Природно-заповідний фонд Харківської області

метки: Заповедник, Область, Харьковский, Природный, Єктiв, Загальна, Мiсцевого, Заповiдного

Змiст

Вступ

1. Природно-заповiдний фонд Харкiвської областi

Список використаної лiтератури

Вступ

Екологiчна ситуацiя, що склалась сьогоднi на планетi, потребує пошуку ефективних засобiв i шляхiв захисту навколишнього природного середовища вiд знищення. На сьогоднi всiм зрозумiло, що необхiдно зберегти природу не тiльки як умову iснування людини, але й як обов’язкову основу її гармонiйного розвитку.

Україна, починаючи з Декларацiї про незалежнiсть, сформувала розумiння можливостi екологiчних проблем. Принциповi положення щодо цього зафiксованi в Конституцiї, формуючи полiтико-правову базу розвитку природокористування, екологiчної безпеки i охорони природи. Прозоре, чисте повiтря, рiки, озера, джерела, зеленi лiси та iншi природнi угiддя з властивим їм свiтом рослин i тварин, захищенi вiд водної та вiтрової ерозiї поля, багата й рiзноманiтна квiтуча земля – це величезне, безцiнне нацiональне багатство, справдi життєво необхiдне середовище для повноцiнного творчого життя всього народу.

Один iз шляхiв збереження природного середовища є формування екологiчної культури особистостi, яку неможливо сформувати без наявностi у людини певних знань та переконань, якi в свою чергу, регулюють практичну дiяльнiсть особистостi у навколишньому середовищi, пiдпорядковують її вимогам рацiонального природовикористування та є показником свiдомого i вiдповiдального ставлення до природи.

екологiчних проблем, результативнiсть у їх вирiшеннi, вiдповiдальнiсть за наслiдки практичної дiяльностi у навколишньому середовищi та осмислення неповторностi природи.

Природно-заповiдний фонд Харкiвщини виконує важливу екологiчну, освiтню, виховну та природно-охоронну дiяльнiсть.

1.

Заповiдна справа на Харкiвщинi бере свiй початок з ХІХ столiття. Сучасна мережа природно-заповiдного фонду областi започаткована у 1972р. Зi створенням у 1989. обласного комiтету з охорони природи робота по введенню нових заповiдних територiй та об’єктiв активiзувалась.

природної рiзноманiтностi ландшафтiв, генофонду рослинного i тваринного свiту, пiдтримання загального екологiчного балансу, забезпечення фонового монiторингу навколишнього природного середовища.

В Українi природно-заповiдний фонд охороняється як нацiональне надбання i складова частина свiтової системи природних територiй та об’єктiв, що перебувають пiд особливою охороною. В нацiональнiй мережi налiчується понад 6728 територiй та об’єктiв загальною площею 2354,2 тис. га, що складає майже 4% територiї держави. З 1991 до природно-заповiдного фонду областi було введено 58 цiнних територiй та об’єктiв площею 17365,5 га. На сьогоднi природно-заповiдний фонд областi налiчує 211 територiй та об’єктiв загальною площею 43150,6 га, що становить 1,37% вiд загальної площi областi.

Правовой режим государственных природных заповедников

... фонда. Учитывается международно-правовой механизм в области охраны заповедников и других природных объектов. Вторая часть, которая является основной, исследует правовую эволюцию концепции государственного природного заповедника, а также контроль и ответственность за нарушение правового режима государственных природных заповедников. ...

Розмiщення заповiдних територiй та об’єктiв в областi нерiвномiрне. Найвищий вiдсоток заповiдностi в Печенiзькому районi – 28, 15%, Змiївському – 8,45%, Чугуївському – 3,48%. Серед районiв областi є й такi, де вiдсоток заповiдностi є низький. Це Сахновщинський район – 0,02%, Шевченкiвський – 0,03%, Золочiвський район – 0,05%. Але в бiльшостi районiв вiдсоток заповiдностi становить бiля 1%.

Основними категорiями природно-заповiдного фонду є: заказники – 139, пам’ятки природи – 42, а також заповiднi урочища, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанiчний сад, зоопарк, дендропарки, регiональнi ландшафтнi парки.

Ізюминками природно-заповiдного фонду областi є:

— Ботанiчний сад загальнодержавного значення ХНУ iм. Каразiна, заснований у 1804 роцi, якiй був введений до заповiдного фонду в 1977 р. Колекцiя ботанiчного саду налiчує 1500 видiв флори. До неї входять релiктовi, рiдкiснi види мiсцевої та свiтової флори та екзотики.

— Харкiвський зоопарк загальнодержавного значення, який займає друге мiсце в Українi. Тут зберiгається колекцiя диких тварин, серед яких особливої уваги заслуговують види, що знаходяться на гранi зникнення не тiльки в Харкiвськiй областi, але й у свiтi.

• Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський», заснований І. В. Каразiним. Має цiнну багату колекцiю рослин, в тому числi iнтродукованих з Криму, Азiї, Америки, Європи.
• Дендропарк Харкiвського аграрного унiверситету iм.

В. В. Докучаєва загальнодержавного значення заснований у 1972 р. Має цiнну колекцiю дендрофлори.

• Регiональний ландшафтний парк «Печенiзьке поле» — перший в областi заповiдний об’єкт багатофункцiонального призначення. Тут охорона природи поєднується з наукою, дослiдною та просвiтницькою роботою.
• Лiсовий заказник мiсцевого значення «Григорiвський бiр», який представляє собою цiнний лiсовий масив в межах мiста. Тут охороняється бiля 100 видiв флори та фауни.
• Гiдрологiчний заказник мiсцевого значення «Салтiвський», де зберiгається водно-болотне угiддя в межах промислового мiста, яке є мiсцем зростання бiльше 200 видiв флори та мешкання 32 видiв птахiв.
• Ботанiчна пам’ятка природи мiсцевого значення «Сад iм.

Т. Г. Шевченка», яка представляє собою 20 вiкових дубiв вiком 200-300 рокiв. Цi дуби є залишками корiнних дубових лiсiв, якi в минулому росли на територiї м. Харкова.

• Ботанiчна пам’ятка природи мiсцевого значення «Дерево гiнкго» — релiктовi рослини третинного перiоду.

Природно-заповiдний фонд м. Харкова складають 15 територiй та об’єктiв загальною площею 439,85 га, що становить 1,44% вiд площi мiста. До складу заповiдного фонду входять 2 об’єкта загальнодержавного значення – ботанiчний сад ХНУ найстарiший в Українi (заснований у 1804 роцi).

