Сучасні особливості розвитку туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ ‘САМ’

метки: Розвиток, Закладь, Сучасние, Тенденц, Розваг, Прибуттів, Галузя, Відпочинку

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень

Вступ

• Суть поняття «туризм» та значення туризму в економічному розвитку країни
• Історичний аспект розвитку туризму
• Види, форми та класифікація туризму
• Сучасні особливості розвитку туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ » САМ»
• Проблеми і перспективи розвитку туристичного комплексу світу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Перелік умовних позначень

— Міжнародна асоціація перевізників

АЛТУ — Асоціація лідерів турбізнесу України

ВТО — Всесвітня Туристична Організація

ОАЕ — Об’єднані Арабські Емірати

СОТ — Світова Організація Торгівлі

США — Сполучені Штати Америки

ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю

ТФ — туристична фірма

Вступ

Актуальність теми.

В настоящее время туризм стал частью образа жизни более трети людей, и судьбу туристического процесса можно рассматривать как склад. Туризм — явище поліфункціональне. Среди основных функций туризма следует выделить рекреационную, социальную, культурную, экологическую, экономическую, образовательную и виховскую. Многофункциональность туризма воспринимается комплексным характером мотивации, подталкивающей людей к увеличению цены, а также сложностью организации повышения туристических цен и услуг. Сложность возможна при уважении природы риса для туризма, основы для удовлетворения социальных потребностей приостановки.

В наши дни туризм приобретает не только массовый характер, но и становится одним из самых высоких, провинциальных и динамичных петухов священного государства.

Специфика туризма, такая как экономика, полигус в общем ряду галусов, посередине: транспорт, связи, гостиничное управление, банки, а также сфера розвага. У більшості держав, туризм є одним з найважливіших сфер зовнішньоекономічної і внутрішньогосподарської діяльності [2].

Туризм как социально-экономическое явление переосмыслил себя в непосредственной близости от сферы легкой экономики, поскольку в части того, что уже наблюдается в текущем году, упадет 30% всех экспортных услуг, или около 7% всех легких экспорт товаров и формы. Туризм с более интенсивным экономическим развитием распространяется не только на регионы страны, но и на регионы мира. Виходячи з прогнозу Всесвітньої Організації Туризму (ВТО), кінця 2020 року, кількість міжнародних поїздок буде зростати майже в три рази. Також доходи від готельно-туристичних послуг зростуть, і будуть досягати до двох трильйонів доларів [9].

Тические методы в туризме сфере услуг

... ставить интересы клиента выше собственных и корпоративных. 1. ЭТИКА ДЕЛОВОГО ОБЩЕНИЯ В СФЕРЕ УСЛУГ Этику делового общения можно определить как совокупность нравственных норм, правил и ... произвести отталкивающее впечатление на собеседника . 2. ОСОБЕННОСТИ ОБЩЕНИЯ С КЛИЕНТАМИ В СФЕРЕ ТУРИЗМА В основе коммуникативной культуры лежат общепринятые нравственные требования к общению, неразрывно связанные ...

Туризм є однією з найважливіших галузей економіки. Продовольствие для развития туризма стоит в рядах первых домов экономического развития региона, что также важно для туризма в мире. команда объявила, что это надежный индикатор международного туризма, важный индикатор экономического развития страны. В цьому і полягає актуальність даної теми.

Об’єкт дослідження, Предмет дослідження, Мета дослідження, Завдання дослідження:

· розкрити суть поняття » туризм» та його значення в економічному розвитку країни;

• · визначити передумови розвитку туризму;
• · описати види, форми та класифікацію туризму;
• · розглянути особливості розвитку туристичного комплексу на прикладі ТОВ ТФ «САМ»;
• · розкрити проблеми і перспективи розвитку туристичного комплексу світу.

Методи дослідження:, Структура роботи:

1. Суть поняття «туризм» та значення туризму в економічному розвитку країни

Туризм — найдинамічніша галузь сфери послуг. Необходимость пересмотра стимулируется урбанизацией, научно-технической революцией, экологией, пригородным развитием сельского населения населения.

Туризм — різновид рекреації, один з видів активного відпочинку. это характерно для стремления к счастью: если изменение приводит к динамическому результату, процесс обновления собственности выйдет на тот же уровень компетенции.

С экономической точки зрения туризм — это особый способ жизни за счет материальных и духовных благ, услуг и товаров, который рассматривается в независимом государстве.

Туризм стал статутом государственного дохода в странах страны, для самых многообещающих петухов народного хозяйства. Бурхливы развитие массового туризма в свете увеличения общего развития туристической индустрии и летних залов экономики, науки и культуры, системы образования.

Зважаючи на ці передумови, туристична індустрія — сукупність різних суб’єктів туристської діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства ресторанного господарства, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Індустрія туризму бере початок ще з часів середньовіччя — у сфері організації паломництва з країн Європи до святих місць [5].

На сучасному етапі розвитку в сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, яка здійснюють туристську діяльність:

• · організатори туризму (туроператори і турагентства);
• · перевізники;
• · готелі та інші засоби розміщення;
• · заклади системи розваг;
• · інші туристичні й суміжні з ними послуги, до яких слід віднести:
• · підприємства банківської сфери;
• · послуг страхування;
• · інформації та інші [19].

Современный туризм будет все больше осознавать роль экономики. Темпи розвитку туризму зростають. Якщо в 1950 р. число туристів у всьому світі складала 25 млн. чоловік, за даними на 2002 р. число перевищило 500 млн. осіб, то вже у 2012 році кількість туристів зросла до 1 мільярда чоловік. Перед иностранным туристом международная статистика может быть доведена до сведения человека, который поедет посетить страну, будь то профессиональная деятельность, оплачиваемая по всей стране. Для этого к иностранным туристам привлекаются люди, приехавшие за границу не только на экскурсии, по другим причинам, чтобы заниматься спортом, заниматься спортом, перед родственниками и друзьями. Развиваются три основных типа международного туризма: рекреационный, научный и диловый. 70% всех туристических поездок приходится на рекреационный туризм. На науковий туризм — не більше 15%, і, відповідно, на діловий туризм припадає стільки ж. Основу туріндустрії утворюють фірми з організації туристичних поїздок [13].

Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Україні

... інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг. З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення Основних напрямів розвитку туризму в Україні. Вони ... робіт з актуальних проблем розвитку рекреаційно-туристичних господарств, використання природного та історико-культурного потенціалу країни, створення геоінформаційної системи "Туризм в Україні" тощо[7, с.17]. ...

Индустрия туризма — это спонсируемая государством автономная юридическая организация, которая имеет права юридического лица, поэтому это коммерческий и научный опыт с целью отказа в прибытии.

