька найкращих, що обслуговують своїх клієнтів на найвищому рівні.

Одним з таких агентств є Сервісне агентство “OREL AGENCY”, яке пропонує увазі туристів всебічне індивідуальне обслуговування на найвищому рівні. Це агентство надає послуги в галузі фінансів і права, організації та підтримки бізнесу, у сферах нерухомості та освіти, туризму і здоров’я. Його виокремлює вагома перевага — відмінне знання Швейцарії, всіх її пам’яток, історичних цінностей і сучасного життя.

Ще одним агентством, яке варто виділити є “Швейцарський Дім Мандрів” — багатопрофільний туроператор по Швейцарії. Він надає широкий спектр туристичних послуг. Компанія успішно працює на ринку виїзного туризму з 1999 року. З радістю забронює і організує для туристів як групові, так і індивідуальні тури, екскурсійні програми, відпочинок на гірськолижних і термальних курортах, лікування та відпочинок на озерах, круїзні подорожі. Сьогодні “Швейцарський Дім Мандрів” — це стабільна фірма, що має численні нагороди в області якості: “Золотий гірськолижник”, “Золотий Агент авіакомпанії “Lufthansa””, двічі “Золотий агент авіакомпанії “Austrian Airlines””, офіційний представник і кращий агент Швейцарської Системи Подорожей “Swiss Travel System” в Санкт-Петербурзі.

“Royal Services Agency” також заслуговує, щоб його називали кращим з кращих. Це агентство — особистий висококласний провідник по Швейцарії та, зокрема, по Женеві. Агентство пропонує свої послуги на високому рівні. Установа займається організацією та плануванням поїздок до Женеви та Швейцарії. Також воно приймає заявки на навчання у приватних школах, бронює місця для надання медичної допомоги в Швейцарії [20, 69].

Таким чином, туристичні агентства Швейцарії є різнобічно розвинені, що допомагає якнайкраще надавати різноманітні послуги клієнтам. У них можна не лише забронювати місця для відпочинку, а й зпланувати весь час перебування у Швейцарії. Агенства пропонують широкий спекрт екскурсій, медичну допомогу, навчання для дітей та багато іншого.

Висновок до Розділу 2

Отже, на сьогодні туризм у Швейцарії є досить розвиненим. Про це свідчить наявність основних об’єкті туризму. Вона є країною з великою кількістю висококласних гірськолижних курортів, які запрошують усіх бажаючих побачити та познайомитись з неперевершеною природою Альп та інших місць для відпочинку. Усі вони є оздоровчими. Там функціонують мінеральні джерела, які допомагають покращити здоров’я. Також там наявна сфера розваг, різних екзотичних спортивних ігор та змагань, є гірськолижні школи для дітей та юнаків-початківців, розвинений альпінізм. Для того, щоб потрапити на один з таких курортів, у Швейцарії існують хороші суб’єкти туризму — своєрідні туристичні агентства. За допомогою їх швидкого та якісного обслуговування кожен охочий може замовити відпочинок у Швейцарії.

Розділ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ШВЕЙЦАРІЇ

3.1 Основні етапи розвитку туризму

Перші об’єднання виробників туристичних послуг з’явилися в другій половині XIX століття. У Швейцарії це був період туристичного буму. В той же час туристична інфраструктура, кількість і якість готелів не відповідали швидко зростаючому попиту. Виникла необхідність об’єднання зацікавлених осіб з метою спільного вирішення фінансових та організаційних завдань з розширення туристичної інфраструктури. У 1861 — 1907 рр. в більшості кантонів виникають локальні і регіональні “Товариства з туризму”. У 1918 р. був заснований інститут — Центральний союз з туризму Швейцарії, в завдання якого входила організація за межами країни реклами в’їзного туризму [8,163].