Колекцiя ботанiчного саду включає релiкти, рiдкiснi види мiсцевої та свiтової флори, екзоти. Кiлькiсть видiв флори складає 1500 видiв. Сьогоднi в ботанiчному саду проводиться ремонт оранжерейного комплексу, теплиць, водопровiдної i поливної систем. Необхiдне проведення капiтального ремонту примiщень, яким понад 100 рокiв, придбання огорожi ботанiчного саду по вулицi Отакара Яроша (1700 м), лiквiдацiя пiдтопленої територiї по вулицi Отакара Яроша. Коштiв на вирiшення цих проблем недостатньо, тому управлiнням щорiчно видiляються кошти за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Охрана природно-заповедного фонда

... Режим земель природно-заповедного фонда Порядок охраны и использования земель природно-заповедного фонда определяется Законом РФ "Об особо охраняемых природных территориях", законами и нормативными правовыми актами ... [5] , определившие вопросы их землепользования. Содержание правового режима земель природно-заповедного фонда определяется характером заповедования как способа охраны природы. Стоит ...

серед зоопаркiв СНД. Бiльшiсть рiдкiсних видiв тварин в умовах зоопарку дають потомство: риби, плазуни. Значно гiрша ситуацiя з птахами та ссавцями. Так, в 1990 роцi нараховувалось 120 видiв птахiв, зараз тiльки 100 видiв. Колекцiя ссавцiв була представлена 89 видами, зараз вона складає 75 видiв. Деякi види ссавцiв представленi в одному екземплярi (слон, тапiр, лев, бiлий ведмiдь).

Причинами цього є зникнення союзної органiзацiї (зоооб’єднання), вiдсутнiсть валютних коштiв на придбання тварин, розрив зв’язкiв з державами СНД, вiдсутнiсть коштiв на придбання тварин з метою комплектування пар, збiльшення видового складу. В зоопарку зберiгається колекцiя диких тварин, серед яких особливої уваги заслуговують рiдкiснi види та тi види фауни, якi знаходяться на гранi зникнення. Це орел-бородач, снiговий гриф, тигровий пiтон, шимпанзе, бiлий ведмiдь, амурський тигр та тi тварини, якi в умовах зоопарку дали потомство. Серед них олень Давида, мандаринка, орлан-бiлохвiст, фазан Свайно, сухонiс, барбус вишневий, антигона. Для збереження колекцiї тварин та дiяльностi зоопарку, як науково-освiтньої установи необхiднi кошти та проведення заходiв по реконструкцiї та благоустрою. З метою збереження зоопарку як заповiдного об’єкта управлiння щорiчно видiляє кошти за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Ботанiчна пам’ятка природи мiсцевого значення «Сад iм. Т. Г. Шевченка» загальною площею 0,75 га охороняється СКП «Харкiвзеленобуд». Пам’ятка включає 20 вiкових дубiв вiд 200 – 300 рокiв, що є залишком корiнних дубових лiсiв, якi в минулому росли бiля мiста Харкова. Заповiдний об’єкт знаходиться в задовiльному станi.

«Помiрки» — ботанiчна пам’ятка природи мiсцевого значення загальною площею 120,4 га. Знаходиться у вiданнi СКП «Харкiвзеленобуд». Розташована в урочищi «Помiрки» лiсопаркового господарства в кв. кв. 8,916,2329. Пам’ятка природи представляє собою дiлянку лiсу з насадженням дубу, клену, берези, хвойних порiд, лiщини, бересклету та ранньоквiтучими рослинами. Територiя ботанiчної пам’ятки природи потребує санiтарного догляду, встановлення iнформацiйно-охоронних знакiв загальнодержавного зразку. Обов’язкiв припис наданий 23. 03. 2001 р.

«Сокольники-Помiрки» — ботанiчна пам’ятка природи мiсцевого значення загальною площею 163,1 га. Знаходиться у вiданнi СКП «Харкiвзеленобуд». У кв. 53, 54 – заповiдна територiя є в задовiльному станi. В кв. 52, 60,61, 65, 68 є необхiднiсть в проведеннi санiтарного догляду. Обов’язкiв припис на даний 23. 03. 2001р.

та колюча, севдотсуга, ялiвець вiргiнський, горiх серцевидний, платан кленолистний, лiщина деревовидна, евкомiя в’язолиста.

3. Характеристика головних об’єктiв природно-заповiдного фонду Харкiвської областi

перелiк цiнних територiй i об’єктiв у кiлькостi 199 загальною площею 79719,8 га. Виконання цього рiшення дасть можливiсть довести кiлькiсть об’єктiв природно-заповiдного фонду до 364, площу до 110258 га, а процент заповiдностi до 3,5.

Конкурентоспособность парков культуры и отдыха г. Новосибирска

... и методы её оценки, парк культуры и отдыха и его сущность; Дать характеристику изучаемым объектам; Проанализировать рынок предоставляемых услуг парков культуры и отдыха г. Новосибирска, конкурентную среду и ... деятельности парков. Объектом исследования является деятельность парков культуры и отдыха Новосибирска. Предметом работы являются парки культуры и отдыха города Новосибирска. Практическая ...

На виконання цього рiшення з 1997 по 2001 роки до природно-заповiдного фонду областi були введенi 30 територiй i об’єктiв загальною площею 13911,9 га. Як результат проведеної роботи процент заповiдностi в областi збiльшився з 0,8 до 1,37.

Крiм того, на виконання Указу Президента України вiд 10. 03. 1994 р. № 79 «Про резервування для наступного заповiдання цiнних природних територiй» в областi проводиться робота щодо створення першого в областi нацiонального природного парку – «Гомiльшанськi лiси» загальною площею 14314,8 га на територiї Змiївського та Первомайського районiв.

кожного громадянина нашої країни перед Землею та людством.

Ця територiя – одне з найулюбленiших мiсць вiдпочинку мешканцiв райцентру та гостей Краснокутчини. Вiдвiдувачi мають змогу ознайомитись з великою колекцiєю деревних та чагарникових рослин, доторкнутись до давньої iсторiї нашого краю, побачити пiдземнi хода колишнього монастиря.

рослин, цiнних у декоративному та господарському вiдношеннi.

Тут вперше аклiматизовано бiльше 50 видiв рослин, що збагатили флору України. Серед них: гiнкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський,клени червоний та канадський цукровий (срiблястий), гледичiя, каштани, шовковиця, платан захiдний, тополi канадська та бальзамiчна, ялина чорна та червона, гльоди, кизил, облiпиха. Багато з цих рослин розповсюдженi по парках, садах, селах та мiстах України.

В парку збереглися найстарiшi в Українi маточнi дерева таких цiнних видiв: сосна Веймутова, сосна сибiрська, ялиця однокольорова, ялиця Лоуа, липа американська, липа повстяна та iншi.