Всю діяльність туристичних підприємств у загальному вигляді можна звести до виконання трьох основних функцій:

• організаційної (формування комплексних маршрутів для туристичних груп та туристів-індивідуалів на основі договорів між підприємствами туристичної індустрії);
• посередницької(комплектування і продаж послуг і товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристичних послуг);
• торговельно-банківської (операції з обміну валют, страхування майна, здоров`я і життя туристів).

Основною функцією туристичних підприємств як складової туристичної індустрії є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного туристичного продукту.

Основная функция туристического бизнеса — удовлетворение потребностей в туристических услугах. Основной вид діяльности завершает и составляет туристический продукт — комплекс туристических услуг, который будет удовлетворять потребление туристов каждый час роста цен.

На практике мы видим такие типы коммерческих туристических предприятий, которые функционируют и развиваются за счет финансовых возможностей, чтобы отобрать у: туроператоров, туристических агентств, туристических офисов, туристических агентств, туристических офисов. Компании компании работают в различных организационно-правовых формах, в новых сегментах рынка туристических услуг.

Туроператор — это туристическая компания с правами юридического лица, которая занимается организацией внутренних и международных дорог с разнообразным спектром услуг. Smell объединяет пакеты услуг без единого виробника в комплексный туристический продукт, который можно сделать по единой цене.

Мы рады предоставить услуги местного туроператора и услуги туристического агентства.

Туристичне агентство — роздрібне підприємство, яке займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих туристичних послуг (транспортних, екскурсійних та інших).

Основными функциями туристических агентств являются предоставление туристических услуг, предоставление информации клиентам, консультирование по вопросам повышения цены и организация цены.

Усилия индустрии туризма могут выходить за рамки их доминирования на туристическом рынке. Це: підприємства-лідери, які характеризуються найкращим використанням конкурентних переваг і мають найбільшу ринкову частку; підприємства, які мають міцну конкурентну позицію, та підприємства, що мають слабку конкурентну позицію, займають проміжне становище, а підприємства-аутсайдери мають найменшу частку на туристському ринку, через те, що неефективно використовують конкурентні переваги та через некваліфікований аналіз ринку і прийняття некомпетентних управлінських рішень.

Державне регулювання індустрії туризму: регіональний аспект

... туризма в туристической отрасли. Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відображення в наукових дослідженнях: передумови виникнення, принципи ... управлінь та відділів обласних державних адміністрацій і туристичних підприємств України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних ... днем ​​отдыха. Отдых є некоторые потери приостановки работы. Постепенный переход от модели жизни к модели ...

Одним из ключевых терминов, фигурирующих в основных понятиях туристического предприятия, является туристический продукт. Наведемо цитату (ст. 1. Закону про туризм ): » Туристичний продукт — заздалегідь розроблений комплекс туристичних послуг, що сполучає в собі не менше ніж дві такі послуги, який реалізується або пропонується до реалізації за певною ціною, до складу якого включаються послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідування об’єктів культури, відпочинку і розваг, реалізації сувенірної продукції і т. ін.)».

З цього визначення виходить, що до туристичних послуг відносяться:

• · послуги з перевезення туристів;
• · послуги з організації екскурсій і відвідування об’єктів культури;
• · послуги з організації відпочинку і розваг;
• · послуги з реалізації сувенірної продукції;
• · послуги ресторанного господарства;
• · інші послуги, що надаються або можуть бути наданий туристам за їх бажанням.

Основним туристичним продуктом є комплексне обслуговування — стандартний набір послуг, що продаються туристам в одному пакеті [18].

У ліцензійних умовах , що характеризують туристичну діяльність, визначено, що туристичні послуги — це послуги суб’єктів туристської діяльності з розміщення, харчування, транспорту, інформаційно-рекламному обслуговуванню, а також послуг закладів культури, спорту, побуту, розваг і т. ін., направлені на задоволення потреб туристів.

Влияние туризма на экономическое развитие, появление передовой коммерческой деятельности и расширение продуктов и услуг в результате повышения экономической эффективности питья для любителей наземных рахунков и любителей походов по мидиям. С экономической точки зрения туризм более привлекателен из-за галузы, нам нужны услуги, у нас большая окупаемость инвестиций и доход от высококонвертируемых валют.

У багатьох країнах туризм входить у першу трійку провідних галузей держави, розвивається швидкими темпами і відіграє важливе соціальне та економічне значення, оскільки він:

• · збільшує місцеві доходи;
• · створює нові робочі місця;
• · розвиває всі галузі, пов’язані з виробництвом туристичних послуг;
• · розвиває соціальну та виробничу інфраструктури у туристичних центрах;
• · активізує діяльність народних промислів і розвиток культури та сприяє їм;
• · забезпечує зростання рівня життя місцевого населення [8].

Висновки:

2. Історичний аспект розвитку туризму

Основними групами чинників виникнення подорожей, а загалом і туризму в суспільстві були наступні:

Туризм и здоровье человека

... байдарке, на лыжах, на велосипеде являются важнейшими стимуляторами улучшения здоровья населения. 1.Влияние занятий туризмом на организм человека Походы выходного дня играют важную роль в системе физической ... лечения. В связи с этим следует предостеречь от самолечения туризмом, которое опасно и недопустимо, как и другие виды самолечения. Использование активных путешествий в качестве профилактики ...

• · соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин);
• · економічні (розвиток економіки);
• · географічні (особливості розташування країн та регіонів, необхідність налагодження зв’язку між ними);
• · політичні (освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного впливу);
• · мотиваційні (особливості свідомості людей, ментальності; тобто потреби, мотиви, цінності, стереотипи та інші психологічні чинники, які впливали на вибір мети подорожі в ті чи інші періоди в певних регіонах);
• · науково-технічний прогрес;
• · екологічні [7] .

Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:

• · Перший — з найдавніших часів до 1841 року — це початковий етап розвитку туризму.

· Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення організованого туризму.

· Третій — з 1914 року до 1945 року — формування індустрії туризму.

· Четвертий — з 1945 року до наших днів — етап масового туризму та глобалізації туристичної індустрії. для него характерны стадия окремо-скин и дамо-объяснение, та же периодизация развития туризма.

Перший етап. совершенно очевидно, что для современного туриста, в самом маленьком смысле этого слова, цена хулигана будет как мандарин, каким его видели наши предки. Основними чинниками, що спонукали наших предків мандрувати, були:

• потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;
• людська цікавість, бажання пізнати оточуючий світ.