З початку Першої світової війни і аж до кінця Другої світової війни посилюється інтервенція держави у туристичне виробництво. У 1915 р. в Швейцарії вводиться державна заборона на будівництво готелів. Через невідповідність зменшується обсяг попиту значного розширення виробничих потужностей готельного та ресторанного господарства. У 30-ті роки (1932, 1936, 1938) федеральний уряд виділяє мільйонні субсидії в якості фінансової підтримки порожнім готелям і ресторанам, а також на рекламу з метою залучення туристів в країну.

У 50-60-і рр., коли відзначається новий підйом туристичного виробництва, формування масового туризму, що супроводжувалося виникненням індустрії туризму, державне регулювання знову обмежується. У 1952 р. скасовується заборона на будівництво нових готелів. У цей період проводиться реприватизація кредитних інститутів, які фінансують готельне господарство; зростає значення регіональних і локальних туристичних об’єднань, що здійснюють власні програми “допомоги заради самодопомоги”.

З середини 70-х років втручання держави в економіку туризму посилюється, що було обумовлено наступними факторами:

перехід від ринку виробника до ринку споживача, що супроводжується насиченням і стагнацією попиту;
посилення внутрішньої та міжнародної конкуренції на ринку туризму, концентраційні процеси, загроза існуванню дрібного та середнього виробника;
зміни в системі духовних цінностей суспільства [8, 212].

У 1973 р. була створена Федеральна дорадча комісія з туризму. У 1978 р. в світ виходить “Швейцарська концепція туризму”, що до цих пір є зразком комплексного державного підходу до розвитку туризму. Постійно зростають обсяги державних субсидій на розвиток туризму [3, 24].

У 70-80-і рр. в кантонах формується правова база діяльності туристичних підприємств: “Закони про заохочення розвитку туризму” приймаються в 13 з 25 кантонів Швейцарії. На федеральному рівні найбільш значними законодавчими актами цього періоду слід вважати “Федеральний закон про інвестиційну допомогу гірським районам”. Туризм розглядається на федеральному рівні як один із засобів запобігання відтоку населення з віддалених гірських районів у міста. “Федеральний закон про інвестиційну допомоги гірським районам” передбачає, наприклад, надання безвідсоткових або пільгових федеральних кредитів для розвитку інфраструктури в цілому і під будівництво туристичних об’єктів (наприклад, басейни, спортивні центри, лижні ліфти тощо), особливо у віддалених районах Швейцарії [2, 4; 1, 14].

Періодизація розвитку структури системи регулювання туризму в Швейцарії виглядає наступним чином:

Друга половина XIX ст. — початок XX ст. — початок формування приватноправових інститутів регулювання туризму;
Початок Першої світової війни — кінець Другої світової війни — формування державних та публічно-правових інститутів регулювання туристичного виробництва, посилення інтервенції держави;

50-ті — початок 70-х рр. — демонтаж державного втручання в розвиток туризму. Активізація діяльності приватноправових інститутів, програми “допомоги заради самодопомоги”;

— Середина 70-х рр. — по теперішній час — цілеспрямована діяльність держави щодо формування комплексного підходу до розвитку туризму і створенню єдиного координаційного механізму взаємодії державних, приватно- та публічно-правових елементів системи регулювання туризму (політики в галузі туризму) [19, 148].

Таким чином, Швейцарія пройшла чималий шлях розвитку туризму, щоб досягти того рівня, який вона має зараз.

3.2 Аналіз туристичного ринку Швейцарії

Будучи традиційною країною туризму, Швейцарія утримує в цій сфері міцні позиції в Європі. Наявність розвиненої туристичної інфраструктури, мережі залізних і автомобільних доріг у поєднанні з живописною природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує приток в країну значної кількості туристів, перш за все німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.

Країна пропонує відвідувачам майже 50 000 км. обладнаних туристських маршрутів.