Велику цiннiсть також мають дерева з цiлющими властивостями: актинiдiї, гльоди, горобини, жимолостi, кизил, лохина, облiпиха.

Краснокутською дослiдною станцiєю садiвництва, у вiданнi якої знаходиться парк, проведенi роботи по розчистцi його територiї вiд чагарникiв, очищено верхнiй став, вiдновлена ялинова алея, що вiддiляла парк вiд плодового саду, розчищенi дорiжки, розпочатi роботи по реставрацiї пiдземних ходiв козачого монастиря, що iснував на територiї парку, встановлено пам’ятники засновникам парку батьку i сину Каразiним.

Мандруючи парком, немов переносишся до екзотичних куточкiв нашої планети. Тiльки за останнi роки в парку посадженi метасеквойя, кавказька модрина, схiдна бiота, ягiдний тис та iншi екзоти.

Тут зустрiчаються такi види ялин: звичайна i пiрамiдальна, балканська i колюча, а також гiрляндна. Ясен – американський, звичайний, золотавий, плакучий, ланцетний. На територiї парка нараховується 355 видiв дерев i чагарникiв.

по дну балки. При створеннi парку були спорудженi тераси, дорiжки, майданчики, альтанки i мiсточки, а джерельця дбайливо захищенi дубовим зрубом.

Довкола парк оточений високими деревами, що залишились вiд природного лiсу або висадженi при створеннi парку. Дерева та схили балки захищають його вiд суховiїв у лiтнiй перiод, а в зимову пору – вiд холодного вiтру та затримують снiг.

Заповідники України

... зоопарки України і суміжних республік, Великий науковий, пізнавальний і практичний інтерес являють дендрологічні колекції Асканійського саду (парку), який було засновано у 1887 р. на площі ... увагу ботаніків Тут ведуться наукові дослідження по вивченню кореневих систем степових рослин, досліджується їх продуктивність, біологія, фенологія, закінчується картування степу, Великою популярністю ...

В найжаркiшу i найсухiшу пору лiта повiтря в парку свiже i вологе. Парк прекрасний на протязi цiлого року. Блакить пролiскiв та яскравi жовтi квiти кизилу змiнює свiжа зелень перших весняних листочкiв лип, грабiв, букiв. Тiльки високо пiднятi вiти могутнiх дубiв та бундукiв канадських ще довго залишаються чорними, безлистими та темнi стрункi ялини пiдкреслюють яскраву свiтлу нiжнiсть весняного листу. Особливо красивий парк восени у неповторному багряно-золотаво-зеленому вбраннi своїх алей.

Нiколи за всю понад двохсотлiтню iсторiю в межах парку не застосовувались отрутохiмiкати. Тому так густо заселили його птаство та iншi «жителi». Десятки солов’їв теплими травневими ночами влаштовують тут свої спiвочi конкурси. На деревах i дорiжках часто зустрiчаються бiлки. З початком весни в парк прилiтають сотнi пташок: синиць, дроздiв, шпакiв, голубiв, удодiв, мухоловок та iнших.

Ця своєрiдна пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення має площу 48 гектарiв. Парк був закладений у 1884 роцi цукрозаводчиком І. Харитоненком. Зараз тут розмiщено протитуберкульозний санаторiй. На територiї парку ростуть переважно сосни вiком вiд 70 до 100 рокiв, а також зовсiм молодi дерева. Зеленi крони сосен та їх червоно-жовтi стовбури разом складають цiкаву композицiю.

Тут зустрiчаються окремi екземпляри дуба черешчатого вiком вiд 300 до 400 рокiв. Колекцiя вiчнозелених екзотiв включає цiнну декоративну породу-сосну Веймутова, яка має м’яку, тонку та довгу хвою. Стовбур цього дерева, покритий сiрою корою, вiнчає густа пiрамiдальна корона.

паростки вiд пенькiв свiжо зрубаних дерев.

Прикрасою парку є сибiрська та одноколiрна пiхти, якi привезли на Харкiвщину з Красноярського краю та Пiвнiчної Америки. Сибiрську пiхту можна побачити поруч з фонтаном, який споруджений на тому мiсцi, де в минулому стояв маєток господарiв маєтку.

Рiзнi види катальпи влiтку впiзнають по великим листям салатового кольору. Взимку цi дерева можна вiдшукати по довгим стручкоподiбним коробочкам. Тому катальпа отримала кумедну назву «макаронне дерево».

У старих дубiв та бiльшостi сосен зелена крона знаходиться на значнiй висотi. Внаслiдок цього погляд вiдвiдувача вiльно проходить далеко вглиб парку мiж стовбурами дерев. До центрального в’їзду в заповiдну зону примикає каштанова алея, яка майже до берега рiки тягнеться через парк. В деяких мiсцях дерева-ветерани змiнили молодi каштани. Три алеї – каштанова, дубова, ялинкова з’єднують рiзнi корпуси старовинного будинку.

Особливе мiсце в парку вiдведено кущам ялiвцю. Це не тiльки красива декоративна рослина-довгожитель, але ще й дуже корисна тому, що видiляє в повiтря велику кiлькiсть летючих речовин-фiтонцидiв, якi ефективно знешкоджують мiкроорганiзми та грибки.

Логiчним продовженням Наталiївського парку в минулому був сад карликових сортiв рiзних плодових дерев, який знаходився на родючих ґрунтах неподалiк вiд Наталiївки. На схилах яру свого часу створено п’ять терас, укрiплених мiцними пiдпорними стiнами, через якi вивели мiднi дренажнi труби.

Пiд назвою «Спiваючi тераси» це мiсце охороняється державою як пам’ятка архiтектури. Справа в тому, що дугоподiбна форма будови, як лiнза, збирає сонячнi променi, це значно пiдсилює звуки. Заслуговує на увагу i розташована на територiї парку церква, над проектом якої працював видатний архiтектор А. Щусев. Церква в доброму станi збереглася i сьогоднi, вона є високохудожньою культовою спорудою.

Обоснование и проектирование экологического тура в национальный парк «Бикин»

... и составление SWOTанализа;  разработка нового уникального экологического тура на территории национального парке «Бикин». Объект исследования: экологический туризм. ... туризм стал серьезной финансовой поддержкой для проведения природоохранных мероприятий. Часть средств туристского бизнеса направлена ... и важных видов туризма в соответствии с государственной программой Приморского края «Развитие туризма в ...