Найдавнішим видом транспорту можна вважати човен. Первобытный Людин, как правило, отрезал себе жизнь водой: рычок, озера, море. Це давало їй можливість не тільки мати продукти харчування, яких багато у водоймищах, але й, завдяки пересуванню з одного місця до іншого, освоювати оточуючий світ, знаходити місцевості з більш комфортними умовами життя, отримувати нові можливості. Первые люди открыли первые муниципалитеты, переизбыток предложения, надели шорты, были организованы более красиво в мире. Усе це закладало підвалини майбутніх подорожей на далекі відстані. Однак системи в організації мандрівок ще не існувало. Более дорогой в древнем свете Мали, крупный, спонтанный и первобытный характер. Як правило, це були міграції до більш сприятливого місця проживання.

В результате развития приостановки, определения денег-товаров, роста практики и распределения лиц, но не принимавших участия в приостановке и управлении, появились категории людей, которые постоянно росли в цене.

Для першого етапу розвитку подорожей і туризму були характерні такі риси:

розвиток торгівлі, що, в свою чергу, сприяє соціально-економічному розвиткові суспільства і задоволенню потреб людини в пізнанні оточуючого світу, інших народів, налагодженню економічних, культурних та політичних відносин між ними.

Світовий розвиток туризму

... факторів: мотивації подорожей; способу подорожей і розвитку транспортних засобів; кількості подорожуючих і охоплення туризмом різних верств населення. За цими критеріями історичний шлях розвитку туризму можна поділити ... рівня спричинює до зростання кількості людей, які мають стимул і можливість подорожувати. Велику роль в процесі подальшого розвитку туризму починають відігравати фактори, пов'язані ...

розвиток різних релігій також сприяв розвиткові подорожей в різні епохи, особливо в епоху Середньовіччя. Виконання віруючими релігійних призначень сприяли тому, що для прочан створювалися необхідні умови для проживання, харчування, транспортування та ознайомлення зі святинями (своєрідне екскурсійне обслуговування).

Тобто цэ були те самые слуги, которые заботились о туристах. Прикладом цього може бути Києво-Печерська лавра, яка мала для обслуговування прочан у ХVII ст. аптеку, бібліотеку церковних книг, трапезну та «гостинні будинки», своєрідні готелі.

розвиток культури і мистецтва. Природно, що з’явилася певна категорія туристів, подорожуючих з метою ознайомитися зі звичаями, культурою та визначними пам’ятками мистецтва, а також дещо інша категорія мандрівників: ті, що прагнуть отримати освіту в інших країнах, вивчити або вдосконалити іноземні мови.

пізнання людиною природи призводить до відкриття нових земель, місць з унікальним кліматом, цілющих якостей мінеральних джерел, які можуть поліпшувати здоров’я людини. Це сприяло розвиткові подорожей з метою оздоровлення.

збільшення частки вільного часу в суспільстві є також важливим чинником, який сприяв появі туризму. Адже вільний час надає людині не тільки можливість відновлення своєї життєвої сили, а й змогу раціонально і корисно використати свій вільний час для пізнання оточуючого світу, займатись улюбленою справою та виховувати дітей та молодь, використовуючи досвід і досягнення минулих поколінь.

Характер повышения цен на ранней стадии разработки бува — спонтанный и спонтанный. Види подорожей на цьому етапі можна класифікувати за засобами пересування: пішохідні мандрівки; з використанням яті них транспортних засобів; з використанням тварин. Из-за подорожания пошли на образование, развитие, здоровье, торговлю, прелюдию, благополучие, путешествия, морские экспедиции.

Туризм на першому етапі розвитку не був окремою галуззю економіки та всеохоплюючим масовим явищем в суспільстві, доступним більшості, все ж таки він виконував властиві йому суспільні функції, а саме: пізнавальну, економічну, соціокультурну, рекреаційну, політичну і виховну.

Другой этап развития туризма характеризуется появлением первых туристических организаций. Одним з перших, хто здійснив організовану подорож для великої кількості людей, був англієць Томас Кук. У 1841 р. він, будучи Головою товариства тверезості, організував подорож для членів цього товариства з Лейстера в Лафборо. Комплекс послуг для подорожуючих включав транспортне обслуговування (подорож здійснювалася залізничним транспортом), харчування для учасників туру, екскурсію. Ця мандривка нашла как для самого Кука, так и для самых успешных предпринимателей новый тип перспективных и финансово превосходных результатов. І впродовж наступних 20 років в Англії почали виникати туристичні фірми. Аналогічні фірми у цей час також починають з’являтися в Європі. Ось чому 1841 рік можна вважати початком другого етапу розвитку туризму, важливими ознаками якого були:

• розвиток науково-технічного прогресу (на рубежі ХІХ-ХХ ст. з’явилися нові види транспорту, які зробили подорожі більш комфортними та швидкими, будувалися дороги, створювалися нові засоби комунікації);
• туризм формується як окремий елітний вид відпочинку для заможних верств населення (основними категоріями подорожуючих були аристократія, службовці, вищі та середні військові чини, інтелігенція, буржуазія);
• створювалася туристична інфраструктура (туристичні фірми, готелі, заклади харчування та розваг для подорожуючих, транспортні агенції).
  10 стр., 4788 слов

  Міжнародний туризм в Україні: проблеми та перспективи подальшого розвитку

  ... чинником економічної та політичної модернізації, підтримки політичної стабільності. Зайцева В., розглядаючи міжнародний туризм в умовах глобалізації, підкреслює, що глобалізація і регіоналізація - складові частини єдиного процесу розвитку міжнародного туризму, що робить ...

з’являлися перші туристичні кадри (менеджери туризму, турагенти, екскурсоводи, гіди, інструктори);

• створювалися нові туристичні центри, курорти, розвивали старі. Туристична галузь у цей період перебувала в процесі становлення.

Для третього етапу розвитку туризму характерні такі риси:

• туризм як галузь економіки вже існує;

швидко формується туристична

з’являються державні та міжнародні туристичні організації, що свідчить про вихід туризму на державний та міжнародний рівні;

• офіційно встановлюються відпустки для працюючих, що дозволяє здійснювати подорожі людям, зайнятим на виробництві;
• розширюється географія туристичних подорожей.

Четвертий етап розвитку туризму характеризується такими рисами:

• значне зростання добробуту населення;
• збільшення частки вільного часу;
• на державному рівні встановлені обов’язкові оплачувані відпустки для працюючих;
• активно функціонує та розвивається туристична індустрія;
• туризм стає головною галуззю економіки багатьох країн;
• туризм стає масовим явищем у світі, доступним для більшості громадян розвинених країн;
• туризм стає одним із чинників глобалізаційних процесів у світі.