Головні туристичні центри — Женева і Женевське озеро з розташованими на ньому містами Лозанна та Монтре. Маршрути прокладені в околицях Фрібур і серед виноградників Невшателя. Подорожуючі люблять також відвідувати місто фінансистів Цюріх і кантон Тургау. Кантон Берн лежить в тіні відомої альпійської вершини Айгер. Південні кантони Вале і Граубюнден пропонують лижні траси дуже високої якості. М’який клімат приваблює туристів в Тессін на північний берег озера Лаго-Маджіоре. 15 % національного доходу поступає за рахунок туризму.

Туризм в Швейцарії — важлива сфера економіки Швейцарії, заснована на використанні рекреаційних ресурсів. До бюджету Швейцарії за рахунок туризму надходить 1500000000 $ щорічно, що є важливою його складовою.

По території Швейцарії пролягають Швейцарські Альпи. У центральній, південній та східній частинах країни знаходяться відомі курорти, такі як Санкт-Моріц, Давос і Церматт.

Інші сфери туризму: Діловий туризм, Культурний туризм, Медичний туризм, Молодіжний туризм, Освітній туризм, Оздоровчий туризм, Ознайомчий туризм, Пізнавальний туризм, Заохочувальний туризм, Рекреаційний туризм, Соціальний туризм, Спортивний туризм, Екологічний туризм.

У 2009 р. в Швейцарії було зареєстровано 4967 готелів та туристичних баз на 240000 місць (ліжок) в 128000 номерах (кімнатах).

Коефіцієнт гостьового завантаження досяг рівня 41,7% від загального числа місць (у 2005 — 39,7%), що в абсолютному вираженні склало 38800 тисяч днів проживання. 14% від загального числа готелів лежить в кантоні Граубюнден, 12% — у кантоні Вале, 12% — у Східній Швейцарії, 11% — у Центральній Швейцарії і 9% — в кантоні Берн.

Туризм є істотним джерелом збільшення доходів і зростання національної економіки. У 2008 р. прибуток від іноземного туризму склала 15,6 млрд. франків.

Всесвітньою організацією торгівлі (СОТ), Швейцарія займала 19-е місце за кількістю приїжджаючих туристів. А зовсім нещодавно їх кількість дорівнювала 8,4 млн. і Швейцарія стояла на 27-му місці. У туристичному секторі задіяно 4,4% працездатного населення країни, а в гірських регіонах цей показник ще вищий. Самі швейцарці теж охоче подорожують і найбільше воліють відпочивати у Франції [13, 386].

У сфері тур бізнесу і пов’язаних з ним галузях зайнято приблизно 300 тис. чоловік (трохи більше 4% від загального населення).

Туризм дає Швейцарії 30% національного доходу, від 6 до 8% від валового національного продукту країни.

Це дозволяє не тільки зберігати рекреаційні ресурси країни, але і розвивати їх, модернізувати. У Швейцарії створена потужна дослідницька база і система професійної підготовки в області економіки та туризму (Інститут економіки туризму і транспорту при вищій школі з економіки, права та соціальних наук в Санкт-Галлені, Дослідницький інститут з проблем вільного часу і туризму при Бернському університеті) [6, 84].

Висновок до Розділу 3

Отже, як засвідчило авторське дослідження, Швейцарія — країна, що має великий потенціал та перспективи у розвитку туристичної сфери. Це країна, яка пройшла не один етап розвитку туризму, має досвід у цій галузі. Завдяки цьому Швейцарія тримає високу позицію у сфері туризму. Від Першої світової війни, коли посилюється поглиблення держави в туристичне виробництво, 50-х років, коли відбувся новий крок у сфері туризму, і до сьогодення, Швейцарія залишається однією з провідних країн з високорозвиненим туризмом. В цьому їй допомагає:

добре кваліфікована сфера обслуговування, в якій залучена велика кількість працівників;
розвинена туристична інфраструктура;
широкий спектр сфери туризму.

Таким чином, туризм в Швейцарії є важливою сферою економіки та істотним джерелом доходів, що є показником швидких темпів його розвитку.