БОТАНІЧНИЙ САД ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ iм. В. Н. КАРАЗІНА

Цей природно-заповiдний об’єкт загальнодержавного значення заснований на початку XIX столiття одночасно з Харкiвським унiверситетом. В Харковi – найстарiший ботанiчний сад України, його iсторiя пов’язана з дiяльнiстю вiдомих вчених – В. М. Черняєва, М. С. Турчанiнова, А. М. Бекетова, В. М. Арнольдi, О. А. Коршикова, Е. М. Лавренка, Л. А. Шкорбатова та iнших.

У 1804 роцi унiверситету за клопотанням першого попечителя Харкiвського навчального округа графа С. О. Потоцького мешканцями Харкова було надано 28 десятин вiльної мiської землi для використання пiд Унiверситетський сад, на якiй вже в першi роки було висаджено сотнi видiв рослин мiсцевої i свiтової флори. В 1914 роцi сад мав оранжерейний комплекс, теплицi та парники, а також найбагатший гербарiй свiтової флори.

У роки громадянської та Великої Вiтчизняної вiйни сад втратив значну частину колекцiйного фонду, знаменитий гербарiй потрапив до загарбникiв.

На територiї саду по вулицi Клочкiвськiй розмiщено дендрарiй i оранжерейний комплекс. Тут вирощуються рослини вологих тропiчних лiсiв, вологих та сухих субтропiкiв, пустель та напiвпустель. Це представники Австралiї та Нової Зеландiї, Пiвденно-схiдної Азiї, Африки, Середземномор’я, Центральної та Пiвденної Америки, Китаю та Японiї. Колекцiйний фонд тропiчних i субтропiчних рослин налiчує понад 2000 таксонiв. Особливу цiннiсть становлять самшит болгарський, якому понад 130 рокiв, фiнiк пальчастий (понад 60 рокiв), дуб кам’яний (понад 70 рокiв), саговник вiдiгнутий (понад 50 рокiв), аспленiй гнiздо подiбний (50 рокiв), ехiнокактус Грусона (понад 60 рокiв) та колекцiя сукуленiв, вiк деяких екземплярiв перевищує 50 рокiв.

На новiй територiї по вулицi Отакара Яроша зiбрано багатющi колекцiї деревно-чагарникових та трав’янистих рослин вiдкритого ґрунту мiсцевої i свiтової флори: понад 1000 видiв i форм деревних i чагарникових рослин, понад 1000 видiв трав’янистих рослин природної флори, понад 2000 видiв i сортiв квiтково-декоративних рослин. У колекцiях ботанiчного саду налiчується 95 видiв, занесених до Червоної Книги України та 15 видiв, занесених до Європейського Червоного списку. Дендрарiй закладено за ботанiко-географiчним принципом, де представлено комплекси флори нашої країни та рiзноманiтних географiчних зон планети: «Пiвнiчний Схiд України», «Європа», «Середземномор’я», «Сибiр», «Далекий Схiд», «Середня Азiя», «Пiвнiчна Америка», «Китай i Японiя».

дуби, яблунi, цибулi, очитки, астильби, лiлiйники, примули, айстри багатолiтнi. Особливу цiннiсть становлять релiктовi види: гiнкго дволопатеве, метасеквойя глiптостробовидна, тис ягiдний, тис гострокiнцевий, тсуга канадська, ефедра двоколоса, тпатринiя сибiрська, лунарiя оживаюча, крем’яник гарний, ос мунда розкiшна, бруслина карликова, дрiада восьмипелюсткова, дiоскорея кавказька. У саду росте 77 видiв ендемiкiв, 650 видiв лiкарських рослин.

Майже 1400 видiв, форм та сортiв деревно-чагарникових i трав’янистих рослин вперше iнтродуковано на пiвнiчному сходi України.

Харкiвський ботанiчний сад веде велику просвiтню роботу – проводить екскурсiї для населення, органiзує на своїй базi учбову та виробничу практику для студентiв профiльних вузiв, надає консультацiї по вирощуванню рослин.

МУЗЕЙ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

Музей був заснований в 1807 роцi. Спочатку це був невеликий кабiнет природознавчої iсторiї, який перетворився на значний учбовий науково-просвiтницький центр України.

В 23 залах розгорнутi експозицiї вiддiлiв: геологiчного, безхребетних та хребетних тварин, еволюцiї органiчного свiту та охорони природи.

Маючи великi науковi фонди (майже 250 тис. експонатiв), музей на протязi свого iснування забезпечує учбовий процес природничих факультетiв Харкiвського нацiонального унiверситету та iнших навчальних закладiв мiста Харкова та областi. Музей постiйно вiдвiдують харкiв’яни та гостi першої столицi України.

Тут демонструють матерiали з питань охорони повiтря, ґрунту, надр, водних та бiологiчних ресурсiв, показують рiзноманiтнiсть тваринного свiту та його охорону в рiзних ландшафтах та клiматичних зонах.

Цiкава колекцiя мушлiв налiчує близько тисячi видiв, якi зiбранi з акваторiй майже всiх морiв та океанiв земної кулi. Фонди музею зберiгають велику колекцiю комах (майже 100 тисяч екземплярiв рiзного систематичного складу).

Серед хребетних можна побачити рiдкiснi та зникаючi види тварин. Це – дводишнi риби, совиний папуга, качкодзьоб, єхидна, а також вже зниклi – мандрiвний голуб, селерова корова.

Українi, нараховує понад 100 екземплярiв 52 видiв.

В 1999 роцi на Харкiвщинi з’явилася нова категорiя об’єктiв природно-заповiдного фонду – регiональний ландшафтний парк «Печенiзьке поле», розташований в Печенiзькому районi на площi 4,99 тис. га. Вiн утворений з метою збереження в природному станi типових та унiкальних природних комплексiв i забезпечення умов органiзованого вiдпочинку населення. Територiя ландшафтного парку вигiдно вiдрiзняється вiд прилеглої мiсцевостi наявнiстю значної кiлькостi рiдкiсних та зникаючих видiв.

Серед тварин, занесених до Європейського Червоного списку, тут мешкають видра, слiпак звичайний, орлан-бiлохвiст, стрепет. 12 видiв хребетних входять до Червоної книги України: тхiр степовий, горностай, борсук, видра, тушканчик великий, журавель сiрий, лунi – степовий та польовий, гадюка степова тощо.

природного степу з характерною саме для Слобожанщини фауною та флорою. Тут зростає бiльше 20 видiв злакiв, 12 представникiв осок, 6 – жовтцiв, 4 – шавлiї. Серед видiв, занесених до Червоної книги України, — ковили, сон чорнiючий, зозулинець болотний, косарики тонкi. Зустрiчається багато рiдкiсних видiв, що охороняються в областi: адонiс весняний, пiвники угорськi та низькi, анемона лiсова.