Висновки:, . Види, форми та класифікація туризму

Існує дуже багато класифікацій туризму. Вони різні самим розумінням цього феномену, принципами побудови, прикладними завданнями класифікації і т.п. Класифікація туризму має велике наукове і практичне значення. Вон позволяет узнать больше о ежедневном туристическом обмене. Вследствие изменений стало возможным представить себя для обсуждения и качества туристических услуг, а с появлением новых видов и форм туристической деятельности он постоянно подвергается полному пониманию, и остаток не может быть соблюден.

Форми і види туризму залежать від низки чинників:

• · наявності й тривалості вільного часу;
• · віку, статі, стану здоров’я, рівня духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту;
• · розмаїтості природних умов і сезонності;

Залежно від виду туризм поділяють на:

• · внутрішній або національний — подорожі у межах своєї країни;
• · іноземний або міжнародний — подорожі поза межами країни. Розглянемо їх докладніше.

Внутренний туризм будет обслуживать великих людей своей страны, а иностранный — туристов за пределами кордона. Для страны кожи громадные туристические маршруты за кордоном являются пассивным туризмом, а прибытие иноземцев — активным.

За характером організації туризм поділяють на:

• · плановий (організований);
• · самодіяльний (неорганізований).

Плановий туризм — це внутрішній туризм за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцем проживання, харчування тощо).

Філософські основи сучасного туризму

... таких як розвиток, істина, справедливість, свобода і відповідальність - справедливо наголошує І. А. Зязюн. "Найбільшої уваги потребує туризм в аспекті ... стати успішне входження України до числа передових країн світу і, у першу чергу, до європейських структур, ... індустрію, в якій задіяні мільйони працівників, що забезпечують готельний та ресторанний бізнес, побут, відпочинок та розваги туристів, ...

Самодіяльний туризм поєднує форми краєзнавчої та екскурсійної діяльності, суспільно корисну працю за дорученням науково-дослідних, природоохоронних та інших організацій, а також організацію і проведення туристичних зборів і змагань, самодіяльну і технічну творчість, навчання туристичних кадрів.

За кількістю учасників виокремлюють:індивідуальний і груповий туризм [20].

Повышение цены семьи людей или одного из людей, стоящих за планом власти, — это индивидуальный туризм, повышение цены группы людей — группы. Теоретики хотят видеть рост среды вокруг семейного и семейного туризма.

За термінами і тривалістю подорожей туризм поділяють на короткочасний (туризм «вихідного дня») і тривалий.

Из-за территориальной близости внутренний туризм распространяется на местный и дальний туризм.

За інтенсивністю туризм поділяють на: постійний і сезонний (односезонний та двосезонний).

Залежно від мети подорожі туризм поділяють на:

• · пізнавальний (екскурсійний) — відвідування та ознайомлення з пам’ятними місцями та пам’ятками культури, історії, природи;
• · оздоровлювально-пізнавальний — поєднання цілей оздоровлення і пізнання;
• · курортно-лікувальний — пересування людей, зумовлене потребою поліпшити стан здоров’я;
• · спортивний — участь у спортивних заходах;
• · вихідного дня — перебування кілька днів за межами міста, а також у спеціалізованих зонах відпочинку;
• · діловий — відвідування об’єктів за професійним інтересом;
• · релігійний;
• · зелений;
• · аматорський — мисливство, рибальство тощо.

Розглянемо докладніше деякі з цих видів. Курортно-лікувальний туризм вважають одним із найстаріших видів туризму, поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти (в Україні, Росії, Італії, Франції, ФРН, Чехії, Словаччині, Австрії, Швейцарії, Болгарії, Угорщині, Румунії тощо).

Для организации туристско-рекреационного туризма важно наличие хорошего климата, прибыльных джерелов и грязей, природных садов Маловничей и парковых ландшафтов. Развитие курортного и элитного туризма приведет к появлению больших и малых туристических центров и новых комплексов. Відомими міжнародними курортами і місцями масового відпочинку є Ялта (Україна), Сочі (Росія), Капрі (Італія), Ніцца (Франція), Вісбаден (Німеччина), Карлові Вари (Чехія), Давос, Лозанна (Швейцарія), Інсбрук (Австрія), «Золоті піски» (Болгарія), район озера Балатон (Угорщина) та ін. [12].

Спортивный туризм: цена избытка людей в фантастический час, посвященный спорту. Він має такі різновиди:

• · пішохідний;
• · гірський;
• · водний (на плотах, байдарках);
• · лещетарський;
• · гірськолижний;
• · велосипедний;
• · автомобільний та ін.

Деловой туризм вытесняют группы людей, которые разделяют общие интересы. Там могут быть бизнесмены, инженеры, врачи, учителя, гос. Сильской специальности, а также проездные по специальным программам и маршрутам. Поняття «діловий туризм», за сформованою у міжнародному туризмі практикою, охоплює широке коло поїздок:

Розвиток і розширення туризму в Україні

... туристичної галузі наблизитися до цивілізованого рівня ведення цього бізнесу. Мета курсової роботи полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів сутності, змісту та особливостей розвитку туризму в Україні. обґрунтування розвитку туризму в ... і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних із наданням туристичних послуг. Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку планети. Щорічно ...

• · ділові поїздки співробітників підприємств для переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутова діяльність тощо;
• · поїздки на конгреси, конференції, виставки, ярмарки, біржі;
• · поїздки на спортивні змагання команд, гастролі;
• · поїздки офіційних делегацій [6].

Религиозный туризм стоит дорого, в зависимости от того, религиозная процедура это или миссия. Він є найстарішим видом туризму. Сезон, прежде всего, напоминает о туризме и религии, вплоть до спортивного мастерства. У туризмі з релігійною метою можна виокремити такі види поїздок:

• · паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;
• · пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам’ятками, історією релігії та релігійною культурою;
• · наукові поїздки — поїздки науковців, які вивчають різні релігії. Основними центрами релігійного туризму є Ватикан, Єрусалим та Мекка.

Сильской зеленый туризм активно развивается в Украине. Этот вид туризма, взяв за основу развитие малого бизнеса в аграрных регионах, дает возможность маленьким сумочкам цикаво и хитроумно перенимать шелковые фантазии, ведь они знают массовую культуру: еду, танцы, кулинарию. характерно, что желающие посетить село — это не только горожане с небольшим статусом, но и люди, находящиеся в локации. Учреждения зеленого туризма в центре мира предоставляют медицинские услуги по доступным ценам, сельские жители могут легко не сомневаться в малой части продукции из вироблена и развивать энергетический бизнес.

Туризм також поділяють на активний і пасивний. Суть такого подола состоит в том, что стоимость видов переизбытка и интенсивности активности людей за час подорожает.