ВИСНОВОК

Підсумовуючи вище наведені фактори можна зробити певні висновки про територіальні структури розвитку туристичних ресурсів Швейцарії:

1).

Наявність значної рекреаційної бази (природний потенціал, культурно-історичні ресурси, тощо);

2).

Проведення державної політики, що сприяє розвитку територіальної структури туристичних ресурсів;

3).

Підвищений інтерес туристів до цієї країни, що зумовлено стабільною політичною ситуацією та екологічними умовами.

4).

Наявність добре розвинутої туристичної інфраструктури;

5).

Добре налагоджена і розвинута сфера обслуговування;

З такими умовами зрозуміло, що значного розвитку набув в’їзний туризм.

Успіх Швейцарії як країни туризму визначається наявністю високоякісного сервісу, спокою, багатих екскурсійних можливостей. Влітку відпочиваючим пропонують майданчики для гри в гольф, катання на човнах, можливості для верхової їзди. У зимову пору гірські станції країни переповнені любителями гірськолижного спорту. Для них створено безліч гірськолижних трас різного ступеня складності, підйомники, санні траси. Протягом усього року туристи можуть здійснити різні пішохідні маршрути (сходження на вершини гір в супроводі досвідчених інструкторів), а також зіграти у теніс і сквош, стрибнути з парашутом, покататися на повітряних кулях і зайнятися верховою їздою. Іноземних туристів приваблюють тут також хороші кліматичні умови і велика кількість історичних пам’яток.

У сфері тур бізнесу і пов’язаних з ним галузях зайнято приблизно 300 тис. чоловік. Туризм дає Швейцарії 30% національного доходу, що дозволяє не тільки зберігати рекреаційні ресурси країни, але і розвивати їх, модернізувати. Орієнтація у реченні йде на відповідний сегмент туристичного ринку і відповідно пропозиції ціною. Швейцарія орієнтується на клієнтуру, яка готова платити високу ціну за високоякісний продукт.

Туризм Швейцарії поступово стає однією з тих сфер, що найбільш динамічно розвивається і все більше і більше привертає інвесторів. Туризм створює нові робочі місця, позитивно впливає на інші галузі економіки. Він надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, з духовними та релігійними цінностями і дає дохід до місцевого бюджету.

Основними принципами розвитку туристичної індустрії Швейцарії є створення нових і розвиток існуючих туристських послуг, широке залучення населення до участі в розбудові туристської діяльності, зростання добробуту сільського населення, усунення податкових і митних труднощів, які перешкоджають розвитку туризму, розробка заходів щодо захисту навколишнього середовища, впровадження маркетингових досліджень для просування туристських продуктів, підвищення професійного рівня працівників індустрії туризму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Джерела

“Закони про заохочення розвитку туризму” — Режим доступу: http://www.worldbiz.ru/jurisdiction/switzerland/. — Заголовок з екрана.

“Федеральний закон про інвестиційну допомогу гірським районам” — Режим доступу: http://www.worldbiz.ru/jurisdiction/switzerland/. — Заголовок з екрана.

“Швейцарська концепція туризму” — Режим доступу: http://www.worldbiz.ru/jurisdiction/switzerland/. — Заголовок з екрана.

Література

Александрова А. Ю. Международный туризм [Текст]: учебник для студ. ву зов, обуч. по спец. “География”. / А.Ю. Александрова. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 464 с.

Андрианов А. С. Страны мира [Текст]: краткий полит.-экон. справочник / А.С. Андрианов, К.М. Барский, А.Ю. Белоносов. — М.: Республика, 1997. — 480 с.

Борисов В. А. Население мира [Текст]: демографический справочник / В.А. Борисов. — М.: Мысль, 1989. — 136с.

Верник С. М. Весь мир: Страны, флаги, гербы [Текст]: энциклопедический справочник / С.М. Верник. — Минск : Харвест, 1999. — 704 с.