Спiвробiтники ЗАТ «Екоагрофiрма» «Фауна», яка розташована на територiї ландшафтного парку. Кiлька рокiв тому взялися за вiдновлення популяцiї дуже поширеного колись в цих краях птаха-дрохви. Сьогоднi дрохва занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України становить кiлька сотень i навiть десяткiв особин. З територiї Харкiвської областi дрохва давно зникла повнiстю. Роботи по iнкубацiї та ре iнтродукцiї дрохви в природу, що проводяться на територiї ландшафтного парку, не мають аналогiв не тiльки в Українi, а й в iнших країнах Європи.

В 1999 роцi створений «Мiжнародний Фонд Дрохви», президентом якого є справжнiй ентузiаст-природолюб – В. Ф. Свинарьов. Затверджена Мiжрегiональна науково-практична програма – «Збереження степу та вiдтворення схiдноєвропейської популяцiї дрохви в Українi».

БУРЛУЦЬКИЙ ТА КАТЕРИНІВСЬКИЙ ЗАГАЛЬНОЗООЛОГІЧНІ ЗАКАЗНИКИ

Близько п’ятдесяти рокiв iснує бабачиний заказник пiд райцентром Великий Бурлук. Спочатку вiн мав статус мiсцевого значення. В 1977 роцi на його базi з метою збереження та вiдновлення чисельностi сурка-бабака створенi заказники загальнодержавного значення.

Поруч з Бурлуцьким заказником, мiж селами Катеринiвка та Рогозянка, розташованi зеленi яруги з великим степовим урочищем «Мiзерне». Це – заказник «Катеринiвський» площею 527 гектарiв. Сьогоднi територiї цих заказникiв входять до складу регiонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ».

На територiї державних заказникiв забороненi всi види полювання, рибальства, заготiвлi або знищення рослинностi, що є кормовою базою бабакiв. Тут дозволяється лише господарська дiяльнiсть, що не може спричинити шкоду тваринам.

Мiсце розташування бабакiв вiдшукати дуже легко. На дiлянцi, яка густо заселена тваринами, до 10% територiї вкритi сурчинами. Це невеличкi курганчики, якi досягають 1 метр у висоту, їх дiаметр складає до 10 метрiв. Глибина бабачиної оселi доходить до 3-х метрiв, загальна довжина ходiв iнколи простягається на 60 метрiв. Крiм основних ходiв, ця працелюбна степова тварина бiля свого житла в рiзних мiсцях робить, на випадок небезпеки, декiлька не глибоких нiр, якi служать їй тимчасовою схованкою.

Сурок-бабак доволi велика тварина, його довжина сягає 60 см. До початку вересня сурки набирають вагу до 9 кiлограмiв. Вони мають хутро сiрувато-солом’яного кольору з рудим вiдтiнком. Вже в серединi травня поруч з норами з’являються молодi бабачата. На протязi лiта, виходячи по кiлька разiв на день iз своїх сховищ, вони пасуться разом з дорослими тваринами на зелених галявинах. За весну i лiто сурок накопичує бiльше 1 кiлограма жиру. Восени бабак дуже рiдко виходить на поверхню тому, що в цей час висихають майже всi степовi трави.

можна побачити бабакiв-одинакiв, якi грiються на сонцi. Але бiльша частина в цей час вже спить.

Заходи по збереженню i вiдновленню чисельностi бабака в заказниках дали свої наслiдки: кiлькiсть цiєї рiдкiсної тварини зараз дозволяє переселяти бабакiв в iншi райони та за її межi.

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗООЛОГІЧНИЙ ПАРК

Харкiвський зоопарк заснований в 1895 роцi за пропозицiєю Пiвденноросiйського товариства аклiматизацiї, яке в той час очолював вiдомий вчений-зоолог, професор Харкiвського iмператорського унiверситету Олександр Федотович Брандт.

Спочатку на територiї Унiверситетського саду була вiдкрита виставка свiйських тварин та 31 птахiв. Пiзнiше експозицiя поповнювалась дикими тваринами, яких подарували товариству харкiвськi меценати та доставили з заповiдника Асканiя-Нова.

В 1918 роцi зоопарк було нацiоналiзовано. З 1921 року почалася вiдбудова та розширення споруд зоопарку, якi зараз розташувались на територiї загальною площею 22 гектара.

Харкiвський зоопарк третiй за вiком пiсля Московського та Петербурзького, вiн входить в двадцятку найстарiших зоологiчних паркiв свiту. За цiннiстю зооколекцiй займає друге мiсце в Українi пiсля Київського i восьме – серед зоопаркiв СНД. В зоопарку мешкає близько 400 видiв тварин, з яких понад 40 – рiдкiснi, занесенi до Червоних книг. Серед них: снiговий гриф, тигровий пiтон, орле бородач, бiлий ведмiдь та iншi.

Зараз на територiї зоопарку багато дерев та чагарникiв рiзних видiв, збудовано декоративнi басейни для птахiв, реконструйовано «Дiм слонiв». Найбiльшою будовою останнiх рокiв є примiщення для утримання ведмедiв.

РОСІЙСЬКИЙ ОРЧИК

поселення рiдкiсних видiв птахiв. Найбiльша увага науковцiв тут звернута на нiчну чаплю-квакву, яка поширена на пiвднi Європи, в Америцi, Африцi, а також зустрiчається в деяких куточках України. На Харкiвщинi це єдине мiсце її помешкання.

Квакви ведуть нiчний спосiб життя. Вдень вони сидять на деревах або в чагарниках, ховаючись вiд сонячних променiв. А коли наступає вечiр, вилiтають на полювання. Основу рацiону цих птахiв складають комахи, ящiрки, гризуни.

В заказнику оселилися такi рiдкiснi птахи, як сiрi гуси, лебедi-шипуни, крачки бiлощокi, кулики-ходуличники, чаплi, поганки, мешкають кабани, лосi, козулi.

САД ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Площа складає – 27 гектар. Час створення – 1805 рiк. Довгий час сад носив назву Унiверситетського. Справа в тому, що фахiвцi унiверситету постiйно збагачували дендрологiчну колекцiю новими видами рослин, проводили тут чималу дослiдницьку роботу.

Велику увагу ентузiасти-бiологи придiляли створенню мальовничих квiткових клумб, якi й зараз приваблюють своєю красою численних вiдвiдувачiв. В 1950 роцi тут було створено перший в Українi розарiй, з’явилися декоративнi кущi i новi види екзотичних дерев.

Прикрасою саду в тi роки стали монументальнi сходи з водним каскадом, що побудували на захiдному кiнцi головної алеї на честь 300-рiччя з дня заснування Харкова. Багато саджанцiв було надiслано харкiв’янам з Канади.