Активні види туризму передбачають види відпочинку і подорожей, розваг, спорту (скелелазіння, спортивні ігри, плавання на плотах по бурхливих річках, підводний туризм тощо), які потребують значного фізичного навантаження і доступні не всім категоріям туристів.

Пассивные виды туризма предлагаются для спикинишу, а мужчины заняты множеством физических возможностей для туристической программы по цене туриста. Запах Rozrahovani на людей, которые больны в малейшей степени, познавательные туры, поэтому им требуется менее стрессовый цикл изменений и физического давления. Морские, горные, водные курорты, оздоровительные туры.

Висновки:, . Сучасні особливості розвитку туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ » САМ»

Туристическое агентство «САМ» — многопрофильный туроператор, активно работающий в сфере туризма и транспорта. В структуру турфирмы «САМ» входит операторский офис и 2 точки продаж в Киеве, представительства в 9 крупных населенных пунктах Украины — Днепропетровск, Донецк, Запорожье, Коростень, Николаев, Одесса, Симферополь, Харьков.

Починаючи в 1991 році всього з декількох розроблених програм, фахівцям туристичної фірми «САМ» за вісімнадцять років наполегливої праці і творчості вдалося закріпитися на основних ринках і стати лідером за таким масовим напрямкам відпочинку українців як Болгарія, Греція, Єгипет, Іспанія, Італія, Туреччина, Україна, Хорватія, Чорногорія. Якісний рівень сервісу та безпеку клієнтів фірми «САМ» — заслуга, як професійної команди співробітників компанії, так і надійних партнерів у багатьох країнах світу (понад 130 компаній-туроператорів у 73 країнах світу).

В Україні з фірмою «САМ» працюють більше 900 партнерів (туристичних агентств, готелів, санаторіїв, пансіонатів).

З 1997 року ТФ «САМ» є акредитованим членом IATA. В то же время Фирма стала гостем иностранных туристов в Украине и вошла в группу крупных компаний, занимающихся прямым туристическим бизнесом. ТФ «САМ» є одним із засновників АЛТУ. За період свого існування ТФ «САМ» неодноразово була нагороджена низкою почесних нагород і звань, представляла Україну на багатьох міжнародних виставках, є незмінним учасником національних туристичних форумів / виставок.

Основні напрямки діяльності:

• · виїзний туризм: групові та індивідуальні тури, відпочинок на морських і гірськолижних курортах, тури в країни Європи, Азії, Америки, Африки, Австралії

· освіта за кордоном: загальні курси мов, екзаменаційні та спеціальні курси, канікулярні курси для дітей, середня і вища освіта в провідних навчальних закладах світу;

• · спеціалізовані тури: спортивні, релігійні, лікувальні тури, бізнес тури;
• · прийом та обслуговування іноземних туристів і співвітчизників в Україні: відпочинок в кращих здравницях і санаторіях Криму і Карпат, екскурсійні та релігійні програми по Україні, тури вихідного дня, круїзи по Дніпру, організація і обслуговування конференцій / семінарів, послуги гідів-перекладачів, екстремальний туризм, оренда легкових автомобілів, мікроавтобусів;
• · бронювання та продаж авіаквитків більше 50 авіакомпаній світу, залізничні квитки по всій Європі, VIP-сервіс в аеропортах;чартерні перевезення.

Фирма — лучший в Украине заместитель по чартерным рейсам из Киева и областей.

ТФ » САМ» пропонує туристам широкий спектр вибору країн для відвідування, починаючи від Австралії і закінчуючи Японією [22].

Виділяються п’ять туристичних макрорегіонів світу:

• · Європейський (куди включають країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я — Ізраїль, Кіпр, Туреччину).

· Американський (включає країни Північної, Південної, Центральної Америки,

острівні держави і території Карибського басейну).

· Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралію та Океанію).

· Африканський (включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії).

· Близькосхідний (включає країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет, Лівію)

Все макрорегионы характеризуются динамичным прогрессом, протесты неодинаковы, как и количество прибывших туристов.

Найбільша їх частка припадає на Європу (58 %).

Это следует объяснить наличием всех типов рекреационных ресурсов, стабильной экономической и политической ситуацией во всем макрорегионе, очевидным развитием инфраструктуры и текущим географическим расположением. Протест неудач на европейской дороге, но не в других макрорегионах, что негативно сказывается на развитии туризма во всем регионе.

Другу позицію займає Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон, частка туристичних прибуттів у ньому складає 19 %. Цена будет объяснена проявлением уникальных и экзотических видов рекреационных ресурсов, высоким уровнем сервиса. І все це на фоні нижчих цін і менших витрат, ніж, наприклад, в Європі або Америці. Защитить от негативного влияния на развитие всего макрорегиона и на количество прибывающих туристов, чтобы разрешить нестабильную политическую ситуацию, части стихийных бедствий, таких как дождевые черви, цунами, повены.

Третю позицію займає Американський макрорегіон. Дещо нижча частка туристичних прибуттів у ньому пояснюється не зниженням туристичної привабливості Америки, а швидшим темпом розвитку туристичної індустрії в інших макрорегіонах. Цей регіон характеризується наявністю більшості видів рекреаційних ресурсів, розвиненою інфраструктурою. Проте нестабільна політична ситуація в країнах Південної Америки, природні катаклізми у США (урагани, повені) сприяють зниженню частки туристичних прибуттів.

На передостанньому місці, за часткою туристичних прибуттів, перебуває Африканський макрорегіон. Африка — найдешевше місце відпочинку у світі, де зосереджені багаті природні рекреаційні ресурси, що сприяє збільшенню кількості туристичних прибуттів. Проте недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень туристичного сервісу, відсутність значних культурно-історичних рекреаційних ресурсів негативно впливають на розвиток туристичної галузі.

Світовий туризм характеризується високими темпами розвитку, зростанням його ролі в економіках окремих країн і регіонів. Він є невід’ємною складовою розвитку світового ринку. За оцінками Всесвітньої туристичної організації (ВТО), ще наприкінці 2000 р. туризм зайняв перше місце серед галузей світового господарського комплексу за обсягом експорту товарів і послуг. У сфері міжнародного туристичного обміну річний оборот склав понад 2 трлн дол. США. На туризм припадає 12% загальносвітового національного продукту, 7% світових інвестицій. Туризм забезпечує 5% податкових надходжень. Ще в 1996 р. за валютними надходженнями туризм обійшов експорт нафтопродуктів, телекомунікаційного устаткування, автомобілебудування і всіх інших видів послуг. Безпосередньо у світовій сфері туристичних послуг задіяно більше 260 млн. осіб, що становить 10 % усіх працівників.