Воронкова Л. П. История туризма и гостеприимства [Текст]: учеб. пособие / Л.П. Воронкова. — М.: Издательско-торговый дом “Гранд”. Фаир-Пресс, 2004. — 303 с.

Габриэлян Г. В. Вся ваша Швейцария [Електронний ресурс]: учебник по спец. “География” / — Т., 2002. — 117с. — Режим доступу: http://www.archive. travel.ru — Switzerland-ski.html . — Заголовок з екрана.

Іванов І. С. Країни світу [Текст]: короткий політ.-екон. довідник / І.С. Іванова. — М.: Республіка, 1997. — 480с.

Жащук И. О. Гостиницы Швейцарии [Текст]: справочник / И.О. Жащук. — К.: Туринфо № 24, 1997. — 85с.

Жащук И. О. Как живут курорты некоторых стран [Текст]: пособие / И.О. Жащук. — К.: Туринфо № 3, 1997. — 148с.

Жуков В. І. Загальна та прикладна політологія [Текст]: навчальний посібник / В.І. Жукова, Б.І. Краснова. — М.: МГСУ; Вид-во “Союз”, 1997. — 992 с.

Калашников И. С. Горнолыжные курорты Франции и Швейцарии [Текст]: справочник путешествий / И.С. Калашников. — К.: Туринфо № 1, 1997. — 133с.

Косолапов А. Б. Туристское страноведение [Текст]: краткий справочник / А.Б. Косолапов, Л.Л. Руденко. — Владивосток: ДВГАЭУ, 1998. -192 с.

Крашенников В. О. Швейцария знакомая и незнакомая: Путевые очерки [Текст]: карта-путеводитель / В.О. Крашенников, Г.В. Драгунов. — М.: Мысль, 1970. — 208с.

Обухова А. П. О горных курортах [Електронний ресурс]: учебник / — М., 2004. — 69с. — Режим доступу: http://www.archive. travel.ru-Switzerland-ski.html . — Заголовок з екрана.

Обухова А. Продолжение праздника в горах [Електронний ресурс]: ученик / — М., 2003. — 152с. — Режим доступу: http://www.archive. travel.ru-Switzerland-ski.html . — Заголовок з екрана.

Орлов С. Вся правда про Швейцарію [Електронний ресурс]: навчальний посібник / — К., 2006. — 215с. — Режим доступу: http://www.archive.travel.ru-Switzerland-ski.html . — Заголовок з екрана.

Руденко Л. Л. Організація і менеджмент туризму [Текст]: керівництво до практичних занять / Л.Л. Руденко. — Владивосток: ДВГАЕУ, 1996. — 113с.

Максаковский В. П. Країни і народи [Текст]: у 20 т. Т. 8. Науково-популярне географічно-етнагрофіческое видання. Зарубіжна Європа. Західна Європа / В.П. Максаковский. — М.: Думка, 1979. — 381с.

Талалай М. С. Швейцарія [Текст]: навчальний посібник / М.С. Талалай. — М.: Російське видання, 2000. — 428с.

Примеры похожих учебных работ

Сучасний стан та перспективи розвитку замкового туризму

Сучасні особливості розвитку туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ ‘САМ’

... етапі розвитку в сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, яка здійснюють туристську діяльність: · організатори туризму (туроператори і турагентства); · перевізники; · готелі та інші засоби розміщення; · заклади системи розваг; · інші ...

Розвиток і розширення туризму в Україні

... розвитку туризму в Україні. обґрунтування розвитку туризму в Україні; дослідити формування туризму в Україні; визначити перспективи туризму України як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства; дослідити сучасні підходи до розвитку туризму в ...

Історія розвитку туризму в Україні. Види, форми, класифікація туризму

... визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, так і ...

Туризм Закарпатської області

... перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності ... поповнюються їх запаси. Сільськогосподарські угіддя Станом на 01.01.2006 р. землі сільськогосподарського призначення знаходились ...