Посланець дружньої країни – клен срiблястий гарно почуває себе в центрi мiста. Глiд бiло-махровий бiльш нiде не зустрiчається в iнших харкiвських парках. Цей чагарник вражає красою у пору цвiтiння, коли на гiлках рослин розпускаються численнi бiлi квiти.

В центрi саду росте тополя Болле з красивою пiрамiдальною кроною та гладкою сiро-зеленою корою. Добре аклiматизувалася айва звичайна. Особливi якостi вiдрiзняють тополю духмяну, її листя пiсля дощу насичують повiтря приємним ароматом. Поруч можна побачити сосну кримську, дуб червоний, платан захiдний, рiзноманiтнi види бузку.

Двадцять дубiв вiком 200-300 рокiв, що розташованi, на територiї саду iменi Т. Г. Шевченка, взятi пiд охорону держави. Вони є ботанiчною пам’яткою природи мiсцевого значення.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ»

Цiєї природно-заповiдної територiї немає на картi областi, але пройде небагато часу i здiйсняться мрiї кiлькох поколiнь харкiвських природолюбiв про створення саме в цiй мiсцевостi нацiонального природного парку.

Парк планується розмiстити на площi 14314,8 гектар на територiї Змiївського та Первомайського районiв в долинi рiчок Сiверський Донець та Гомольша. Ядром майбутнього парку є ландшафтний заказник мiсцевого значення «Гомiльшанська лiсова дача». Це – один з наймальовничiших куточкiв Харкiвщини. Ідея його створення народилася в серединi XIX столiття i належить видатним харкiвським вченим: О. В. Гурову, А. М. Краснову, В.І. Талiєву, Є. М. Лавренку та iншим.

В другiй половинi XX столiття багато сил та енергiї справу вивчення та обґрунтування необхiдностi створення тут нацiонального природного парку внесли вченi-харкiв’яни: В. Лiленкiн, Л. М. Горелова, В. М. Грамма, О. С. Лисецький, Г. П. Дубинський, Т. В. Догадiна, К. Д. Ермоленко, І. М. Ремiзов.

вкритi релiктовими дiбровами вiком 100-140 рокiв, схили Сiверського Дiнця є одним з найкращих дiбровних масивiв пiвнiчно-схiдної України. Старi сосновi бори перемежаються з осиковими, чорно вiльховими та вербовими лiсами, заплавними болотами. Залiсенi «гiрськi» краєвиди Козачої гори з глибокими яругами змiнюють луки та великi озера.

В межах майбутнього парку зростає понад 800 видiв судинних рослин, серед яких близько 40 видiв – рiдких, а також занесених до Червоної книги України. Флора парку включає також майже 140 видiв лiкарських рослин, серед них: тюльпан дiбровний, аконiт Бессера, в’язiль стрункий, аконiт дiбровний, косарики тонкi, валерiана росiйська.

38 видiв тварин, що мешкають тут, занесено до Червоної книги України, серед них: борсук звичайний, горностай, норка європейська, райдужниця велика, джмiль вiрменський, мiдянка, бражник Прозерпiна. 66 видiв тварин нараховує Червоний список Харкiвської областi, в їх числi: шулiка чорний, рибалочка голуба, ропуха сiра, жаба ставкова, гадюка звичайна, кажанок пiвнiчний, цiкада чорна. Увагу фахiвцiв привертає рiдка рiзнокольорова ящiрка, релiкт третинного перiоду.

Серед крупних тварин в парку є лосi, козулi, кабани, лисицi. Особливу цiкавiсть вiдвiдувачiв викликають колонiї сiрої чаплi в затоцi Косач бiля селища Коробови Хутори.

Тут чимало цiнних iсторичних пам’яток. Знайденi слiди стоянок кам’яного вiку, руїни поселення зрубової культури бронзового вiку, городища, кургани-могильники скiфської та слов’янської культури.

З багатьма мiсцевостями парку пов’язанi народнi легенди. Створення нацiонального природного парку дозволить зберегти унiкальну природу харкiвської Швейцарiї, впорядкувати рекреацiйну дiяльнiсть в найпопулярнiшому мiстi вiдпочинку мешканцiв Харкова та областi.

Заключення

Ми живемо на планетi Земля, вчимося, працюємо, вiдпочиваємо i, порою не замислюємося над тим, наскiльки свiт природи неповторний, прекрасний, але вкрай уразливий.

i цей процес постiйно триває. Сьогоднi пiд загрозою зникнення кожний 5-й представник ссавцiв, кожний 10-й вид птахiв.

Тому охорона перлин Слобожанського краю-унiкальних в природному вiдношеннi територiй та об’єктiв, що знаходиться пiд охороною держави-головна задача майбутнiх поколiнь.

Водночас, на Харкiвщинi багато цiкавих мiсцевостей, ще не заповiдних, але таких, що потребують повсякденної уваги та охорони.

Заповiднi куточки природи рiдного краю мають неоцiнне значення для виховання, освiти та формування екологiчного свiтогляду населення.

Тому збереження природного багатства областi є моральним обов’язком кожного громадянина нашої країни перед Землею i людством.

ПЕРЕЛІК ВИДІВ РОСЛИН, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ ОХОРОНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