Туризм у цілому займає перше місце в світі щодо надання робочих місць. Високими темпами розвивається міжнародний туризм у світі. Якщо в 1950 р. кількість міжнародних мандрівників становила 25 млн., то через 20 років (1970) — збільшилась до 165 млн., ще через 20 років (1990) досягла 450 млн., а в 2000 р. становила майже 700 млн. таких туристів.

На розвиток туризму впливають як позитивні, так і негативні фактори, пов’язані з політичною, законодавчо-правовою та соціально-економічною ситуацією в країні і в світі.

Позитивні:

• · стабільність і відкритість політики та економіки;
• · зростання суспільного багатства і доходів населення;
• · скорочення робочого і збільшення вільного часу;
• · розвиток транспорту, засобів комунікації та інформаційних технологій;
• · посилення урбанізації;
• · побудова інтелектуального суспільства;
• · спрощення та гармонізація податкового, валютного, митного, прикордонного та інших форм регулювання.

Негативні:

• · напруженість у міжнародних відносинах;
• · нестабільність політики та закритість економіки;
• · нерозвинутість

· забруднення навколишнього середовища й екологічна небезпека;

• · відсутність ефективних стимулів інвестування розвитку індустрії туризму на рівні світових стандартів.

Сьогодні туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку ХХІ ст. туризм, за обсягом доходу, справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки. туризм рекреаційний регіональний

У багатьох країнах світу туризм є однією з найбільш пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 20 — 45 %, а надходження від іноземного туризму є основним джерелом отримання валюти. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства, таких як будівництво, зв’язок, харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів народного споживання та ін. Цей бізнес приваблює підприємців із багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності й мінімальний термін окупності витрат.

Якщо проаналізувати діяльність туристичної сфери всіх країн світу і визначити лідерів із залучення туристів у свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками останніх років, то на першому місці упродовж 15 років залишається Франція, прийнявши близько 80 млн. іноземних туристів, далі йдуть Іспанія, США та Італія, які в сукупності прийняли понад 150 млн. туристів. Отже, визначивши лідерів із прийому іноземних туристів, можна впевнено констатувати той факт, що саме в цих країнах найбільший вплив на економіку мала сфера туризму. Проте надходження прибутків від туризму розподіляється у світі нерівномірно.

Найбільша частка прибутків від туризму припадає на регіони з досить високим рівнем економічного розвитку, тобто туризм у цих регіонах активно впливає на економічний розвиток.

У наш час туристична галузь утворила 12 % світового валового внутрішнього продукту і поглинула 13 % витрат споживачів.

За чисельністю працівників сфера туризму також стала однією з найбільших у світі — у ній зайнято понад 260 млн. осіб, тобто кожен 10-й працюючий. Туризм є вагомим джерелом утворення робочих місць, і, за прогнозами, протягом наступних 5-ти років у світі створюватиметься 2 500 нових робочих місць щодня. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Це має важливе значення, оскільки, поглинаючи більше робочої сили, туризм зменшує соціальну напругу в суспільстві. Крім того, світовий досвід показує, що сферу туризму можна розвивати і в період економічних криз, що має важливе значення для країн Східної Європи. Витрати на створення одного робочого місця тут в 20 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу в 4 рази вища, ніж в інших галузях господарства. Прикладом можуть бути такі країни, як Аргентина, Бразилія, Мексика, Єгипет, Туніс, Перу та інші.

І ще один дуже важливий фактор — вплив туристичної діяльності на навколишнє середовище, який може бути безпосереднім, опосередкованим, позитивним і негативним. Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем, але, управляючи цим розвитком, можна зменшити негативний вплив і збільшити позитивний.

Позитивний вплив включає охорону й реставрацію пам’яток природи, історії, культури, створення національних парків і заповідників, збереження лісів, захист рослинного і тваринного світу.

Негативний вплив більший, зокрема — це вплив на якість води в річках, озерах, морях та на якість повітря, зростання викидів шкідливих речовин транспортними засобами, самовільне розміщення тимчасових баз відпочинку, забруднення відходами навколишнього середовища, самовільне розпалювання вогнищ, понівечення історичних пам’яток вандалами. Деякі види туристського відпочинку, як-от полювання, риболовля, збирання рослин, завдають негативного впливу живій природі й призводять до зменшення чисельності або навіть до повного зникнення фауни та флори певних територій. Зростання населення в туристичних регіонах, будівництво нових туристичних потужностей потребує залучення якомога більшої кількості природних ресурсів, що, у свою чергу, збільшує навантаження на довкілля [14].

За прогнозами Всесвітньої туристичної організації (ВТО), сфера туризму активно розвиватиметься і в майбутньому. Кількість подорожуючих до 2020 року сягне 1,6 млрд. осіб на рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 рази порівняно з 2000 роком [4].

При цьому доходи від туризму у 2010 році склали 1550 млрд. доларів США, тобто у 3,3 рази перевищили рівень 2000 року, у 2013 році — 1690 млрд. доларів, а до 2020 року прогнозується збільшення доходів до 2000 млрд. доларів США.

Прогноз найбільш популярних туристичних напрямків до 2020 року.

Із таблиці видно, що при щорічному зростанні на 8 % кількість туристичних прибуттів у Китай досягне до 2020 року 137,1 млн. дол.

Другим за популярністю туристичним напрямком стануть США (102,4 млн.), далі — Франція (93,3 млн.), Іспанія (71,0 млн.), Гонконг (59,3 млн.).

Щоденні витрати туристів, за винятком коштів на авіаперевезення, збільшаться до 5 млрд. доларів у день.

За прогнозами ВТО, очікується бурхливий розвиток виїзного туризму. Найбільшими країнами-постачальниками туристичних потоків стануть Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія.

Економічна відсталість країн Східної Європи є реальним бар’єром для залучення населення цих країн у міжнародний туризм. Обсяги туризму між країнами Західної і Східної Європи будуть зростати в основному в напрямку зі Сходу на Захід.

І все ж таки разом з економічним піднесенням країн Східної Європи, розбудовою туристичної інфраструктури, розвитком транспортних систем, міжнародний туризм для країн, що розвиваються, стане джерелом не тільки надходження іноземної валюти, а й створення нових робочих місць [17].