№		Назва виду
Вiддiл ПЛАУНОПОДІБНІ — LYCOPODIOPHYTA Клас ПЛАУНОВИДНІ — LYCOPODIOPSIDA
1.		Плаун булавовидний	Lycopodium clavatum L.		Lycopodiaceae
Клас ХВОЩЕВИДНІ — EQUISETOPSIDA
2.	Хвощ великий		Equisetum telmateia Ehzh.	Хвощовi	Equisetaceae
3.	Хвощ галузистий			Хвощовi
4.	Хвощ зимуючий		Equisetum hyemale L.	Хвощовi
5.	Хвощ лiсовий			Хвощовi	Equisetaceae
6.				Хвощовi	Equisetaceae
Вiддiл ПАПОРОТЕПОДІБНІ – POLYPODIOPHYTA Клас ПАПОРОТЕВИДНІ — POLYPODIOPSIDA
7.	Безщитник жiночий		Athyrium filix-femina Roth	Безщитниковi	Athyriaceae
8.	Вужачка звичайна		Ophioglossum vulgatum L.	Вужачковi	Ophioglossacea
9.	Пухирник ломкий		Cystopteris fragilis Bernh.	Вужачковi
10.	Страусове перо звичайне			Оноклеєвi	Onocleaceae
11.			Thelypteris palustris Schott	Телiптерисовi	Thelypteridaceae
12.	Щитник гребiнчастий				Aspidiaceae
13.				Щитниковi	Aspidiaceae
Вiддiл ГОЛОНАСІННІ – PINOPHYTA Клас ХВОЙНІ — PINOPSIDA
14.	Яловець звичайний		Juniperus communis L.	Кипарисовi
Класс ГНЕТОВІ — GNETOPSIDA
15.	Ефедра двоколоскова		Ephedra distachya L.	Хвойниковi
Вiддiл ПОКРИТОНАСІННІ — MAGNOLIOPHYTA
16.	Глечики жовтi		Nuphar lutea Smith	Лататтєвi	Nymphaeaceae
17.	Латаття бiле			Лататтєвi	Nymphaeaceae
18.			Nymphaea candida J. et C. Presl	Лататтєвi	Nymphaeaceae
19.	Аконiт дiбровний		Actonitum nemorosum		Ranunculaceae
20.	Аконiт шерстистовусий		Actonitum lasiostomum	Жовтцевi	Ranunculaceae
21.	Анемона лiсова		Anemone sylvestris L.		Ranunculaceae
22.	Водяний жовтець Рiона		Batrachium rionii Nym.	Жовтцевi	Ranunculaceae
23.	Водяний жовтець фенхелевидний		Batrachium foeniculaceum V. Krecz	Жовтцевi	Ranunculaceae
24.			Actaea spicata L.	Жовтцевi	Ranunculaceae
25.	Горицвiт весняний		Adonis vernalis L.	Жовтцевi	Ranunculaceae
26.	Горицвiт волозький		Adonis wolgensis Stev.	Жовтцевi
27.	Дельфiнiй клиновидний		Delphinium cuneatum Stev. Ex DC	Жовтцевi	Ranunculaceae
28.				Жовтцевi
29.	Ломинiс несправжньовогнистий		Clematis pseudoflammula Schmalh.	Жовтцевi
30.	Ломинiс прямий		Clematis recta L.	Жовтцевi	Ranunculaceae
31.	Ломинiс цiлолистий		Clematis integrifolia L.	Жовтцевi	Ranunculaceae
32.	Купальниця європейська		Trollius europaeus L.
33.					Ranunculaceae
34.	Ряст Маршалла			Рутковi	Fumariaceae
35.	Граб звичайний			Лiщиновi	Corylaceae
36.				Гвоздичнi
37.	Гiрчак змiїний		Polygonum bistorta L.	Гвоздичнi
38.	Смiлка приземкувата		Silene supine Bieb.	Гвоздичнi
39.	Гонiолiмон татарський		Goniolimon tataricum Boiss.	Кермековi
40.			Limonium donetzicum Klok.	Кермековi	Limoniaceae
41.				Кермековi	Limoniaceae
42.	Звiробiй стрункий			Звiробiйнi	Hypericaceae
43.			Helianthemum nummularium Mill.
44.			Helianthemum cretaceum Juz. ex Dobrocz.
45.			Alyssum lenense Adam	Капустянi
46.	Вечорницi сумнi		Hesperis tristis L.		Brassicaceae
47.			Erysimum sylvaticum Bieb.	Капустянi	Brassicaceae
48.	Зубниця бульбиста			Капустянi	Brassicaceae
49.	Зубниця п’ятилиста		Dentaria quinquefolia Bieb.	Капустянi	Brassicaceae
50.	Картан понтiйський			Капустянi	Brassicaceae
51.	Картан татарський			Капустянi	Brassicaceae
52.	Левкой запашний		Matthiola fragrans Bunge	Капустянi
53.			Erucastrum cretaceum Kotov	Капустянi	Brassicaceae
54.	Верес звичайний		Calluna vulgaris Hull	Вересовi
55.	Журавлина болотна		Oxycoccus palustris Pers.	Брусничнi
56.			Pyrola chlorantha Sw.	Грушанковi	Pyrolaceae
57.	Грушанка круглолиста			Грушанковi	Pyrolaceae
58.	Грушанка мала			Грушанковi	Pyrolaceae
59.	Зимолюбка зонтична		Chimaphila umbellata	Грушанковi	Pyrolaceae
60.				Грушанковi	Pyrolaceae
61.	Молочка приморська		Glaux maritime L.		Primulaceae
62.	Одинарник європейський			Первоцвiтi	Primulaceae
63.			Primula veris L.		Primulaceae
64.	Плавушник болотний		Hottonia palustris L.	Первоцвiтi	Primulaceae
65.	Жовтяниця черговолиста		Chrysosplenium alternifolium L.	Ломикаменевi	Saxifragaceae
66.	Бiлозiр болотний			Бiлозоровi	Parnassiaceae
67.	Росичка круглолиста		Drosera rotundifolia L.	Росичковi	Droseraceae
68.				Розовi	Rosaceae
69.	Вовче тiло болотне		Comarum palustre L.	Розовi	Rosaceae
70.			Crataegus pentagyna	Розовi
71.				Розовi	Rosaceae
72.	Мигдаль степовий			Розовi
73.	Перстач прямостоячий		Potentilla erecta	Розовi
74.	Родовик лiкарський		Sanguisorba officinalis L.	Розовi	Rosaceae
75.	Таволга зарубчаста		Spiraea crenata L.		Rosaceae
76.	Таволга Литвинова			Розовi	Rosaceae
77.	Черешня
78.			Poterium sanguisorba L.	Розовi	Rosaceae
79.	Астрагал бiлостеблий		Astragalus albicaulis DC.	Бобовi	Fabaceae
80.	Астрагал блiдий			Бобовi
81.	Астрагал крейдолюбний		Astragalus cretophilus Klok.	Бобовi	Fabaceae
82.	Астрагал пiщаний		Astragalus arenarius L.	Бобовi	Fabaceae
83.	Астрагал пухнастоквiтковий		Astragalus pubiflorus DC	Бобовi	Fabaceae
84.	Астрагал український			Бобовi	Fabaceae
85.	Заяча конюшина багатолиста				Fabaceae
86.	Солодушка великоквiткова			Бобовi	Fabaceae
87.	Водопериця черговоквiткова			Столисниковi
88.	Скумпiя звичайна		Cotinus coggygria Scop.	Фiсташковi	Anacardiaceae
89.	Ясенець голо стовпчиковий		Dictamnus gymnostylis Stev	Рутовi	Rutaceae