Фахівці Всесвітньої туристичної організації визначили п’ять найперспективніших видів туризму у ХХІ столітті:

• Круїзи — один із найперспективніших та бурхливо зростаючих видів туризму. Якщо на початку 1980 р. кількість «круїзних» туристів складала 1,5 млн. осіб, то нині — 10 млн., і їхня кількість постійно зростає.
• Пригодницький туризм — для любителів гострих відчуттів. Постійно зростає попит на сходження на найвищі вершини світу та екскурсії по морських глибинах.
• Культурно-пізнавальний туризм — активно розвиватиметься в Європі, Азії, Близькому Сході, відповідно, зросте значення охорони пам’яток культури.
• Діловий туризм — набув активного розвитку нині і розвиватиметься і в майбутньому, що пов’язано зі швидкими темпами розвитку світової економіки, поглибленням політичних та економічних зв’язків між різними державами світу.
• Космічний туризм — за даними американських фахівців, забезпечить щорічний дохід у розмірі 10 млрд. доларів США [21].

Всесвітня туристична організація назвала найбільш відвідувані туристами країни світ у 2011 році. Очолює рейтинг СОТ за 2011 рік Франція — 79500000 туристів (3%), на другому місці — США з 62 мільйонів 300 тисяч іноземних гостей (4,2%), на третьому — Китай з 57600000 туристів (3, 4%).

На четвертому місці Іспанія 56700000 чоловік (приріст 7,6%).

За Іспанією слідують Італія (46,1 млн.), Туреччина (29,3 млн.), Великобританія (29,2 млн.), Німеччина (28,4 млн.), Малайзія (24,7 млн.) і Мексика (23,4 млн.)

Також існує рейтинг найбільш відвідуваних країн українськими туристами (в дужках зазначена кількість туристів у 2012 році): Туреччина (427269), Єгипет (207434), Польща (113590), Румунія (66296), ОАЕ (53125), Греція (46065), Німеччина (45755), Ізраїль (42133), Чехія (40418), Італія (30915), Угорщина (28605), Іспанія(23261), Австрія (21138), Чорногорія (19059), Франція (18718), Словаччина (18712), Великобританія (14048), Болгарія (13887), Хорватія (10660) [23] .

Висновки:, . Проблеми і перспективи розвитку туристичного комплексу світу

Туризм є однією з найефективніших та найперспективніших галузей народного господарства, яка за економічними показниками випередила навіть автомобільну промисловість і зайняла друге місце після комп’ютерної. Надходження від туризму у світі зросли у 300 разів за 50 років — з 2 млрд. дол. США у 1950 році до 1000 млрд. дол. США у 2008році, а на 2013 рік становлять 1690 млрд. дол. США.

Дослідження Всесвітньої туристичної організації (ВТО) дають можливість стверджувати, що тенденції росту туристичної індустрії будуть зберігатися і надалі. У період з 2000 до 2020 року прогнозується збільшення туристичних прибуттів на 200% і передбачається наступний розподіл туристичних прибуттів у сфері в’їзного туризму по регіонах.

Найвідвідуванішими країнами світу до 2020 року стануть, за прогнозами фахівців, Китай, США, Франція, Іспанія.

За останні роки вражаючих успіхів у розвитку індустрії туризму домоглась Польща. Ще в 1985 і 1990 роках, за даними ВТО, ця країна займала 17 і 19 місця в Європі по прийому туристів. А в 1996 році Польща піднялась на шосте місце, прийнявши 19,4 млн. чол. і отримавши 8,4 млрд. дол. США доходу. Разом з тим, вже у 2006 році Польща заробила на в’їзному туризмі набагато менше, ніж у 1996-му — 4,5 млрд. дол. США, прийнявши при цьому 13,98 млн. туристів і посівши у Європі дев’яте місце. Для Польщі характерним є особливо велике число візитерів — туристів, які не залишаються на нічліг.

В Україні туристична діяльність перебуває у стадії реформування та розвитку. Наявні туристичні ресурси використовуються не повністю, проте динаміка туристичного ринку України свідчить про тенденції до зростання числа туристів взагалі, а іноземних — зокрема.

Аналіз принципів організації туристичної галузі країн, що мають розвинуту індустрію туризму, доводить необхідність надання державної підтримки розвитку туризму в Україні, зокрема, у сфері інформаційно-рекламної діяльності.

Одним із перспективних напрямків стимулювання розвитку туризму в Україні, збільшення валютних надходжень від туристської діяльності, удосконалення ринкової інфраструктури є, на наш погляд, створення спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу. Важливою задачею функціонування таких зон має стати забезпечення передумов для поступового поширення найефективніших елементів ринкового механізму із зон на економіку навколишніх регіонів та економіку країни.

Туризм повинен стати одним з джерел поповнення державного та місцевих бюджетів, тому необхідно визначити проблеми роботи туристичної галузі та розглянути основні напрями по їх вирішенню. Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму безпосередньо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона користується державною підтримкою.

Приватнопідприємницької сектор ніколи не зможе покрити потреби у великих інвестиціях для розвитку курортних, готельних та інших туристичних підприємств, як і основних елементів туристської інфраструктури і нездатний виконувати окремі функції Національної Туристської Адміністрації. У всіх сильних туристичних державах є такі організації, підлеглі, як правило, міністерствам, які займаються розробкою національних програм розвитку туризму, називаються вони по-різному: у Великобританії — BTA (British Tourist Authority), в Ірландії — Irish Board, в Іспанії — Turespana, в Італії — ENIT, в Норвегії — NORTRA і т. д. Саме вони містять представництва по туризму в інших країнах, вони розробляють залучають туристів програми і забезпечують потік туристської інформації.

В роботі туристичної галузі можна виділити наступні проблеми, що стримують її розвиток. Серед них:

• відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі та туристичних представництв за кордоном;
• різновідомча підпорядкованість туризму та санаторно-курортного комплексу;
• недоліки в системі регіонального управління;
• проблема тіньової економіки;
• необхідність передання частини повноважень органам місцевого самоврядування.

Одна з проблем — сезонність туризму в країнах Середземномор’я і постійно зростаюча концентрація в прибережних районах. Вирішення цієї проблеми вбачається в завантаженні туристичних об’єктів в низький сезон: обладнання готелів закритими басейнами, створення комбінованих турів, використовуючи екскурсійні тури з подальшим проживанням в прибережних готелях і т.д.

Друга проблема — це падіння доходів від туризму. І відбувається це через те, що все більше іноземців відпочивають у країнах Європи не за туристичними путівками в готелях, а «дикуном», розмістившись в будинках і квартирах, взятих в оренду у співвітчизників. Політика по захисту навколишнього середовища повинна бути націлена на довгостроковий період для забезпечення тривалої туристської діяльності.