90.			Linum austriacum L.	Льоновi	Linaceae
91.			Linum flavum L.		Linaceae
92.				Льоновi	Linaceae
93.	Льон Черняєва		Linum czernjaevii Klok		Linaceae
94.	Льон шорсткий		Linum hirsutum L.	Льоновi
95.			Polygala cretacea Kotov.		Polygalaceae
96.	Тринiя багатостеблова		Trinia multicaulis	Зонтичнi	Apiaceae
97.	Цикута отруйна		Cicuta virosa L.	Зонтичнi
98.	Калина звичайна			Жимолостевi	Caprifoliaceae
99.	Валерiана блискуча		Valeriana nitida Kreyer	Валерiановi
100.				Валерiановi	Valerianaceae
101.	Валерiана донська		Valeriana tanaitica Worosch		Valerianaceae
102.	Валерiана лiкарська				Valerianaceae
103.	Валерiана пагононосна			Валерiановi
104.	Валерiана росiйська		Valeriana rossica		Valerianaceae
105.	Черкас щетинистий			Черсаковi	Dipsacaceae
106.	Барвiнок малий			Барвiнковi	Apocynaceae
107.			Vinca herbacea
108.					Asclepiadaceae
109.			Vincetoxicum rossicum	Ластiвневi	Asclepiadaceae
110.			Centaurium pulchellum	Тирличевi	Gentianaceae
111.	Тирлич хрещатий		Gentian cruciata	Тирличевi	Gentianaceae
112.			Gentianella lingulata	Тирличевi	Gentianaceae
113.	Бобiвник трилистий			Бобiвниковi	Menyanthaceae
114.			Asperula tephrocarpa		Rubiaceae
115.				Синдховi	Polemoniaceae
116.	Березка лiнiйнолиста		Convolvulus lineatus		Convolvuiaceae
117.	Громовик несправжньокрасильний			Шорстколистi	Boraginaceae
118.	Живокiст кримський		Symphytum tauricum	Шорстколистi	Boraginaceae
119.	Синяк плямистий		Echium maculatum	Шорстколистi	Boraginaceae
120.	Веронiка сива		Veronica incana	Ранниковi
121.	Шолудивник болотний		Pedicularis palustris	Ранниковi	Scrophulariaceae
122.	Шолудивник Кауфмана		Pedicularis kaufmannii	Ранниковi	Scrophulariaceae
123.	Шолудивник пухнастополосий			Ранниковi
124.	Пухирник звичайний		Utricularia vulgaris
125.	Пухирник середнiй		Utricularia intermedia	Пухирниковi
126.	Самосил бiлоповстистий		Teucrium polium	Губоцвiтi	Lamiaceae
127.	Суховершки великоквiтковi			Губоцвiтi	Lamiaceae
128.				Губоцвiтi
129.	Шавлiя австрiйська		Salvia austriaca	Губоцвiтi	Lamiaceae
130.	Шавлiя ефiопська			Губоцвiтi	Lamiaceae
131.	Шавлiя лучна		Salvia pratensis	Губоцвiтi	Lamiaceae
132.	Шавлiя поникла		Salvia nutans	Губоцвiтi	Lamiaceae
133.					Campanulaceae
134.			Campanula altaica	Дзвониковi
135.			Campanula persicifolia		Campanulaceae
136.	Волошка вугiльна		Centaurea carbonate	Айстровi	Asteraceae
137.			Centaurea ruthenica	Айстровi
138.	Головатень росiйський		Echinops ritro	Айстровi	Asteraceae
139.	Грудниця звичайна		Crinitaria linosyris	Айстровi	Asteraceae
140.	Оман високий		Inula helenium	Айстровi	Asteraceae
141.	Оман мечолистий		Inula ensifolia		Asteraceae
142.				Айстровi	Asteraceae
143.	Полин пониклий		Artemisia nutans	Айстровi	Asteraceae
144.	Полин солянковидий		Artemisia salsoloides
145.	Полин Черняєва		Artemisia tschernseviana	Айстровi
146.	Рапонтикум серпевидний		Rhaponticum serratuloides		Asteraceae
Клас ОДНОДОЛЬНІ — LILIOPSIDA
147.	Валiснерiя спiральна		Vallisneria spiralis	Жабурниковi
148.	Водяний рiзак алоєвидний		Stratiotes aloides		Hydrocharitaceae
149.			Potamogeton sarmaticus	Рдесниковi	Potamogetonaceae
150.	Рдесник туполистий			Рдесниковi
151.			Potamogeton rutilus		Potamogetonaceae
152.			Caulinia minor	Рiзуховi
153.	Белевалiя сарматська		Bellevalia sarmatica	Лiлiйнi	Liliaceae
154.	Веснiвка дволиста		Majanthemum bifolium	Лiлiйнi
155.	Вороняче око звичайне			Лiлiйнi	Liliaceae
156.	Гадюча цибулька занедбана			Лiлiйнi
157.	Гiацинтик блiдий		Hyacinthella leucophaea	Лiлiйнi	Liliaceae
158.	Гiацинтик Палласiв		Hyacinthella pallasiana	Лiлiйнi	Liliaceae
159.			Scilla bifolia	Лiлiйнi	Liliaceae
160.	Ряска Гуссона		Ornithogalum gussonei		Liliaceae
161.	Тюльпан змiєлистий		Tulipa ophiophylla	Лiлiйнi	Liliaceae
162.	Чемериця Лобелiєва		Veratrum lobelianum	Лiлiйнi	Liliaceae
163.	Чемериця чорна		Veratrum nigrum	Лiлiйнi	Liliaceae
164.					Alliaceae
165.	Цибуля оманна		Ailium decipiens	Цибулевi
166.	Холодок багатолистий			Холодковi	Asparagaceae
167.				Пiвниковi	Iridaceae
168.			Iris pumila	Пiвниковi	Iridaceae
169.	Пiвники сибiрськi		Iris sibirica		Iridaceae
170.	Пiвники солончаковi		Iris halophila		Iridaceae
171.	Пiвники угорськi		Iris hungarica	Пiвниковi	Iridaceae
172.	Осока несправжньосмикацева
173.	Осока низька		Carex humilis		Cyperaceae
174.			Eriophorum polystachyon	Осоковi
175.			Eriophorum vaginatum		Cyperaceae
176.			Eriophorum latifolium		Cyperaceae
177.	Ринхоспора бiла			Осоковi	Cyperaceae
178.			Botriochloa ischaemum	Злаковi	Poaceae
179.	Образки болотнi		Calla palustris L.	Ароїднi
180.	Вольфiя без коренева			Рясковi	Lemnaceae
181.			Sparganium minimum Wallr.		Sparganiaceae
182.	Рогiз Лаксманiв		Typha laxmannii Lepech		Typhaceae

Список використаної лiтератури

1. Саппа Н. Н., Харьковщина заповедная. – Х.:Прапор, 1987.

2. Екологiчний вiсник. Х., 2001.

5. Перелiк видiв рослин та тварин, що потребують особливої охорони в Харкiвськiй областi УкрНДІ екологiчних проблем, лабораторiя проблем природних територiй особливої охорони. Х., 2002.