Для удосконалення рекреаційно-туристичної діяльності велике значення має інформація про навколишнє середовище, яке включає демографічні, науково-технічні, політико-правові, соціально-культурні, природні та економічні фактори. До того ж усі фактори макро- та мікросередовища взаємопов’язані і взаємообумовлені. Тому всі дані повинні бути зосереджені у відповідних інформаційних центрах, об’єднаних в єдину інформаційну систему. Ця система повинна бути повна, зрозуміла у використанні та загальнодоступна.

Висновки:

Висновки

В настоящее время туризм стал частью образа жизни более трети людей, и судьбу туристического процесса можно рассматривать как склад. В наши дни туризм приобретает не только массовый характер, но и становится одним из самых высоких, провинциальных и динамичных петухов священного государства.

Туризм є однією з найважливіших галузей економіки. Продовольствие для развития туризма стоит в рядах первых домов экономического развития региона, что также важно для туризма в мире. команда объявила, что это надежный индикатор международного туризма, важный индикатор экономического развития страны.

Галузь туризму не тільки приносить значну частину прибутку до бюджету туристично-розвинутих держав, а й є надзвичайно перспективною і безсумнівно може стати одним з головних джерел надходжень до держбюджету інших країн.

Туризм відіграє важливу роль у створенні робочих місць. Це одна з не багатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Бурхливы развитие массового туризма в свете увеличения общего развития туристической индустрии и летних залов экономики, науки и культуры, системы образования. Простеживши закономірності розвитку туризму, можна помітити, що чим вищий рівень добробуту і культури суспільства, тим більше його членів віддають перевагу туризму як засобу використання свого вільного часу.

На сьогоднішній день існує багато підходів щодо класифікації туризму. Це пояснюється неоднозначністю поняття «туризм». Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне значення має їхня мета.

Туристична галузь економіки активно розвивається: зростає кількість туристичних прибуттів у світі загалом і у всіх туристичних макрорегіонах зокрема, створюються нові робочі місця у сфері туризму, і їх кількість постійно зростає, збільшуються прибутки від туризму. Туризм є однією з найефективніших та найперспективніших галузей народного господарства, яка за економічними показниками випередила навіть автомобільну промисловість і зайняла друге місце після комп’ютерної. Тим часом, маючи досить багато проблем, міжнародний туризм не поспішає припиняти свої обороти.

Дослідження Всесвітньої туристичної організації дають можливість стверджувати, що тенденції зростання туристичної індустрії будуть зберігатися і надалі. У період з 2000 по 2020 року прогнозується збільшення туристичних прибуттів на 200%.

Список використаних джерел

1. Абрамов В.В., Тонкошкур М.В. Історія туризму. — Харків: Харківська національна академія міського господарства, 2010. — 294 с.

2. Байлик С.І., Сегеда І.В Конспект лекцій з дисципліни Технологія туристської діяльності (для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки 6.020107 — «Туризм»).. — Харків: ХНАМГ, 2007. — 139 с.

3. Бакурова А.В., Діденко А.В. Матеріали I Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття. Основні проблеми туристичної галузі».

4. Безносюк В.Д. Індустрія туризму: [Орг. -економічні основи реформування туристичної галузі України] // Трибуна. — К., 2007. — №11-12. — 5 с.

5. Буйленко В.Ф. Туризм Ростов-на-Дону: Фенікс, 2008. — 216 с.

6. Гук Н.А. Стаття на тему Підходи до класифікації туризму

7. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Передумови розвитку туристичного бізнесу К.: Центр учбової літератури, 2007. — 224 с.

8. КарпенкоІ. О . Олішевська Ю. А. Матеріали наукової конференції Молоді науковці — географічній науці 27 -28 жовтня к. геогр. н., асистент. , Київ 2006 — 49с.

9. Колотова Е.В. Рекреаційне ресурсоведення: Навч. посібник. -М.: РМАТ, 2007- 132- 134 с.

10. Коцан Н.Н. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму Науковий Вісник Волинського Університету ім. Лесі Українки. -2008.- №6.- 148 с.

11. Коцан Н.Н., Мазурець Р.Р. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму — Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — 2008. — №6. — С.148-153.

12. Кулачінская А.Ю. Економічна наука і практика: матеріали міжнародної

13. наукової конференції (лютий 2012 р.).

Видавництво Молодий учений, 2012. — 187-189 с.

14. Макаренко С.Н., Саак А.Е. Історія туризму Таганрог: Видавництво ТРТУ, 2009. — 94 с.

15. Максаковский В.П. Розвиток і географія міжнародного туризму. Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2007 рік. — № 21-24. — С.17-21

16. Мальська М . П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика. Підручник. 2- вид. перероб. та доп.- К.: Центр учбової літератури, 2012. — 368 с

17. Кифяк В.Ф. Перспективи розвитку туризму у світі та в Україні. Чернівці: Книги-ХХІ, 2010. — 300 с.

18. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. — 336 с.

19. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності — К.: Грамота, 2007. — 227 с.

20. Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. Історія туризму — Навчальний посібник. — К.: Альтерпрес, 2008. — 320 с.

Інформаційні ресурси

21. Види туризму — #»669124.files/image001.jpg»>

Додаток 2. Прогноз найбільш популярних туристичних напрямків до 2020 року

Популярні туристичні напрямки, країна	Кількість туристичних прибуттів, млн.	Частка на світовому туристичному ринку, %	Динаміка зростання у 2000-2020 рр., %
Китай	137.1	8.6	8.0
США	102,4	6.4	3.5
Франція	93.3	5.8	1.8
Іспанія	71.0	4.4	2.4
Гонконг	59.3	3.7	7,3
Італія	52.9	3.3	2,2
Великобританія	52.8	3.3	3.0
Мексика	48.9	3.1	3.6
Росія	47.1	2.9	6.7
Чеська Республіка	44.0	2.7	4.0	708.8	44.2

Додаток 3. Розподіл туристичних прибуттів у сфері в’їзного туризму по регіонах (млн.чол)

	2000 р.	2010 р.	2020 р.
Європа	366	526	717
Східна Азіа (Тихоокеанський регіон)	105	231	438
Америка	131	195	284
Африка	26	46	75
Ближній Схід	19	37	69
Південна Азія	6	11	19
Всього	673	1046	1602

Додаток 4. Країни-лідери по прийому туристів (прогноз на 2020 р.)

№	Країна	Туристські прибуття, млн. чол.	Частка у світовому потоці туристів, %
1	Китай	137,1	8,6
2	США	102,4	6,4
3	Франція	93,3	5,8
4	Іспанія	71,0	4,4
5	Гонконг	59,3	3,7
6	Італія	52,9	3,3
7	Великобританія	52,8	3,3
8	Мексика	48,9
9	Росія	47,1	2,9
10	Чехія	44,1	2,7